Ухвала суду № 72849936, 02.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4147/15-ц

Провадження № 4-с/761/34/2018

У Х В А Л А

02 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Шилан Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суді у м. Києві скаргу представника ПуАТ «Родовід Банк» на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремет Олександра Вікторовича, заінтересована особа ТОВ «РЕД», скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу -

В С Т А Н О В И В:

04.05.2017 року на адресу Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», згідно якої заявник просить: визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві Шеремета Олександра Вікторовича по виконавчому провадженню №50363852 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.04.2017 року; скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремета Олександра Вікторовича по виконавчому провадженню №50363852 від 05.04.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаргу мотивовано тим, що 05.04.2017 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шереметом Олександром Вікторовичем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, заявник вважає, що вказана постанова була винесена державним виконавцем з порушенням вимог ст.ст. 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: державним виконавцем не було належним чином реалізовано всі примусові заходи виконання рішення суду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва Гуменюк А.І. від 08.05.2017 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною скаргою.

Водночас, у зв'язку зі звільненням судді Гуменюк А.І. у відставку з 17.10.2017 року, Розпорядженням Керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва від 21.11.2017 року за № 01-08-1042 вищевказану цивільну справу було передано на потворний автоматичний розподіл.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017 року дану цивільну справу передано для розгляду судді Мальцеву Д.О.

Ухвалою від 22.11.2017 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2018 року.

29.01.2018 року Шевченківський районний суд м.Києва звернувся до Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві з судовим запитом про термінове надання на адресу суду належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження №50363852.

Під час судового засідання, яке відбулося 02.03.2018 року, ухвалою, постановленою судом не виходячи до нарадчої кімнати, було задоволено клопотання державного виконавця Шеремет О.В. про долучення до матеріалів справи копій матеріалів виконавчого провадження №50363852. При цьому, у вказаному судовому засіданні державний виконавець просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість заявлених вимог.

Заявник та заінтересована особа в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належний чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи швидкоплинність процесу із розгляду даної категорії справ, а також положення ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної скарги за відсутності нез'явившихся осіб.

Вислухавши державного виконавця, дослідивши матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження №50363852, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності з ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Як визначено ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

При цьому, згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіальної управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження №50363852, відкрите на підставі виконавчого листа №761/4147/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м.Києва 02.07.2015 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред» на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судового збору у сумі 243,60 грн.

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження №50203109, державним виконавцем в процесі виконання виконавчого листа №761/4147/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м.Києва 02.03.2016 року, з метою виявлення майна боржника було направлено відповідний запит до ДФС України та згідно наданої відповіді своєю постановою від 24.05.2016 року накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках боржника.

Вказана постанова була надіслана на адресу Філії -Головного управління по м.Києві та Київській області АТ «Ощадбанк» та Київсього ГРУ ПАТ «КБ «Приватбанк» супровідним листом від 24.05.2016 року за Вих№ 452/32.

Водночас, у відповідь на вказаний лист, своїм листом від 17.06.2016 року Філія - Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» повідомила державного виконавця про недостатність коштів на рахунку боржника для виконання постанови.

Аналогічну відповідь надав й ПАТ «КБ «Приватбанк» в своєму листі від 23.06.2017 року за №20.1.0.0.0/7-20160621/4358.

Також, в рамках вказаного виконавчого провадження, постановою державного виконавця від 21.03.2017 року було накладено арешт на майно, що належить боржникові - ТОВ «Ред».

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У зв'язку з зазначеним та керуючись п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» 05.04.2017 року старшим державним виконавцем Шевченківського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Шереметом О.В. було винесено постанову про повернення вищевказаного виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Звертаючись з вказаною скаргою до суду, заявник, як на підставу для її задоволення, посилається на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена державним виконавцем з порушенням вимог ст.ст. 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не було належним чином реалізовано всі примусові заходи виконання рішення суду.

Так, у відповідності до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В той же час, відповідно до положень ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вказані положення закону та даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень щодо примусового виконання виконавчого листа №761/4147/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м.Києва 02.03.2016 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред» на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судового збору у сумі 243,60 грн., були реалізовані всі можливі заходи примусового виконання судового рішення, а відтак його постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.1 ч.2 ст. 37 ЗУ України «Про виконавче провадження» є правомірною та відповідає вимогам вказаного Закону.

З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що скарга представника ПуАТ «Родовід Банк» на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремет Олександра Вікторовича, заінтересована особа ТОВ «РЕД», скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скаргу представника ПуАТ «Родовід Банк» на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шеремет Олександра Вікторовича, заінтересована особа ТОВ «РЕД», скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва чрез Шевченківський районний суд м.Києва.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поноволення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 05.03.2018 року.

Суддя: