Постанова № 72844433, 15.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 801/8572/2012Головуючий у 1-й інстанції Черткова Н.І.Пр. № 22-ц/778/1225/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Ващенко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 листопада 2017 року про залишення без розгляду скарги

у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Бородіної Ю.О., заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеною скаргою (т.с. 3 а.с. 1-7), в якій просила визнати дії старшого державного виконавця Бородіної Ю.О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2016 року, відкритого за виконавчим листом № 801/8572/2012, виданим 18.04.2014 року, протиправними та скасувати останню.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 зазначала, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.03.2013 року було задоволено позов ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та відмовлено в частині позовних вимог про виселення ОСОБА_2 та неповнолітньої доньки ОСОБА_4

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11 березня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку про виселення скасовано та ухвалено нове рішення, яким виселено ОСОБА_2 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 з житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

На виконання зазначеного рішення був виданий виконавчий лист № 801/8572/2012 виданим 18.04.2014 року та державним виконавцем ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції було винесено 15.01.2016 року постанову про відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим листом.

Дану скаргу передано у провадження судді Черткової Н.І. (т.с. 3 а.с. 15).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 лютого 2016 року (т.с. 3 а.с. 20) в порядку задоволення заяви скаржника зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 801/8572/2012, виданого 18.04.2014 року, про виселення ОСОБА_2 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (ВП НОМЕР_1).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 березня 2016 року (т.с. 3 а.с. 42) вищезазначену скаргу ОСОБА_2 у цій справі залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2016 року (т.с. 3 а.с. 66-68) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 березня 2016 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2016 року (т.с. 3 а.с. 109) в порядку задоволення заяви Банку скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15.02.2016 року у цій справі.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2016 року (т.с. 3 а.с. 119) вищезазначену скаргу ОСОБА_2 у цій справі залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року (т.с. 3 а.с. 186-188) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2016 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року (т.с. 3 а.с. 190-193) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2016 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 листопада 2017 року (т. 4 а.с. 2-3) вищезазначену скаргу ОСОБА_2 у цій справі залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т. 4 а.с. 13-15) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою апеляційного суду від 02 лютого 2018 року апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою відкрито (т.с. 4 а.с. 26), справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 4 а.с. 28).

Банк подав апеляційному суду письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу ОСОБА_2 (т.с. 4 а.с. 35-45).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 01 березня 2018 року (т.с. 4 а.с. 54), не відбувся та був відкладений в порядку задоволення клопотання ОСОБА_2 через відрядження останньої (т.с. 4 а.с. 46-52).

У судове засідання 15 березня 2018 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (т.с. 4 а.с. 55-59) всі особи, які беруть участь у цій справі, не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

З 15.12.2017 року набрала законної сили нова редакція ЦПК України.

В силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Згідно із вимогами ст. 371 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційн6а скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є ухвали.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_2 у цій справі, керувався ст. ст. 74, 76, ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦПК України в редакції, що була чинною до 14.12.2017 року включно, та виходив із того, що належним чином повідомлена ОСОБА_2 повторно не з'явилась в судове засідання у цій справі і від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.

При перевірці законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд також виходив із положень ЦПК України, в редакції, що була чинною до 14.12.2017 року включно, тобто чинною на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції у цій справі (24 листопада 2017 року).

Суд першої інстанції при вирішенні питання 24 листопада 2017 року про залишення без розгляду вищезазначеної скарги ОСОБА_2 у цій справі правильно керувався ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно.

За змістом якої: суд постановляє ухвалу про залишення без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При розгляді таких скарг мають застосовуватись положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання (п. 3 постанови ВССУ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами та доповненнями).

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що ОСОБА_2, як заявник у цій справі, повторно не з'явилась у судові засідання у цій справі (25.10.2017 року та 24.11.2017 року), при цьому заяви про розгляд цієї справи суду першої інстанції за її відсутністю у цій справі не подавала.

ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час і місце розгляду цієї справи судом першої інстанції на вищезазначені дати судових засідань (конверти із судовими повістками на ім'я ОСОБА_2 на 25.10.2017 року та на 24.11.2017 року повернулись на адресу суду першої інстанції з відмітками поштового відділення «не з'явилась» (т.с. 3 а.с. 241, 245).

Зазначені судові повістки надсилались ОСОБА_2 саме за адресою, зазначеною в її вищезазначеній скарзі (т.с. 3 а.с. 1): АДРЕСА_1.

За змістом ст. 74 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, лише у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

ОСОБА_2 вважається повідомленою судом першої інстанції на вищезазначені дати судових засідань при вищенаведених обставинах належним чином в силу вимог ст. 74 ч. 5 ЦПК України, оскільки місце проживання та місце реєстрації ОСОБА_2 співпадає.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Крім того, в силу вимог ст. 77 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, :

- сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ч.1);

- сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання; у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч.2).

Встановлено, що ОСОБА_2 згідно відмітки поштового відділення «не з'явилась» за судовими повістками суду першої інстанції на вищезазначені дати судових засідань, тобто ухилилась від отримання останніх.

Хоча, в силу вимог ст. 27 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (аналог ст. 44 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).

При вищевикладених обставинах, вбачається, що ОСОБА_2 зловживає своїми права, як заявник у цій справі, не отримуючи судових повісток, не з'являючись у судові засідання у цій справі до суду першої інстанції, не повідомляючи про причини своєї неявки суд першої інстанції та, при цьому, не подаючи з лютого 2016 року заяви про розгляд її вищезазначеної апеляційної скарги за її відсутності судом першої інстанції у цій справі.

Хоча, встановлено, що, при цьому, суд першої інстанції вжив всіх необхідних та можливих заходів для повідомлення ОСОБА_2 про дати вищезазначених судових засідань та повідомив останню про них належним чином.

Так, в силу вимог ст. 74 ч. 6 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, особи, які беруть участь у справі, … можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку…

Встановлено, що ОСОБА_2 була повідомлена судом першої інстанції на вищезазначені дати судових засідань також додатково за допомогою інших засобів зв'язку, що відповідає вимогам ст. 74 ч. 6 ЦПК України, в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, зокрема: телеграмами на 25.10.2017 року на 24.11.2017 року (т.с. 3 а.с. 238, 243, 250-251), SMS - повідомленням на 25.10.2017 року (т.с. 3 а.с. 239) за номером мобільного телефону, зазначеним ОСОБА_2 в її вищезазначеній скарзі у цій справі (т.с. 3 а.с. 1).

Про зловживання ОСОБА_2 своїми правами у цій справі свідчить й той факт, що її вищезазначена скарга на дії державного виконавця перебуває на розгляді у суді першої інстанції з лютого 2016 року та при вищевикладених обставинах, вбачається, що остання не заінтересована в її розгляді по суті судом першої інстанції.

Оскільки, встановлено, що ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 лютого 2016 року (т.с. 3 а.с. 20) в порядку задоволення заяви ОСОБА_2 було зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 801/8572/2012, виданого 18.04.2014 року, про виселення ОСОБА_2 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (ВП НОМЕР_1), тобто «фактично вирішено цю справу по суті на користь ОСОБА_2».

Спроби Банку, як стягувача, скасувати вищезазначену ухвалу суду першої інстанції у цій справі, не дали результату, остання на сьогодні є чинною, заява Банку про скасування заходів забезпечення позову залишена без розгляду (ухвала суду першої інстанції від 15.05.2017 року т.с. 3 а.с. 211).

Суд першої інстанції вже в третій раз залишив без розгляду вищезазначену скаргу ОСОБА_2, так як попередні дві ухвали суду першої інстанції від 30 березня 2016 року (т.с. 3 а.с. 42) та від 08 серпня 2016 року (т.с. 3 а.с. 119) про залишення вищезазначеної скарги ОСОБА_2 без розгляду були скасовані раніше у цій справі апеляційним судом ухвалами від 07 червня 2016 року (т.с. 3 а.с. 66-68) від 01 березня 2017 року (т.с. 3 а.с. 186-188) саме з причин неналежного повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_2 про дати судових засідань у цій справі, про що достовірно відоме ОСОБА_2 і чим ОСОБА_2 «продовжує користуватись», зловживаючи своїми цивільними процесуальними правами у цій справі.

Оскільки, численні звернення ОСОБА_2 до суду, зокрема: про зміну порядку виконання вищезазначеного рішення суду у цій справі (т.с. 2 а.с. 65-66), роз'яснення вищезазначеного рішення суду у цій справі (т.с. 2 а.с. 152-153), скарга на бездіяльність державного виконавця щодо зупинення стягнення за вищезазначеним рішенням суду (т.с. 2 а.с. 182-183) були залишені судами у цій справі без задоволення (т.с. 2 а.с. 99-100,139-142, 173-174, 206-207, т.с. 2 а.с. 239), окрім заяви про відстрочку виконання вищезазначеного рішення суду (т.с. 2 а.с. 210-213), яка була задоволена судом у цій справі ухвалою від 18 вересня 2015 року (т.с. 2 а.с. 239) строком до 18 листопада 2015 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції від 05 березня 2013 року з урахуванням рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 березня 2014 року (т.с. 2 а.с. 46-48), яке набрало законної сили, не виконується роками, права Банку, як стягувача, порушені.

Хоча у ст.14 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, (аналог ст. 18 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року) закріплений принцип обов'язковості судових рішень.

А ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року (ст.386), та редакції, чинній з 15.12.2017 року (ст. 450), передбачено строк для розгляду такої категорії справ - десятиденний.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 при вищевикладених встановлених фактичних обставинах цієї справи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, є безпідставними, не ґрунтуються на процесуальному законі (чинному на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції) та належних, допустимих доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог ЦПК України.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі у цій справі або ж її зміни.

Крім того, у разі відмови ОСОБА_2 у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок Банку будь-яких понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору (т.с. 4 а.с. 23), сплаченого нею при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 27, 74-77, 169, 207 ЦПК України в редакції, чинній по 14.12.2017 року включно, ст.ст. 44, 141, 247, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384, п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 20 березня 2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.