Ухвала суду № 72819760, 15.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Присяжнюка О.Б., Орліченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 15 березня 2018 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5, апеляційну скаргу захисника Нікітюка І.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2018, щодо

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого в тому ж місті, на АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного Бабича Є.В., Нікітюка І.В., ОСОБА_5, ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Андронової А.С., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Дисаком П.Б., та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 березня 2018 року, з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, обставини підозри, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 309 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, вік і стан здоров'я підозрюваного, та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, та прийшов до до висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Автор апеляційної скарги вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, безпідставною, оскільки слідчий суддя ніяк не мотивував того, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти можливим ризикам.

Так, захисник стверджує, що прокурор в судовому засіданні озвучив обставини, які ніяким чином не відображені в клопотанні слідчого та в додатках до нього, а слідчий суддя, незважаючи, прийняв їх до уваги та поклав в основу судового рішення.

Разом з тим, сторона захисту звертає увагу на те, що як в клопотанні слідчого, так і в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, всупереч вимогам ст. 194 КПК України відсутні будь-які конкретні дані, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 січня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100100000941, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

26 січня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини в особливо великих розмірах без мети збуту, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

27 січня 2018 року слідчий Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Андронова А.С., за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Дисака П.Б., звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2018 року, зазначене клопотання задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 березня 2018 року, з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_5, в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5О, перебуваючи на волі, знищити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити новий злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані, на які посилаються в своїй апеляційній скарзі захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, матеріали судової справи не містять.

Що стосується доводів автора апеляційної скарги з приводу відсутності ризиків вчинення його довірителем дій, передбачених ст. 177 КПК України, то вони є необґрунтованими, оскільки, наявність існування вказаних ризиків підтверджується матеріалами провадження, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5, його тяжкість та покарання що загрожує останньому.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин справи, тяжкості злочинів, визначив заставу, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5., даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Андронової А.С., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Дисаком П.Б., та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 березня 2018 року, з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Нікітюка І.В., в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/1104/2018 Категорія ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Левицька Т.В. Доповідач: Паленик І.Г.