Рішення № 72827343, 16.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/572/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням, зобов’язання відповідача провести (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення) обчислення та перерахунок призначеної позивачу пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення додатково доврахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 21.04.2012 року і по день проведення перерахунку, зобов’язання відповідача провести такий перерахунок із застосуванням підвищень, які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позов обґрунтований позивачем тим, що йому призначена пенсія з 21 квітня 2012 року за вислугу років з врахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 останніх місяця служби перед звільненням (надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія), проте до розрахунку пенсії не включені додаткові види грошового забезпечення: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова винагорода за безперервну вислугу років, одноразова грошова допомога при звільненні. Позивачем подані до органів пенсійного фонду 26 січня 2018 року додаткові документи для перерахунку раніше призначеної пенсії, проте відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії в порушення норм законодавства та практики Верховного Суду України.

За цією позовною заявою відкрито письмове провадження у відповідності до ст. 263 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Відповідачем наданий до суду та направлений позивачу відзив на позовну заяву (аркуші справи 42-44), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, є вичерпним, одноразові додаткові види грошового забезпечення не мають постійного характеру та не можуть бути враховані для здійснення перерахунку пенсії, одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби є виплатою, на яку не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вона не пов’язана з виконанням позивачем своїх службових обов’язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов’язана саме з фактом звільнення позивача зі служби, позивачу нараховане та виплачене підвищення до пенсії та позивачем пропущений строк звернення до суду з позовними вимогами стосовно перерахунку пенсії з 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу та відповідно до довідки автоматизованої системи розрахунку пенсії від 24 січня 2018 року за пенсійною справою №1501010720 з 21.04.2012 року позивачу призначена пенсія за вислугу років в розмірі 2709,73 грн. з підвищенням її розміру за постановою Кабінету Міністрів України №355 на 289,07 грн. (аркуш справи 34).

З розрахунку пенсії вбачається, що при обчислення пенсії враховане грошове забезпечення позивача у такому складі: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці служби перед звільненням (робота з таємн. виробами, носіями, док., надбавка за особливо важливі завдання, премія), що відповідає довідці про грошове забезпечення для нарахування пенсії від 21.06.2012 року (аркуші справи 33).

Позивачем 26.01.2018 року подана заява від 24.01.2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії, додатком до якої надана довідка про нараховане грошове забезпечення №21 від 24.01.2018 року (аркуші справи 35-38).

З наданої довідки вбачається, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням позивачем отримані у складі грошового забезпечення суми, які не враховані на момент призначення пенсії, а саме: грошова допомога на оздоровлення в розмірі 10083,50 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 7560 грн., індексація грошового забезпечення у розмірі 10751,39 грн., одноразова грошова винагорода за безперервну вислугу років у розмірі 1568,75 грн., одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 56227,50 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 08.02.2018 року, за результатами розгляду заяви позивача, надана відповідь про нарахування йому пенсії у відповідності до вимог законодавства (аркуш справи 39), тобто, відмовлено у перерахунку пенсії, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про визнання відмови відповідача в перерахунку пенсії протиправною та зобов’язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 9, ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

В п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення та затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах, згідно, зокрема, з додатком 25, а п. 5, 6 цієї Постанови визначені умови, та розмір та порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, тощо.

Відповідно до п. 30.1, 30.3 розділу ХХХ «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року та п. п. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно із п. 33.1, 33.3 розділ ХХХІІІ «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та п. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Винагорода за тривалість безперервної служби відповідно до додатку 25 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Таким чином, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за тривалість безперервної служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

При цьому, одноразова грошова допомога при звільненні не є тою виплатою, з якої обчислюється пенсія з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. 2 розділу І «Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1170 від 22.12.2010 року, одноразова грошова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби є виплатою, на яку не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців. Одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отримання її пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові від 06.02.2018 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №761/28228/15-а, в якій містяться висновки щодо віднесення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, грошової допомога на оздоровлення, матеріальної допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також не віднесення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням.

Крім того, задоволенню підлягають позовні вимоги позивача в частині зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення) обчислення та перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення додатково доврахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення.

Однак, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразової грошової допомоги при звільненні, а також зобов’язання відповідача провести обчислення та перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Таким чином, задоволенню підлягає позовна вимога позивача в частині зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу різницю в пенсії за минулий час за 12 місяців з дати подання додаткових документів, тобто, з 26.01.2018 року.

Щодо доводів позивача про необхідність виплати різниці в пенсії з дня її призначення, в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки перерахунок пенсії з моменту призначення можливий тільки в разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії у розмірах, встановлених законодавством, а також в разі, якщо такий перерахунок не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідку для перерахунку пенсії, у відповідності до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд звертає увагу, що в даному випадку, в спірних правовідносинах, зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії не відбувалося, а тому ця норма і не може бути застосована.

Перерахунок пенсії має бути здійснений з підстав надання пенсіонером додаткових документів, які підтверджують розмір пенсії.

Щодо тверджень відповідача в відзиві на позовну заяву про пропущення позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що позивач обґрунтовує необхідність виплати йому пенсії з дати її призначення з посиланням на ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та враховуючи наявність вини органів пенсійного фонду в отриманні ним пенсії в меншому розмірі, а тому в даному випадку строк звернення до суду позивачем не пропущений.

З позовної заяви вбачається, що порушення відповідачем прав позивача, з метою захисту яких він звернувся до суду, позивач пов’язує з наданням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмови від 08.02.2018 року № 237/Б-11 у перерахунку пенсії за результатами розгляду його звернення щодо перерахунку пенсії та доданих до нього документів.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 12.02.2018 року, а дізнався про порушення своїх прав після отримання довідки Одеського обласного військового комісаріату від 24.01.2018 року за №21, а тому строк звернення до суду з цим позовом позивач не пропустив.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з урахуванням нового обчислення та призначення пенсії провести її перерахунок із застосуванням підвищень, які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в цій частині позов задоволенню не підлягає з тих підстав, що суди захищають порушене право, однак такі дії мають бути вчинені після нового обчислення та призначення пенсії, тобто, позивач просить захистити його право на майбутнє, що не передбачене нормами законодавства.

Крім того, з поданої відповідачу позивачем заяви про перерахунок пенсії не вбачається звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням провести перерахунок пенсії із застосуванням підвищень, які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», тобто, відповідач в цій частині не порушував право позивача.

Що стосується вимоги позивача про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в місячний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

Крім того, позивач просить суд допустити негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць. При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Однак, в даному випадку суд задовольнив вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання його провести обчислення та перерахунок пенсії з виплатою різниці, тобто, зобов’язання вчинити певні дії, а не присуджував конкретні виплати пенсії, обчислення та перерахунок якої має зробити відповідач, а тому не має підстав для негайного виконання цього рішення суду.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 частково обґрунтовані, відповідають вимогам законодавств та підлягають задоволенню щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, зобов’язання відповідача провести обчислення та перерахунок призначеної позивачу пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення додатково доврахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, а також зобов’язання відповідача виплатити позивачу різницю в пенсії за минулий час за 12 місяців з дати подання додаткових документів, тобто, з 26.01.2018 року, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 67708) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням, зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення) обчислення та перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення додатково доврахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 21.04.2012 року і по день проведення перерахунку, зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести такий перерахунок із застосуванням підвищень, які відбулися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення) обчислення та перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення додатково доврахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення сум одноразової грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, з виплатою різниці в пенсії за минулий час за 12 місяців з дати подання додаткових документів, тобто, з 26.01.2018 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п. 15.5 ч. 1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.І. Свида

.