Рішення № 72835100, 15.03.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6520/17

2/214/427/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання – Бєлікова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 214/6520/17

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради

про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку, -

Представники сторін:

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради – ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 14.11.2017 року, в якій просила суд усунути їй перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 із житлового приміщення, розташованого за адресою: площа Дзержинського (дійсна назва - Шахтарської слави) 3/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, без надання іншого житлового приміщення; зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить житлове приміщення, розташоване за адресою: пл. Дзержинського (дійсна назва – Шахтарської слави) 3/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. ОСОБА_2 співвласником квартири не є, оскільки належну йому 1/3 частку приміщення відчужив на користь ОСОБА_1 22.07.1999 року відповідно до свідоцтва про придбання майна. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.1996 року. ОСОБА_3 – їх донька. Протягом тривалого часу ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, підтримує зв’язки з особами, які ведуть такий же спосіб життя, тим самим створюючи такі умови, які унеможливлюють співжиття з ним в квартирі АДРЕСА_1 (дійсна назва – Шахтарської слави) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, де він значиться зареєстрованим. За рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вселились до квартири, судове рішення ОСОБА_2 виконав 27.09.2011 року, однак своїм образом життя, висловлюванням погроз на адресу позивача, він порушує її права як власника житла, перешкоджаючи їх належній та вільній реалізації. Крім того, відповідач не дбайливо ставиться до майна, псує його, руйнує житлове приміщення, не оплачує комунальні послуги за себе, чим ставить позивача в скрутне матеріальне становище, перекладаючи на неї такі витрати. На даний момент квартира потребує ремонту, в ній відсутні електро- та газопостачання, однак відновити їх, привести квартиру в належний стан та проживати в ній позивач не може з огляду на чинення їй перешкод в цьому ОСОБА_2

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи характер та предмет спору суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження.

Позивач правом на участь в судовому засіданні не скористалась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, пред’явлені вимоги підтримала, не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представник третьої особи Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради в судове засідання не з’явилась, згідно заяви просила розгляд справи проводити за її відсутності, при вирішенні справи покладаючись на розсуд суду.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення / поновлення провадження судом не вживались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового приміщення, розташованого за адресою: пл. Дзержинського (дійсна назва – Шахтарської слави) 3/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, загальною площею 63 кв.м., житловою площею 37.1 кв.м., яке належить їм на праві спільної часткової власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності №175 від 20.03.1995 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №117216001 від 15.03.2018 року (а.с.7-8, 60-62).

ОСОБА_2 на момент розгляду справи не є співвласником вказаного житлового приміщення, оскільки належну йому 1/3 частку він відчужив на користь ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про придбання майна серії ВМІ №427502 від 22.07.1999 року, що також підтверджується Витягом КП «Криворізьке БТІ» ДОР від 26.09.2008 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (а.с.9, 10).

Однак, як вказувала позивач, що підтверджується довідкою №3 від 02.11.2017 року КОМ ДІС «НОВА-КОМ» та відповіддю адресно-довідкового підрозділу (а.с.16, 40), в квартирі №21 буд.№3 по пл.. Шахтарської слави (Дзержинського) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області значиться зареєстрованим місце проживання: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та з 09.09.1985 року і по теперішній час – ОСОБА_2

При цьому, дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, зареєстрованому 12.03.1988 року Довгинцівським відділом РАЦС м. Кривого Рогу, який розірвано рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.1996 року (а.с.15).

Відповідно до акту від 12.03.2018 року, засвідченого ТОВ «Житлосервіс-КР» (а.с.64), в квартирі фактично мешкає ОСОБА_2

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалась на чинення їй перешкод ОСОБА_2, який веде аморальний спосіб життя, руйнує квартиру, приводить її в непридатний для проживання стан, перешкоджає їй проживати там, висловлюючи погрози, у зв’язку з чим вона просить суд виселити його з житлового приміщення без надання іншого.

Визначаючи характер спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вони склались між власником житла та колишнім членом її сім’ї (родичем непрямої лінії споріднення), який по відношенню до ОСОБА_3 – третьої особи по справі є батьком, тобто родичем прямої лінії споріднення.

Згідно зі ст.317, ч.1 ст.319, ст.383 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Як визначено ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статті 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому. Відповідно до положень цим норм, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право. При цьому, позивач повинен довести, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п.33,34 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року.

Відповідно до ст.9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Право вимагати у судовому порядку виселення членів сім'ї, у т.ч. колишніх, без надання іншого жилого приміщення власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст.157 ЖК УРСР, але за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.116 ЖК УРСР, зокрема, якщо вони систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.

Крім того, згідно із п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року, під час вирішення справ про виселення на підставі ст.116 ЖК УРСР осіб, які систематично порушують правила співжиття та роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід керуватися тим, що під час тривалої антигромадської поведінки виселення винного може статися під час повторного порушення, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачеві шляхом позбавлення її можливості проживати в належному їй житловому приміщенні, в результаті чого позивача вимушена була звертатись до суду з вимогою про її вселення до квартири, які рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.12.2010 року задоволено (а.с.12). Натомість проживати в квартирі вона не має можливості.

Так, як вказувала позивач, що також підтвердила третя особа ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, псує майно, руйнує квартиру, чим приводить її в непридатний для проживання стан. Відповідач до суду не з’явився, доказів протилежного суду не надав.

Факт неналежного утримання майна та перебування його в занедбаному, антисанітарному, частково зруйнованому стані також підтверджується наявними в матеріалах справи фотографіями (а.с.18-37). В житловому приміщенні, розташованому за адресою: пл. Шахтарської слави 3/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область відсутні газо-, електропостачання, обліковується заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг перед КП «Кривбасводоканал» - 8732,79 грн., КП «ЖЕО №35» - 3199,83 грн., КПТМ «Криворіжтепломережа» - 10 967,57 грн., та за виконавчим документом – 23 187,04 грн., ТОВ «Екоспецтранс» - 2457,46 грн., що підтверджується довідкою КОМ ДІС «НОВА КОМ» (а.с.17).

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п.1-3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Враховуючи доведеність в ході судового розгляду обставин порушення прав позивача як співвласника житлового приміщення, створення перешкод з боку ОСОБА_2 в користуванні ним, наявність підстав, які в розумінні ст.116 ЖК УРСР визначають можливість виселення відповідача як колишнього члена сім’ї, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити та ухвалити рішенням, яким усунути їй перешкоди в користуванні житловим приміщенням, розташованим за адресою: пл. Шахтарської слави (колишня назва – Дзержинського) 3/21 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області шляхом виселення з вказаного приміщення ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення.

Стосовно вимоги позивача про примусове зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в квартирі, то суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити, оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування особи жилим приміщенням (виселення), є достатньою правовою підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання, що також відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11.

Оскільки спір між ОСОБА_1 та органом, на який покладено обов’язок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб відсутній, тому суд приходить до висновку про безпідставність та передчасність пред’явлення такої вимоги. Натомість, у випадку виникнення між сторонами спору, який матиме публічно-правовий характер, позивач вправі звернутись до суду з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України, п.35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 320 грн. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку – задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перешкоди в користуванні житловим приміщенням, розташованим за адресою: площа Шахтарської слави (колишня назва – Дзержинського) буд.3 кв.21 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області шляхом виселення з вказаного приміщення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. в рахунок часткового відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстраційного обліку місця проживання.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчі листи для пред’явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його ухвалення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: пл. Шахтарської слави (Дзержинського) 3/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: пл. Шахтарської слави (Дзержинського) 3/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: пл. Шахтарської слави (Дзержинського) 3/21, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, юридична адреса: вул. Володимира Великого 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Код ЄДРПОУ юридичної особи – Виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради – 05410872.

Рішення суду складено та підписано 15.03.2018 року.

Суддя О.І. Євтушенко