Рішення № 72828244, 12.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року справа № 823/1261/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Космос-Боулінг” до Черкаської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Космос-Боулінг” (18035, м. Черкаси, вул. Лісна, 1, далі – ТОВ “Космос-Боулінг”, позивач) подало позов до Черкаської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Черкаській області (18003, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 157, далі – Черкаська ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 № НОМЕР_1, яким ТОВ “Космос-Боулінг” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки у сумі 24270,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 № НОМЕР_1 було прийняте на підставі рішення Геронимівської сільської ради № 57-5/VI від 14.07.2015, яким встановлено, зокрема, ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Однак, вказане рішення Геронимівської сільської ради № 57-5/VI від 14.07.2015 “Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік” є нечинним, оскільки не було прийняте у встановлений строк та офіційно оприлюднено, а відтак позивачем при поданні податкової декларації з податку на нерухоме (нежитлове) майно, посилаючись на пп.12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, було застосовано мінімальну ставку, яка дорівнює 0,00 грн.

Крім того, абзацом 2 п. 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” № 71-VІІІ від 28.12.2014, встановлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

З аналізу норм Закону № 71-VІІІ від 28.12.2014 слідує, що положення даної норми не може поширювати свою дію на процедуру оприлюднення рішення Геронимівської сільської ради № 57-5/VI від 14.07.2015 “Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік”, оскільки даною нормою закону встановлено, що положення Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” не поширюється на рішення місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік, тоді як рішенням Геронимівської сільської ради № 57-5/VI від 14.07.2015 встановлено місцеві податки на 2016 рік, а отже посилання відповідача на Закони № 71-VІІІ від 28.12.2014 та № 909-VІІІ від 24.12.2015, якими, як вказує відповідач, обмежено дію норм щодо офіційного оприлюднення регуляторних актів, позивач вважає необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що на порушення вимог Податкового кодексу України, у графі 7 рідка 1 податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік занижено суму податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на 19416,02 грн, виходячи із загальної площі нерухомого майна 1409,0 кв.м, відображеної у графі 3 рядка 1 декларації.

Оскільки, за позивачем обліковується на праві приватної власності нежитлова нерухомість, то відповідно до рішення Геронимівської сільської ради “Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік” від 14.07.2015 № 57-5/VІ, позивач мав би задекларувати та сплатити суму податку на нерухоме майно за 2016 рік у розмірі 19416,02 грн.

Рішення Геронимівської сільської ради “Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік” від 14.07.2015 № 57-5/VІ було предметом судового розгляду і постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року у справі № 707/2239/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства “Алміна-М” до Геронимівської сільської ради про визнання нечинним та скасування п. 5.2 Положення “Про податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки”, затвердженого рішенням Геронимівської сільської ради від 14.07.2015 № 57-5/VI відмовлено повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20 вересня 2016 року. О 16 год. 00 хв.

20 вересня 2016 року від представника позивача до Черкаського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про витребування доказів.

20 вересня 2016 року відповідач подав до Черкаського окружного адміністративного суду заперечення проти адміністративного позову з додатками.

20 вересня 2016 року представник відповідача подав до Черкаського окружного адміністративного суду заяву про розгляд справи без його участі.

20 вересня 2016 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду відкладено розгляд справи до 05 жовтня 2016 року до 15 год. 00 хв.

05 жовтня 2016 року представник ТОВ “Космос-Боулінг” подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

05 жовтня 2016 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду зупинене провадження у справі до набрання законної сили рішенням Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/2239/16-а за позовом приватного підприємства “Алміна-М” до Геронимівської сільської ради про визнання нечинним та скасування п. 5.2 Положення “Про податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки”, затвердженого рішенням Геронимівської сільської ради від 14.07.2015 №57-5/VI.

03 травня 2017 року від голови Черкаського районного суду Черкаської області надійшов супровідний лист з додатком постановою Черкаського районного суду Черкаської області, яка вступила в законну силу 18.01.2017.

09 червня 2017 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято дану адміністративну справу прийнято до провадження судді Гаврилюка В.О. та призначено судове засідання щодо розгляду питання про поновлення провадження у справі на 10.07.2017.

10 липня 2017 року до Черкаського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно з переліком, вказаним у клопотанні та про зупинення провадження у справі.

10 липня 2017 року ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі та зупинене провадження у справі до 04 вересня 2017 року.

04 вересня 2017 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення питання про поновлення провадження у справі.

04 вересня 2017 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною у журнал судового засідання, відкладено питання про поновлення провадження у справі до 16 жовтня 2017 року.

26 вересня 2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду виправлено описку допущену в усній ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року.

23 жовтня 2017 року представник ТОВ “Космос-Боулінг” надав клопотання про відкладення питання про поновлення провадження у справі.

23 жовтня 2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду відкладено розгляд питання про поновлення провадження в адміністративній справі до 04 грудня 2017 року.

04 грудня 2017 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судових засідань, відкладено питання про поновлення провадження в адміністративній справі до 27.12.2017.

27 грудня 2017 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду питання про поновлення провадження у справі

27 грудня 2017 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від відкладено питання про поновлення провадження у справі до 23 січня 2018 року.

23 січня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

23 січня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судового засідання, призначено судове засідання на 06.02.2018.

06 лютого 2018 року представник позивача надав до Черкаського окружного адміністративного суду відповідь на відзив.

06 лютого 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судового засідання, оголошено перерву в розгляді справи по суті до 27.02.2018.

26 лютого 2018 року представником відповідача до суду надано супровідний лист про приєднання документів до справи.

27 лютого 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

27 лютого 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною, в журнал судового засідання, оголошено перерву в розгляді справи по суті до 12.03.2018.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Згідно відомостей про право власності на нерухоме майно товариству з обмеженою відповідальністю “Космос-Боулінг” належить на праві власності будівля, яка знаходиться за адресою: вул. Лісна, 1, м. Черкаси, Черкаська область.

18 лютого 2016 року позивачем було подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, відповідно до вказаної декларації річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платниками дорівнює 0,00 грн.

18 березня 2018 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, у порядку статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік.

При проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік встановлено порушення пп. 266.5.1 п. 266.5, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме в графі 7 рядка 1 декларації від 19.02.2016 № НОМЕР_2 занижено суму податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виходячи із загальної площі нерухомого майна, відображеної в графі 3 рядка 1 декларації 1409 кв.м.).

За результатами проведеної перевірки складений акт № 131/23-25-13-008/32129614 від 18.03.2016, в якому відповідач дійшов висновку, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов’язань, заявлених у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на 19416,02 грн. Відповідальність платника передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, а саме: у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

12 квітня 2016 року контролюючим органом згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акту № 131/23-25-13-008 від 18.03.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, відповідно до якого сума грошового зобов’язання за податковими зобов’язаннями складає 19416,02 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 4854,01 грн.

Рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області від 17.06.2016 №12339/23-00-10-0210 та Державної фіскальної служби України від 29.08.2016 № 18599/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги позивача – без задоволення.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнятим з порушенням вимог Податкового кодексу України, у зв’язку з чим звернувся до суду з позивом про визнання цього рішення протиправним та його скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що 01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі - Закон № 71-VIII). Вказаним Законом запроваджено податок на майно, що відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України включає в себе податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пунктом 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції чинній на 01.02.2016) визначено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

При цьому суд враховує, що згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України податок на майно належить до місцевих податків.

Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 Податкового кодексу України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього Кодексу.

Відповідно пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Як свідчать матеріали справи, 14.07.2015 року Геронимівська сільська рада відповідно до статей 26, 29 Закону України “Про місцеві самоврядування в Україні”, статей 10, 12, розділів, ХІІ, ХІV Податкового кодексу України, пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, у зв’язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавстві України та з метою забезпечення наповнення сільського (селищного) бюджету, за погодженням комісії з бюджету, фінансів та соціального розвитку села, прийняла рішення № 57-5/VI.

Відповідно до вказаного рішення, Геронимівською сільською радою встановлено в межах Геронимівської сільської ради місцеві податки, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та встановлено ставку податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 1 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року у справі № 707/2239/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства “Алміна-М” до Геронимівської сільської ради про визнання нечинним та скасування п. 5.2 Положення “Про податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки”, затвердженого рішенням Геронимівської сільської ради від 14.07.2015 № 57-5/VI відмовлено повністю.

Судовими рішеннями встановлено, зокрема, що рішення Геронимівської сільської ради від Черкаського району 14.07.2015 року № 57-5/VI “Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік” прийняте у межах своєї компетенції у відповідності до ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, якою встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень без порушень регламенту сесії, який позивачем не оспорюється. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки рішення Геронимівської сільської ради від Черкаського району 14.07.2015 року № 57-5/VI “Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік” є чинним, то позивач мав би сплатити до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірах, визначених вищевказаним рішенням, чого позивачем зроблено не було.

Оскільки, саме контролюючим органом було визначено позивачеві суму податкового зобов’язання, що становить 19416,02 грн, то відповідачем у відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України накладено на ТОВ “Космос-Боулінг” штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання – 4854,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 № НОМЕР_1 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, суд зазначає, що оскільки рішення Геронимівської сільської ради від Черкаського району № 57-5/VI “Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік” прийняте 14.07.2015, тому суд не бере до уваги посилання позивача на Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, так як абзац 2 п. 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” виключає таку можливість.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 19.03.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк