Постанова № 72830285, 20.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2018 рокусправа № 804/7968/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, суддя 1 інстанції Кононенко О. В.,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 листопада 2017 року ВП № 55155941 щодо стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 6 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанову про відкриття виконавчого провадження, яка оскаржується у даній справі винесено на підставі виконавчого документа – постанови про стягнення виконавчого збору, яка є незаконною з огляду на те, що позивачем судове рішення було виконано добровільно.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 15.11.2017 року № 55155941 про відкриття виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» є законною та не підлягає скасуванню. Виправлення у постанові № 54265226 державного виконавця Запорізького РВДВС у Запорізькій області про стягнення виконавчого

збору, на підставі якої винесено постанову про відкриття виконавчого провадження,не є законодавчо визначеною підставою для повернення виконавчого документа без виконання.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неприбуття суду не повідомлені.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі , зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Вимоги до виконавчого документа встановлено статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з частиною 1 якої, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55155941 від 15.11.2017 року винесено на підставі виконавчого документа – постанови № 54265226 від 23.10.2017 року про стягнення судового збору у розмірі 6400,00 грн.

З копії постанови про стягнення виконавчого збору від 23.10.2017 року, що міститься у матеріалах справи вбачається, що до резолютивної частини цієї постанови, внесено від руки виправлення розміру суми стягнення виконавчого збору з 0,00 грн. на 6400,00 грн. (шість тисяч чотириста гривень) з підписом. (а. с. 44)

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, виправлення граматичних чи арифметичних помилок, допущених у постанові про стягнення виконавчого збору, за вимогами Закону України «Про виконавче провадження», можливо здійснити шляхом винесення відповідної постанови.

Однак виконавчий документ – постанова про стягнення виконавчого збору від 23.10.2017 року, на підставі якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка оскаржується у даній справі, містить виправлення, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

При прийнятті виконавчого документа до виконання державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 Миколаївни, не було враховано, що виконавчий документ з відповідними виправленнями не відповідає вимогам, що встановлені Законом України «Про виконавче провадження» до виконавчого документа, оскільки фактично відсутня резолютивна частина рішення, що передбачає заходи його примусового виконання.

За вказаних обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про незаконність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55155941 від 15.11.2017 року та наявність підстав її для скасування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області – залишити без задоволення

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з 20.03.2018 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко