Рішення № 72815612, 19.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4463/18

Провадження №2-а/522/1008/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

за участю адвоката Хрульової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має. Рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 15.03.2018 року про примусове повернення в країну походження громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконала та з території України не виїхала. Вважає, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, про що свідчить її ухилення від добровільного виїзду, просить прийняти рішення про затримання відповідача з метою забезпечення видворення за межі території України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити.

Відповідач т представник - адвокат Хрульова В.Б. у судовому засіданні позов не визнали.

Відповідач пояснила, що приїхала на територію України у 2014 року, її паспорт знаходиться у родичів, які поїхали до СР В'єтнам, що у СР В'єтнам вона не перебуває під слідством або судом, та що її життю і здоров'ю нічого не загрожує, що у СР В'єтнам вона має батьків, чоловіка та дітей, а також, що вона має намір легалізувати своє знаходження на території України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 15.03.2018 року в ході проведення профілактичних заходів з протидії нелегальній (незаконній) міграції працівниками ГУДМС України в Одеській області за адресою АДРЕСА_1, було виявлено особу без документів, яка назвалась громадянкою Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень було встановлено, що громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на території України без документів на право проживання в Україні.

Громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснила, що прибула на територію України у 2014 року з метою працевлаштування.

В ході перевірки громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було отримано інформацію з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан), що офіційний в'їзд на територію України відповідач не здійснювала.

15.03.2018 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано її покинути територію України у термін до 16.03.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

У визначений термін громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території України не виїхала.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Положеннями ч. 1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1ст. 77 КАС України), за згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Пунктом 3 частини 2 статті 371 КАС України, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

З огляду на викладене, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, а також відсутністю документів на повернення, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 289, 371 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.

Затримати громадянку Соціалістичної Республіки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 19.09.2018 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Суддя Н.А. Ільченко

19.03.18