Постанова № 72830512, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11063/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного офісу Державної аудиторської служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Північного офісу Державної аудиторської служби України до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про стягнення заборгованості у розмірі 191332,01 грн, -

В С Т А Н О В И Л А:

Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернувся Північний офіс Державної аудиторської служби України до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про стягнення заборгованості у розмірі 191332,01грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року позовні вимоги залишено без розгляду.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, при цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем на адресу відповідача 06.02.2017 №26-07-14/14/1325 направлено вимогу щодо усунення виявлених порушень законодавства із зазначенням місячного строку. Лист отримано відповідачем 09.02.2017. За результатами розгляду листа, відповідач листом від 06.03.2017 надано відповідь, яку отримано позивачем 15.03.2017.

До суду позивач звернувся до суду з адміністративним позовом лише 31.08.2017, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч.4 ст.99 КАС України.

У зв'язку із викладеними обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивачем порушено строки звернення до суду.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Перш за все, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (чинній на час звернення до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно ч.4 ст.99 КАС України встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Нормою Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі-Закону) передбачено можливість досудового порядку врегулювання спору.

Як вбачається зі ст. 10 Закону орган державного фінансового контролю, в даному випадку Північний офіс Держаудитслужби, має право: звернутися до підконтрольної установи з вимогою про усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як свідчать матеріали справи 09.02.2017 на адресу ТУ ДСА України в місті Києві надійшла вимога від 06.02.2017 № 26-07-14-14/1325 щодо усунення порушень законодавства.

06.03.2017 ТУ ДСА України в місті Києві надало відповідь за результатами розгляду вимоги Позивача, яка зареєстрована Відділом організації документообігу та контролю Держаудитслужби 15.03.2017 під вхідним номером 14-1238.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору, і якщо на думку Позивача, ТУ ДСА України в місті Києві не було забезпечено вжиття усіх заходів визначених вимогою для усунення виявлених ревізією порушень та в добровільному порядку не вжито заходів відшкодування збитків, то Позивач мав право в місячний строк звернутися до суду, в інтересах держави щодо зобов'язання об'єкта контролю виконати вимогу, в тому числі щодо відшкодування шкоди.

Однак Позивач цим правом в місячний строк (до 15 квітня 2017 року) не скористався, а подав адміністративний позов лише у вересні 2017, тобто з порушенням строку на звернення до суду.

Колегія суддів не бере доводи позивача про те, що чинним законодавством України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не передбачено можливість досудового вирішення спору, оскільки такі суперечать вимогам п. 10 ст. 10 вказаного Закону, де чітко закріплено право Північного офісу Держаудитслужби на звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, що за своєю суттю є досудовим вирішенням спору.

Разом з тим, під досудовим вирішенням спору слід розуміти врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку (тобто, будь-якому не судовому порядку). Отже, досудове врегулювання спору поширюється на правовідносини, якщо такі можна врегулювати не звертаючись до суду, а не лише на спірні питання, як зазначає позивач, які виникають з договірних правовідносин, що є вузьким розумінням поняття досудового врегулювання спору, і як правило, поширюється на господарські правовідносини.

Викладена позиція узгоджується зі ст. 17 КАС України, де чітко визначені основні положення досудового врегулювання спору, зокрема, якщо сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. У ситуації, що склалася, заходи досудового врегулювання спору, є обов'язковими, свідченням цього є п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», і позивач скористався цим правом, звернувшись до ТУ ДСА України в місті Києві з вимогою від 06.02.2017 № 26-07/14/14/1325, на що отримав відповідь ТУ ДСА України в місті Києві від 06.03.2017 № 2-446/17.

Таким чином, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, а тому, згідно з положенням ч. 4 ст. 99 КАС України мав право протягом місяця з дня отримання відповіді звернутися до суду, однак таким правом не скористався.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято вірне рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивачем порушено строки звернення до суду.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана ухвала прийнята відповідно до норм процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Північного офісу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Повний текст постанови складено « 19» березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Карпушова О.В.

Безименна Н.В.