Постанова № 7282132, 31.12.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року Справа № 2а-5604/09/2370

12год. 46 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Новікової Т.В.,

при секретарі-Комишній О.М.,

за участю представника позивача Чумак В.В. (дов. Звенигородського РЦЗ), за відсутності відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Звенигородського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 20.11.2009р. № 2285 до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача кошти виплачені як допомога по безробіттю у сумі 4444 грн. 63 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р. №803-ХІІ (далі - Закон №803-ХІІ), яка отримуючи допомогу по безробіттю приховала, що зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З врахуванням ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

ОСОБА_2, 1982 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ, ст.ст.22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ) та згідно заяви від 23.09.2008 р. ОСОБА_2 надано статус безробітного.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем зазначено, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності та не займається трудовою діяльністю, на підставі якої призначено допомогу по безробіттю. Звенигородським районним центром зайнятості відповідача було знято з обліку наказом № НТ091007 від 07.10.2009 р., у зв'язку з виявленням факту подання недостовірної інформації, щодо здійснення підприємницької діяльності.

Під час перевірки достовірності даних відповідача, Звенигородським районним центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_2 знаходячись на обліку, як безробітна та зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності 29.04.2004 р. Тому Звенигородським РЦЗ винесено наказ від 07.10.2009р. № НТ 091007 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

В період перебування на обліку в державній службі зайнятості, а саме з грудня 2008 р. по вересень 2009 р. відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4444 грн. 63 коп. (а.с. 10). В звязку з тим, що відповідач під час реєстрації в Звенигородському районному центрі зайнятості була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, кошти в сумі 4444 грн. 63 коп., отримані як допомога по безробіттю за вказаний період підлягають поверненню.

Оскільки відповідачем добровільно не сплачено кошти до Звенигородського РЦЗ виплачені як допомога по безробіттю, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення вказаних коштів у сумі 4444 грн. 63 коп.

Згідно Закону №1533-ІІІ джерела коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття формуються із страхових внесків страхувальників. Фонд є цільовим централізованим страховим органом та створюється для збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

В обґрунтування позовних вимог, представник Звенигородського районного центру зайнятості посилався на наявність факту перебування відповідача на обліку в районному центрі зайнятості в період 23.09.2008р. по 07.10.2009р., при цьому маючи статус субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Законом №1533-ІІІ надано право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальних послуг громадян, які є застрахованими чи незастрахованими особами - військовослужбовці звільнені у зв'язку із скороченням чисельності штату без права на пенсію, в тому числі особи, які вперше шукають роботу та інші незастраховані особи, у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

До зайнятого населення належать та не можуть бути безробітними і отримувати допомогу по безробіттю громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві (пп.б п.3 ст.1 Закон №803-ХІІ).

Статтею 2 Закону №803-ХІІ визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до пп.8 п.1 ст.31 Закону №1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Зокрема, застраховані особи зобов'язані у повному обсязі повідомляти про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку (п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307).

Дослідивши та проаналізувавши надані суду докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 16.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено представника позивача після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, ч. 2 ст.128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (20243, Черкаська область, Звенигородський район, с.Княжа, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Звенигородського районного центу зайнятості (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Кримського, 46-а, код 21368388) кошти, виплачені як допомога по безробіттю у сумі 4444 грн. 63 коп. (чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 63 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.В. Новікова

Повний текст постанови виготовлений 18.12.2009р.