Рішення № 72841225, 20.03.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/29/18

Cправа № 226/29/18

Провадження № 2/226/194/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Мирнограді Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Мирноградська міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в обґрунтування якого вказала, що їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.11.2017 приватним нотаріусом Мирноградського міського нотаріального округу за реєстровим № 739, та витягу з Державного реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 105357143 від 28.11.2017, належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстрована відповідач, яка є членом сім'ї колишніх власників житлового приміщення ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Відповідач не мешкає за місцем реєстрації у зазначеній квартирі з квітня 2005 року, фактично проживаючи в Іспанії. Засоби зв'язку з останньою та її адреса їй невідомі. Реєстрація у даній квартирі відповідача не дає їй змоги розпорядитися своєю нерухомістю на свій розсуд і обмежує її законні права. Тому позивач, посилаючись на ст.ст.386, 391 ЦК України, просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування вказаним жилим приміщенням.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, письмово повідомила суд про розгляд справи у її відсутність, про те, що вона наполягає на позові та не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_2, будучи двічі належним чином сповіщеною про час і місце слухання справи, у тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин, відзиву на позов не подала.

Згідно з вимогами ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи Мирноградської міської ради до судового засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Мирноградського міського нотаріального округу Донецької області, реєстровий номер 739, колишні власники вказаної квартири є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується відповідним договором, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого за станом на 28.11.2017, технічним паспортом на квартиру, виготовленого за станом на 27.12.2011 (а.с.4, 5, 6-7).

У даній квартирі з 30.04.2002 зареєстрована відповідач ОСОБА_2, 1979 року народження, про що свідчить довідка виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 03.01.2018 (а.с.8).

Відповідно до акту координаційного комітету органів самоорганізації населення міста Мирноград від 23.11.2017 відповідач ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично не проживає за вказаною адресою з 14.04.2005 по день складання акту (а.с.9).

За приписами ст.41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, гарантує право власності, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно за ст.150 ЖК України громадяни, що мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей, та вправі розпоряджатися цією власністю за своїм розсудом.

Частина 4 ст.156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку (квартири), при умові збереження права власності на будинок (квартиру) цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.

Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком (квартирою) та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку (квартири) права власності на цей будинок (квартиру), а відтак - припинення права власності особи на будинок (квартиру) припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком (квартирою).

Відповідно до ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Беручи до уваги вищенаведені правові норми та те, що відбувся перехід прав і обов'язків до нового власника від попередніх власників квартири, за згодою яких була зареєстрована відповідач, у зв'язку з чим збереження права користування житлом членів сім'ї колишніх власників припиняється незалежно від терміну і причини їх непроживання за місцем реєстрації, будь-яких інших домовленостей між сторонами щодо користування спірним житловим приміщенням відсутні, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст.150, 156 ЖК України, 386, 391 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки якої НОМЕР_1 та зареєстроване місце проживання якої: АДРЕСА_2, до ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки якої НОМЕР_2 та зареєстроване місце проживання якої: АДРЕСА_1, третя особа: Мирноградська міська рада, юридична адреса якого: Донецька область, м.Мирноград, вул.Центральна, б.9, код за ЄДРПО 04052956, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги іншими учасниками справи у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.Є.Редько