Постанова № 72837595, 15.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5474/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/600/18 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 15.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» про захист прав споживачів та визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ПАТ «Альфа Банк» звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на те, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

Згідно вищезазначеного угод (договорів) відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2706/0708/71-451 від 17 липня 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2, на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Таким чином, на даний час усі права кредитора за вищевказаними кредитним договором належать ПАТ «Альфа-Банк».

17 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2706/0708/71-451, відповідно до умов якого банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 110 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним в строки та на умовах, що передбачених кредитним договором.

Одночасно, з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки №2706/0708/71-451-Р-1, відповідно до умов якого ОСОБА_3 як поручився за виконання відповідачем ОСОБА_2 обов'язків, що виникли на підставі основного договору.

Позивач вказує, що у порушення умов укладених договорів, відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань належним чином не виконав, в результаті чого станом на 01 травня 2015 року він має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 63 922, 16 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 345 358, 96 грн., за відсотками - 4403, 63 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 92682, 46 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, та 10 961, 61 грн. пені, всього - 1 449 003,03 грн., які він просить стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, представник ПАТ «Альфа Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Альфа Банк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження факту переходу права вимоги до ПАТ «Альфа Банк» за вказаним кредитним договором. Крім того, виходив з того, що відповідач, підписавши кредитний договір, був обізнаний щодо умов виконання своїх зобов'язань перед банком, усвідомлював їх правові наслідки та обсяг своєї відповідальності, самостійно обрав кредитування у доларах США та взяв на себе обов'язок повернути кредит, тому підстави і для задоволення зустрічного позову відсутні.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2706/0708/71-451, відповідно до умов якого останньому було надано грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 110 000,00 дол. США строком повернення до 07 липня 2038 року включно зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитом.

Факт отримання позичальником кредитних коштів сторонами не оспорювався.

Одночасно, з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки №2706/0708/71-451-Р-1, відповідно до умов якого ОСОБА_3 як поручився за виконання відповідачем ОСОБА_2 обов'язків, що виникли на підставі основного договору.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

15 червня 2012 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.

Згідно вищезазначеного угод (договорів) відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2706/0708/71-451 від 17 липня 2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2, на користь ПАТ «Альфа-Банк».

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 63 922,16 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1345358,96 грн., за відсотками - 4403,63 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 92 682,46 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, а також та 10 961, 61 грн. пені, всього - 1 449 003,03 грн.

У відповідності до положень ст.ст. 1054, 1055 ЦК України кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі та містити в собі положення щодо розміру та умов кредиту.

Укладений сторонами кредитний договір визначений сторонами як споживчий кредит, а тому для нього встановлено особливий порядок укладення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем були надані належні і допустимі докази на підтвердження того, що ПАТ «Альфа Банк» отримав право вимоги за вказаним кредитним договором відповідно до укладених між банками угод про передачу цих прав, крім того довів наявність кредитної заборгованості відповідачів перед банком, через що позовні вимоги ПАТ «Альфа Банк» про солідарне стягнення з відповідачів кредитної заборгованості за кредитним договором № 2706/0708/71-451 від 17 липня 2008 року у розмірі 1 449 003, 03 грн., з яких: 1 345 358, 96 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 92 682, 46 грн. - заборгованості за відсотками та 10 961, 61 грн. - пені.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним, оскільки ОСОБА_2, підписавши кредитний договір, був обізнаний щодо умов виконання своїх зобов'язань перед банком, усвідомлював їх правові наслідки та обсяг своєї відповідальності, самостійно обрав кредитування у доларах США та взяв на себе обов'язок повернути кредит, однак його не повернув, тому суд правильно виходив із необґрунтованості та недоведеності зустрічного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Альфа Банк» скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог, а у іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цього позову.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (податковий номер платника податку - НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (податковий номер платника податку - НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - 23494714) заборгованість за кредитним договором № 2706/0708/71-451 від 17 липня 2008 року у розмірі 1 449 003 (один мільйон чотириста сорок дев'ять тисяч три) грн. 03 коп., з яких: 1 345 358, 96 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 92 682, 46 грн. - заборгованості за відсотками та 10 961, 61 грн. - пені.

Стягнути з ОСОБА_2 (податковий номер платника податку - НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (податковий номер платника податку - НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - 23494714) судові витрати у рівних частинах по 3836, 70 грн. з кожного.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: