Рішення № 72827796, 14.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/173/18

14 березня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 3829,38 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості.

Позов Головне управління ДФС у Тернопільській області мотивує тим, що ОСОБА_1 як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

За відповідачем станом на 12.01.2018 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 3829,38 грн. по орендній платі з фізичних осіб (основний платіж - 3827,20 грн.; штрафна санкція - 0,00 грн.; пеня - 2,18 грн.

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 02 березня 2018 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року розгляд справи відкладено до 14 березня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлявся своєчасно і належним чином.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання відповідача, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів:

Фізична особа - громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 19.02.2003 зареєстрований органами державної реєстрації, як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем станом на 12.01.2018 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 3829,38 грн. по орендній платі з фізичних осіб (основний платіж - 3827,20 грн.; штрафна санкція - 0,00 грн.; пеня - 2,18 грн.

Дана заборгованість виникла в результаті несплати узгодженого грошового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб, визначеного платником самостійно згідно поданої декларації з плати за землю №1700036214 від 10.02.2017 року. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене самостійно визначене податкове зобов'язання за період з березня 2017 року по грудень 2017 року.

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно із законом надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу).

Об'єктами оподаткування земельним податком є (п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу) - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), що знаходяться у власності; земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу).

Згідно до п. 286.2 ст. 286 розділу XIII ПКУ платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 розділу XIII ПКУ).

Виникнення та існування такого податкового боргу по вказаних платежах також підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми позовних вимог.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом виставлено та направлено боржнику податкову вимогу форми «Ю» №2562-17 від 08.08.2017 з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 3829,38 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг в сумі 3829,38 грн. (три тисячі вісімсот двадцять дев'ять) гривень 38 (тридцять вісім) копійок по орендній платі з фізичних осіб, на р/р 33214815700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації - 18010900.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Подлісна І.М.