Постанова № 72837956, 20.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2379/17 Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/925/18 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.Категорія 26 20.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Шуляка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_3 та просило суд стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 24 вересня 2013 року № б/н у розмірі 53 405,70 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 7408,23 грн. ; заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі - 40 195,20 грн.; заборгованості за пенею та комісією у розмірі - 2782,95 грн.; штрафів: - 500 грн. (фіксована частина), 2519,32 грн. (процентна складова ), а також стягнути судові витрати у розмірі 1600 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачка звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим 24 вересня 2013 року підписала заяву№ б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 7410 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом 06 березня 2010 року № СП-2010-256 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.

Крім того, відповідачка згідно до п.п. 2.1.1.2.3. вказаного договору надала свою згоду щодо встановлення будь- якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідно до укладеного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, однак відповідачка свої зобов'язання не виконує та станом на 31 січня 2017 року має заборгованість по вказаному зобов'язанню у розмірі 53 405,70 грн., яку позивач разом із коштами за користування кредитом та штрафними санкціями простить стягнути у судовому порядку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк», подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що місцевим судом при розгляді справи не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для розгляду справи, а саме вважає, що суд помилково відмовив у задоволенні позовних вимог у зв?язку з недоведеністю.

Вважає, що суд при розгляді спору не врахував, що відповідачка факт укладання чи не укладання договору не оспорювала, не заперечувала проти наявності між сторонами кредитних зобов?язань, розрахунок заборгованості не спростовувала, не довела відсутності заборгованості, зустрічних позовних вимог не заявляла, таким чином суд помилково відмовив Банку у задоволенні позовних вимог.

Крім того, вважає, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Також, вважає, що відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості.

ОСОБА_3 подала до Апеляційного суду Київської області відзив на апеляційну скаргу та просила рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року залишити без змін. Свій відзив мотивувала тим, що вона дійсно отримувала кредит на придбання пральної машини, і вказаний кредит вона погасила повністю, що підтверджується інформаційною довідкою Боярського регіонального відділення № 2 Київського головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» від 20 вересня 2017 року № C0FRMAR913C0O1BJ (а.с. 67). Інших кредитних коштів від позивача вона не отримувала, так як і не отримувала кредитних карт "Універсальна" та не користувалася ними. Тому вважає висновок суду першої інстанції законим та обґрунтованим.

При апеляційному розгляді представник відповідачки - ОСОБА_3, ОСОБА_4 заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Представник позивача ПАТ КБ "Приватбанк" Стадніков Д.В., будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та не заперечував щодо розгляду справи у його відсутність (а.с.101) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що 20 вересня 2017 року у відповідачки була відсутня перед Банком заборгованість.

З указаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 вересня 2013 року ОСОБА_3 отримала у позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 7410 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом ч. 3 ст. 1054 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 22 вересня 2017 року до суду першої інстанції надала додаткові пояснення у яких вказувала, що кредит отриманий нею у ПАТ КБ «ПриватБанк» 24 вересня 2013 року погашено у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою Боярського регіонального відділення № 2 Київського головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» від 20 вересня 2017 року № C0FRMAR913C0O1BJ (а.с.65-67).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову обґрунтовано виходив з того, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором виконала та заборгованості не має, що підтверджується довідкою банку. Разом з тим, Банк не надав до суду належних і допустимих доказів про укладення інших кредитних договорів чи про отримання відповідачкою іншої кредитної картки "Універсальна", а тому посилання позивача на невиконання відповідачкою зобов'язань не знайшло свого підтвердження при розгляді вказаної цивільної справи .

Доводів, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга повина бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Керуючись ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений та внесений до ЄДРСР 20 березня 2018 року .

Головуючий: М.А.Яворський

судді: Т.Ц.Кашперська

В.О. Фінагеєв