Ухвала суду № 72820163, 14.03.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2279/16-к

Провадження № 1-кс/461/1407/18

УХВАЛА

іменем України

14.03.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням в інтересах ОСОБА_3, в якому просить скасувати арешт майна, тимчасово вилученого у ОСОБА_3 під час обшуку 19.04.2016 року, а саме: грошових коштів (банкноти номіналом 500 грн. - 2 шт., банкноти номіналом 200 грн. - 4 шт., банкноти номіналом 100 грн. - 1 шт., банкнота номіналом 50 грн. - 1 шт., банкнота - 20 шт.; загальною сумою 1970 грн.); ноутбуку чорного кольору марки HP 6060В1197401/СС, а також зарядного пристрою SN: 63N04SOT3R; телефонів Lenovo чорного кольору - 1 шт. та Nokia чорного кольору, на яке накладено арешт ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.04.2016 року у справі № 461/2279/16-к.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.04.2016 року на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова накладено арешт на майно ОСОБА_3 у кримінальному проваджені № 120151140000000410, яке внесено до ЄРДР 19.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 368-4 КК України, а саме:

-грошові кошти (банкноти номіналом 500 грн. - 2 шт., банкноти номіналом 200 грн. - 4 шт., банкноти номіналом 100 грн. - 1 шт., банкнота номіналом 50 грн. — 1 шт., банкнота - 20 шт.; загальною сумою 1970 грн.);

-ноутбук чорного кольору марки HP 6060В1197401/СС, а також зарядний пристрій SN: 63N04SOT3R;

-телефони Lenovo чорного кольору - 1 шт. та Nokia чорного кольору.

Заявник зазначає, що з 19.04.2016 року і на даний час, ОСОБА_3 не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої в жодному кримінальному провадженні, що дає підстави вважати, що на сьогодні предмети, вилучені під час обшуку, не відповідають критеріям ст.98 КПК України, не мають ніякого доказового значення, тому перебування їх під арештом є недоцільним. Просить клопотання задоволити.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, однак, згідно поданого клопотання, просить проводити розгляд справи без участі ОСОБА_3 та її представника.

Прокурор, слідчий у судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось, оскільки учасники процесу в судове засідання не з’явилися.

Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №120151140000000410 від 19.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 - ч.4 ст.368-4 КК України.

19.04.2016 р. в ході проведення обшуку за адресою: м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, 67 виявлено та вилучено грошові кошти (банкноти номіналом 500 грн. - 2 шт., банкноти номіналом 200 грн. - 4 шт., банкноти номіналом 100 грн. - 1 шт., банкнота номіналом 50 грн. — 1 шт., банкнота - 20 шт.; загальною сумою 1970 грн.); ноутбук чорного кольору марки HP 6060В1197401/СС, а також зарядний пристрій SN: 63N04SOT3R; телефони Lenovo чорного кольору - 1 шт. та Nokia чорного кольору.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року накладено арешт на вищевказане майно. Приймаючи вказану ухвалу суд покликався на наявність доказів того, що незастосування заборони розпоряджатися майном, може призвести до втрати такого майна або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді від 20.04.2016 р., під час обшуку 19.04.2016 р. за адресою: м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, 67 було вилучено не тільки майно, на яке вказує заявник у своєму клопотанні, але й інше майно, документи, грошові кошти та заявник повинен був довести у суді належність саме їй вилученого майна, та грошових коштів, яке вона просить повернути. Однак ОСОБА_3 не надала слідчому суді належних та допустимих доказів того, що їй належить майно та грошові кошти, щодо яких вона просить скасувати арешт.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити належність грошових коштів та майна, які вилучені під час проведення обшуку 19.04.2016 р. за адресою: м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, 67саме заявнику.

Окрім того, суд приймає до уваги й те, що обшук проводився в офісному приміщенні та не встановлено, яке відношення до нього має заявник. Крім того, заявником не наведено жодної підстави для скасування вказаного арешту, крім покликань на його незаконність.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту є безпідставним, небгрунтованим та не підлягає задовололенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 98, 100, 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Зубачик Н.Б.