Рішення № 72818250, 14.03.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17104/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області у складі

головуючої судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій заступника та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0357/401060201/16 від 19.08.2016 р., -

встановив :

05 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій заступника та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0357/401060201/16 від 19.08.2016 р., мотивуючи свої вимоги тим, що 19 серпня 2017 року він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови №0357/401060201/16 виданою 19.08.2016 року Державною фіскальною службою України Вінницька митниця ДФС про стягнення на користь Державної фіскальної служби України Вінницька митниця ДФС боргу у сумі 8500 грн. Однак, у 2016 році він звертався до Хмельницької митниці ДФС щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу від 22.06.2016 року (вх. №4571/10-60). Будучи письмово повідомленою Хмельницька митниця ДФС повідомила йому стосовно того, що у Державної фіскальної служби України претензій до нього немає. Вважає, що накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є незаконним, оскільки я в 2016 році він надав підтверджуючі документи того, що не міг вчасно виконати вимоги чинного законодавства в частині вчасного вивезення транспортного засобу за межі території України. Атому дана постанова в справі про порушення митних правил №0357/401060201/16 від 19 серпня 2016 р. прийнята заступником начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_2 відносно нього підлягає скасуванню. Вказує, що дана постанова складена з процесуальними порушеннями, та в самій постанові встановлені обставини звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, але в результативній частині все ж таки притягнуто до адміністративної відповідальності. Так, заступник начальника Вінницької митниці ДФС ОСОБА_2 зазначає, що громадянин ОСОБА_1 у протоколі опитування пояснив, що з 15.05.2016 року по 30.06.2016 року автомобіль знаходився на ремонті на станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_3 за адресою м. Хмельницький, проспект Миру, 43/2 про що було повідомлено Хмельницьку митницю ДФС заявою щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу від 22.06.2016 року (вх. №4571/10-60). Для підтвердження ОСОБА_1 надав довідки зі станції технічного обслуговування та листи Хмельниі митниці ДФС № 3238/К/22-70-00.3-18 та №3237/7/22-70-00.3-18 від 24.06.2016 року. А тому позов просить задовольнити.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з’явилися, представник позивача направив суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити з підстав наведених у позові.

Представники відповідача в судове засідання не з’явилися, направили суду відзив, зазначивши, що постанова відповідає всім вимогам закону, її суть – обставинам правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з частиною 1,2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу вимог ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 2 статті 459 МК України встановлено, що суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Встановлено, що 30 червня 2016 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС ОСОБА_4 складений протокол за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України у відношенні гр. ОСОБА_1, який 30 червня 2016 року о 20 годині 40 хвилини в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів-Подільський-Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС з метою перетину митного кордону в напрямку «виїзд з України» прибув легковий автомобіль марки «Audi 4А», кузов №WAUZZZ8DZWA121545, реєстраційний номер FGТ977 (Литва) під керуванням гр. ОСОБА_1

Під час проведення митного контролю, на підставі інформації АСМО «Інспектор», встановлено, що даний легковий автомобіль ввезений на митну територію України гр. ОСОБА_5 07.05.2016 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуськ» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС у митному режимі «транзит» з метою особистого користування.

Згідно якого встановлено, що гр. ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу до органів доходів та зборів призначення більше ніж на десять днів. В протоколі ОСОБА_1 розписався, що йому відомо, що розгляд справи відбудеться 19.08.2016 р.

За дане порушення згідно Постанови про порушення митних правил № 0357/401060201/16 від 19.08.2016 р його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МКУ та накладено стягнення у розмірі 8500 грн.

Відповідно до статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 2.2 розділу IV Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, зареєстрованим в Мін’юсті 25.11.2005 за № 1428/11708, граничний строк транзиту транспортних засобів через митну територію України не повинен перевищувати 10 діб.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що перемішуються у митному режимі транзит, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватись з жодною іншою метою, крім транзиту.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Частина 2 вказує, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною 1 статті 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно частини 2 статті 95 МК України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу, час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення), час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до статті 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь- якого їх використання та терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Таким чином, у вищезазначених нормах МК України законодавцем чітко передбачені строки на в'їзд і виїзд транзитних транспортних засобів, а також відповідальність особи за їх порушення.

Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок), визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили. Відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку: аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно з пунктом 6 Порядку, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.

Пункт 3 розділу VIII Порядку передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України "Про торгово-промислові палати" і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово- промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

Відносини по ремонту транспортних засобів в Україні регулюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 р. № 615(далі - Правила), які регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг.

Згідно з п. 3 розділу 3 Правил, послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до п.7 розділу 5 Правил, документами, що підтверджують надання послуги є: акт передачі-прийняття КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура.

У відповідності до п. 8 розділ 7 Правил, виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію про оплату наданих послуг.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час опитування гр. ОСОБА_1 пояснив, що з 15.05.2016 по 30.06.2016 автомобіль знаходився на ремонті, про що було повідомлено Хмельницьку митницю ДФС. Даний факт підтверджується листами Хмельницької митниці ДФС №3238/К/22-70-00.3-18 та №3237/7/22-70-00.3-18 від 24.06.2016 та довідкою зі станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_6 від 22.06.2016

Проте, гр. ОСОБА_1 звернувся до органів доходів і зборів лише 22.06.16, тобто після закінчення 10-ти денного терміну, встановленого статтею 95 Митного кодексу України для транзитних перевезень

Позивач, жодної інформації Торгово-промисловій палаті України на підтвердження аварій, або обставин непереборної сили ні відповідачу, ні суду не надавав.

Позивач надав суду довідку ФОП ОСОБА_3 від 22.06.2016 р, про те, що даний автомобіль знаходився на ремонті в автосервісі з 15.05.2016 р. у зв’язку із пошкодженням коробки передач, яка не підтверджує факт існування обставин непереборної сили чи аварії, та не є належними доказами у справі, ФОП ОСОБА_3 не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії.

Зокрема, вказані документи не містять інформації про неможливість пересування автомобіля, а наявна інформація наголошує лише про те, що документи видані в зв'язку з ремонтом транспортного засобу без зазначення причинно-наслідкового зв'язку ремонту та аварії. Жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував у результаті аварії або дії обставин непереборної сили, не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом. Сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, є митними формальностями (пункт 29 статті 4 МК України). Виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається як митне оформлення ( пункт 23 статті 4 МК України). Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. Частиною четвертою статті 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем перевищено встановлений МК України строк доставки транспортного засобу, а обставини непереборної сили, які би перешкодили йому виконати вимоги законодавства України, були відсутні, тому в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України, а тому постанова в справі про порушення митних правил № 0357/401060201/16 від 19.08.2016 р є законною та правомірною.

На підставі викладеногост.ст. 4, 90, 93, 95, 102, 381, 467, 470, 494, 522-533, 531 Митного кодексу України та керуючись ст.ст. 2 -14, 72-77, 122, 241-255, 286 295 КАС України, су-

ухвалив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій заступника та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0357/401060201/16 від 19.08.2016 р, відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Повний текс рішення виготовлено 14.03.2018 р.