Рішення № 72839396, 15.03.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5052/17

Провадження № 2/552/48/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі судді Миронець О.К., за участі секретаря судового засідання Ваніної Ю.А., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що завдана внаслідок дорожньо – транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що завдана внаслідок дорожньо – транспортної пригоди до відповідача ОСОБА_4, та просить суд стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у розмірі 185652,12 грн., завдану їй моральну шкоду у розмірі 100000 грн., 50000 грн. моральної шкоди малолітньому ОСОБА_5, 1857 грн. судового збору за майнову вимогу, 640 грн. судового збору за заподіяну моральну шкоду та 6000 грн. витрат на надання юридичної допомоги. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.07.2016 року близько 17 год. 50 хв. по вулиці Маршала Бірюзова сталася дорожньо – транспортна пригода за участю транспортних засобів Mazda д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем НОМЕР_2, що належав їй на праві приватної власності під її керуванням. Внаслідок цього позивач та її малолітній син отримали легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді струсу головного мозку та гематом, а транспортний засіб отримав технічні ушкодження. По даному факту винесено 29.12.2016 року постанову Київським районним судом м.Полтави та ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що висновок експерта щодо вартості матеріальної шкоди не може прийматись до уваги, оскільки при його складанні експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за складання даного висновку. Крім того, розмір моральної шкоди позивачем не обґрунтований.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи ТДВ «СТ «Домінанта» в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву де просить розглядати справу без його участі.

Відповідно до ухвали від 10.08.2017 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання про виклик експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_6, яке було задоволено судом.

Відповідно до ухвали від 13.10.2017 року по справі призначено авто товарознавчу експертизу на вирішення якої поставлено таке питання: яка сума матеріальної шкоди завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю НОМЕР_2 яка мала місце 18.07.2016 року близько 17.50 в м. Полтава на перехресті з вул.Тєвєлєва? Провадження по справі зупинено. Експертиза не проведена у зв’язку з відсутністю автомобіля. Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави від 24.01.2018 року провадження по справі відновлено.

Суд заслухавши сторони, експерта та дослідивши матеріали справи прийшов до таких висновків.

18.07.2016 року близько 17 год. 50 хв. по вулиці Маршала Бірюзова в м. Полтава сталася дорожньо – транспортна пригода за участю транспортних засобів Mazda д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. В результаті пригоди водій авто НОМЕР_3, ОСОБА_1, та її пасажир ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження. А автомобілі механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Полтава від 29.12.2016 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від адміністративного стягнення у відповідності до ст. 38 КУпАП у зв’язку із сплином строків накладення.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно висновку експертного дослідження №4 від 15.08.2016 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_2 на дату оцінки складає 285652,12 грн. Згідно платіжних доручень №4643 від 18.05.2017 року, №6826 від 15.06.2017 року, №6860 від 16.06.2017 року позивачу було частково відшкодовано завдану шкоду ТДВ «СТ «Домінанта» на суму 100 000 гривень. Отже, матеріальні збитки в сумі 185652,12 грн. підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі та гідності, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, інших цивільних прав. Відповідно до п.9 вищевказаної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач зазнала душевних страждань у зв’язку із пошкодженням її автомобіля, а також не мала можливості возити дитину до приватної школи. Крім цього, при зіткненні вона та її син отримали тілесні ушкодження та душевні страждання.

Отже, заперечення представника відповідача про те, що позивач не надала доказів на підтвердження моральної шкоди та її розміру судом не прийняті до уваги. Враховуючи всі обставини по справі, суд приходить до висновку, що діями відповідача позивачу та її малолітньому сину завдана моральна шкода, розмір її складає 5000 гривень, отже позов підлягає до часткового задоволення в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову який заявлено позивачем складає 341652,12 грн., позов був задоволений частково на суму 196652,12 грн., судового збору позивачем сплачено 2497 грн. Отже, 341652,12:196652,12=1,7, 2497:1,7=1468,82 гривень, які підлягають стягненню з відповідача. Крім того, відповідно до квитанції №323 від 29.07.2016 року та поданого розрахунку позивачем сплачено 6000 гривень за правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 114, 265 ЦПК України, ст. 1166,1167,1187 ЦК України суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальної шкоди - 185 652,12 гривень, 5000 гривень моральної шкоди, 6000 гривень витрат на правову допомогу та 1468,82 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Повний текс рішення виготовлено 20 березня 2018 року.

СУДДЯ О.К. МИРОНЕЦЬ