Рішення № 72828110, 07.03.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/421/18

РІШЕННЯ

іменем України

07 березня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Салюка П.І.

за участі:секретаря судового засідання Дубіної Н.Ю., представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій та бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому в якому просить:

визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, які полягали у припиненні виплати пенсії за віком ОСОБА_3 починаючи з 01 грудня 2017 року;

визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_3 пенсії за віком, починаючи з 01 грудня 2017 року;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3, починаючи з 01 грудня 2017 року.

допустити негайне виконання судового рішення в межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 2014 року перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсійне забезпечення за місцем фактичного проживання, яке являлось основним засобом існування, а також адресну допомогу вимушеного переселенця.

Зазначає, що 26 квітня 2016 року, придбала житло у місті Хмельницькому в зв'язку з чим, змінила місце постійного проживання на м. Хмельницький та звернулась до відповідача з відповідною заявою про відмову від статусу вимушеного переселенця до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради і отримала, Довідку про зняття з обліку як вимушеного переселенця за №2533, яку передала до Управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому, і до грудня 2017 року - отримувала пенсію за віком на загальних підставах.

Проте 06 грудня 2017 року позивач отримала лист від відповідача, в якому сповіщалось, що виплата пенсії буде припинена з грудня 2017 року, оскільки ОСОБА_3 знову необхідно стати на облік, як внутрішньо переміщена особа та подати відповідачу про це довідку.

З такими діями відповідача ОСОБА_3 не погоджується та вважає бездіяльність в нарахуванні та виплаті пенсії неправомірною, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задоволити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд виходить з наданих представником відповідача в судовому засіданні усних пояснень та наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідно до пенсійного посвідчення серії ААД №972680, виданого 29 жовтня 2008 року, ОСОБА_3 здобула право на отримання пенсії за віком довічно.

У зв'язку із збройною агресією Російської федерації на Сході України та початком антитерористичної операції ОСОБА_3 покинула місце проживання у місті Донецьку та переселилась в Західну частину України до м. Хмельницького.

З 2014 року ОСОБА_3, відповідно до довідок про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсійне забезпечення за місцем фактичного проживання.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №58131535 від 26 квітня 2016 року за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на зблокований житловий будинок, загальною площею 72,2 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, провул. 2-й Вінницький, будинок №109.

Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України з 05 травня 2016 року зареєстровано постійне місце проживання ОСОБА_3 за вищевказаною адресою.

06 липня 2016 року в зв'язку із зміною місця проживання ОСОБА_3 звернулась до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з заявою в якій просила зняти з неї статус внутрішньо переміщеної особи згідно довідки №2533 від 06 липня 2016 року.

06 грудня 2017 року управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому повідомило позивача про те, що у разі зняття з обліку, внутрішньо переміщеної особи (скасування дії довідка) виплати пенсії припиняється, тому пропонує стати на облік, як внутрішньо переміщена особа та подати відповідачу про це довідку, а також вказує на відсутність паперових пенсійних документів позивача, як підставу припинення виплати пенсії позивачу.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті пенсії протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Нормативним актом, що регулює питання пенсійного забезпечення громадян України є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - "Закон №1058-IV").

Статтею 7 Закону №1058-IV визначені принципи, за якими здійснюється державне пенсійне страхування. До них віднесені зокрема: законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду; обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону №1058-IV визначено, що порядок призначення пенсії визначається Правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Статтею 47 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Закон №1058-IV не передбачає можливість призупинення виплати пенсії, яка раніше була призначена та виплачувалась. Законом №1058-IV а саме його статтею 49, передбачено право територіального органу пенсійного фонду України своїм рішенням припиняти виплату пенсії, у випадках: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому та статтею 46 цього Закону.

Як встановив суд, жодної з визначених Законом №1058-IV підстав для припинення виплати пенсії позивачу у відповідача не було. Крім цього, перепризначення пенсії позивача відбулось в 2014 році, отже ОСОБА_3 було надано повний пакет документів, відомості, що містились в цих документах, не заперечувались відповідачем. З моменту призначення пенсії позивачу, з боку органів ПФ України будь-яких вимог про надання документів, уточнення даних, що в них містяться, з боку відповідача не надходило, що свідчить про безпідставне зупинення виплати пенсії позивачу.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що жодного розпорядження щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 відповідачем не приймалось.

Відповідно до вимог Постанови Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV.

Яким визначено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Суд встановив, що 10 травня 2016 року ОСОБА_3 зверталась органу пенсійного фонду із заявою про витребування пенсійної справи у зв'язку з переїздом на нове місце проживання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 проведено реєстрацію постійного місця проживання відповідно до вимог чинного законодавства, про що також у встановленому законодавством порядку повідомлено орган пенсійного фонду, шляхом звернення з відповідними заявами, що свідчить про те, що позивачем в повній мірі та у відповідності до вимог законодавства виконано покладений на позивача обов'язок.

Проте відповідач у свою чергу не вжив відповідних заходів щодо забезпечення належної позивачу виплати пенсійного забезпечення, чим порушив гарантовані Конституцією України права позивача та безпідставно відмовив у виплаті пенсії.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач придбала житло та у встановленому законом порядку зареєструвала своє постійне місце проживання вона втратила статус внутрішньо переміщеної особи, а відтак отримала право на виплату пенсії за місцем постійного проживання (реєстрації), отже на переконання суду відповідач безпідставно припинив виплату позивачу пенсійного забезпечення чим порушив право на пенсійне забезпечення, а тому суд вважає адміністративний позов ОСОБА_3 обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (пров. 2-й Вінницький, 109, Хмельницький, Хмельницька область, 29015, код НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (вул. Володимирська, 49, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 01526313) про визнання дій та бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_3 починаючи з 01 грудня 2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_3 пенсії за віком, починаючи з 01 грудня 2017 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3, починаючи з 01 грудня 2017 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) у межах платежу недоплаченої суми за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 березня 2018 року

Головуючий суддя