Постанова № 72842197, 20.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/5774/17 Номер провадження 22-ц/775/310/2018

Номер провадження 22-ц/775/310/2018

Доповідач Жданова В.С.

Категорія 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Жданової В.С.,

суддів: Никифоряка Л.П.,, Хейло Я.В.

за участю секретаря судового засідання Ситніка Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2017 року у цивільній справі № 235/2414/17-ц (суддя Філь О.Є.) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Пприватбанк» 03.11.2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17.02.2012 року ОСОБА_2 підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якої отримала кредитну картку «Універсальна».

19.09.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну картку «Універсальна Gold», відповідно до тарифів якої відповідач отримала кредит у розмірі 3500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/paqes/70/ , складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач порушила свої зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з чим станом на 30.06.2017 року утворилась заборгованість 69997,42 грн., яка складається з наступного: 4890,42 грн. - заборгованість за кредитом, 57521,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3776,58 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3309,40 грн. - штраф (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2017 року позовні вимоги ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» задоволені частково, з відповідача ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.02.2012 року у розмірі 62411,44 грн., яка складається: 4890,42 грн. - заборгованість за кредитом, 57521,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та судовий збір в розмірі 1600,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, застосувати позовну давність, відмовити в задоволенні позову у повному обсязі за вказаних підстав. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що 04.03.2014 року вона здійснила останнє погашення заборгованості на суму 350 грн. 25.07.2014 року ні вона, ні її рідні погашення не проводили. Враховуючи те, що позивач звернувся з даним позовом до суду 03.11.2017 року, позовна даність за даними вимогами сплинула. Крім того, суд першої інстанції невірно визначив суму процентів за користування кредитом 57521,02 грн. Враховуючи загальну суму заборгованості 4481,44 грн. за умови сплати 27,60 % річних за 1335 днів прострочи заборгованість за процентами складає 4525,65 грн.

В судовому засіданні Апеляційного суду представник відповідача адвокат ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, рішення суду першої інстанції просить скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки ( а.с. 100). В наданій Апеляційному суду заяві просить справу розглянути без його участі , апеляційну скаргу просить відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. вх..ЕП-(1794/18 від 19.03.2018 р. )

Згідно ч.1ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із пунктом 4 частини першої ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2012 року ОСОБА_2 уклала кредитний договір з ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якої отримала кредитну картку «Універсальна» (а.с. 6). 19.09.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну картку «Універсальна Gold», відповідно до тарифів якої відповідач отримала кредит у розмірі 3500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 57). Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала у зв'язку з чим станом на 30.06.2017 року має заборгованість 69997,42 грн., яка складається з наступного: 4890,42 грн. - заборгованість за кредитом, 57521,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, які були стягнуті рішенням суду.

Відмовляючи в позові щодо стягнення 3776,58 грн. - заборгованості за пенею та комісією; штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3309,40 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 4-5, 51-56), суд першої інстанції виходив з того, що вказані суми були нараховані в порушення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р.

В цій частині рішення суду не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги про порушення позовної давності та відмову в позові за таких підстав є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законодавством встановлена спеціальна позовна давність та відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність один рік. Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. При цьому позовна давність обчислюється щодо повернення кредиту в повному обсязі за спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що 17.022012 року відповідачу видано картку №…158 терміном дії по 07/15; 19.09.2013 року видано картку №…605 терміном дії по 05/17 та 5.11.2013 року видано картку № …059 терміном дії по 06/17 р. ( а.с. 57). Саме останньою карткою користувалась відповідач і проводила погашення заборгованості у квітні та у липні 2014 року.

Таким чином, враховуючи дату звернення до суду з даним позовом 03.11.2017 року, відсутні підстави для висновку про те, що позовна давність пропущена за вимогами щодо стягнення заборгованості за договором, строк дії картки якої закінчився в червні 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен сплачувати проценти за користування наданими йому коштами з урахуванням збільшеної процентної ставки і визнав наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами вірним.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції у повному обсязі погодитись не можна, оскільки він не в повній мірі відповідає нормам матеріального права, якими врегульований дані правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203ЦК України)

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вбачається, що кредитний договір складається із підписаної відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 17.02.2012 року, та Тарифів банку, які викладені на банківському сайті. Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Позивачем не надано доказів того, що позивач відповідно до Умов і Правил укладеного договору у встановлений строк повідомив позичальника про підвищення процентної ставки.

На час укладання договору діючий тариф передбачав стягнення процентів за користування кредитом розмірі 27,60 %, який збільшенню не підлягав. Саме такі Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, тому подальше збільшення Банком процентної ставки 32,4% з 01.09.2014 року та 42% з 01.04.2015 року в односторонньому порядку є необґрунтованим та таким, що суперечить ст. 1056- 1 ЦК України ( в редакції на час укладання договору).

З наданого розрахунку вбачається, що на 31.08.2014 року розмір нарахованих процентів на суму заборгованості 4890,42 грн. із розрахунку 27,60 % складає 1598.95 грн.

Нарахування процентів за користування кредитом за період з 01.09.2014 року належить проводити з урахуванням 27,60 % річних із розрахунку 360 днів на рік, що обумовлено при підписанні заяви позичальника . На суму заборгованості 4890,42 грн. за 1034 дні заборгованості (01.09.2015 року по 30.06.2017 року ) при виплаті 27,60% річних за користування кредитом за умови 360 днів у році стягненню підлягає сума процентів за користування кредитом 3876,80 грн.

З урахуванням викладеного розмір заборгованості за процентами за весь період складає 5475,75 грн. ( 1598,95 грн. сума процентів по 31.08.2014 р. + 3876,80 грн. сума процентів з 01.09.2014 по 30.06.2017 р.)

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення заборгованості за користування процентами, що призвело до зменшення суми загальної заборгованості, а саме 10366 грн., із яких: 4890,42 грн. заборгованість за кредитом; 5475,75 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково на суму 10366,17 грн., з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600 грн.

З ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 398,64 грн. (16,61% від задоволеної суми вимог).

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2017 року змінити в частині визначення суми процентів за користування кредитом та загальної суми заборгованості.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 17.02.2012 року у загальному розмірі 10366 (десять тисяч триста шістдесят шість ) гривень 17 коп., який складається: 4890,42 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 5475,75 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом за період 19.09.2013 року по 30.06.2017 року.

В іншій частині рішення без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1600 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 398,62 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді :

Повне рішення складено 20 березня 2018 року.

Судді-доповідач В.С. Жданова