Рішення № 72811684, 16.03.2018, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2559/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2018 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., з участю представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и в :

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11113396000 від 01 лютого 2007 року в сумі 7329,63 євро, що еквівалентно 315545,68 грн., та пені в сумі 72349,55 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.02.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11113396000 (далі - Договір), згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 42000 євро і зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 01.02.2018 року згідно з графіком погашення кредиту, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору, та сплачувати проценти протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 10,00 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором у попередньому місяці. Також сторони домовились, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених договором.

Відповідно до графіку погашення кредиту, таке повинно здійснюватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця, протягом всього строку дії договору, в сумі 318,18 євро. Погашення нарахованих процентів, згідно п.1.3.4. Договору, здійснюється з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання у повному обсязі, зокрема, відповідно до п.1.5. Договору, надав ОСОБА_3 кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №26209064610300 у банку для подальшого їх використання за цільовим призначенням.

Пунктами 4.6., 5.5., Розділу 11, п.7.1. Договору передбачено обов’язок відповідача достроково повернути всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит, у разі порушення останнім термінів сплати будь-яких своїх зобов’язань за кредитним договором; за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, та/або комісій відповідач сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, при цьому банк може використати таке право на застосування пені, починаючи з 32 календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником термінів виконання свого грошового зобов’язання, передбаченого кредитним договором.

Відповідач свої зобов’язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним не виконує, у зв’язку з чим станом на 29.11.2017 року його заборгованість становить 7329,63 євро, що за офіційним курсом НБУ становить 315545,68 грн. Дана сума складається з: кредитної заборгованості в сумі 2548,08 євро, що еквівалентно 81398,99 грн.; заборгованості за процентами в сумі 4781,55 євро, що еквівалентно 234146,69 грн.

Крім того, станом на 29.11.2017 року заборгованість відповідача по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредитом становить 72349,55 грн., що складається з наступного: 33015,70 грн. – пеня за прострочення сплати кредиту; 39333,85 грн. – пеня за прострочення сплати процентів.

Просив стягнути з відповідача борг за кредитом та судові витрати по справі у сумі 4597,44 грн.

Відповідач ОСОБА_3 подав письмовий відзив на позов, в якому позов не визнав і просив відмовити в його задоволенні. У відзиві зазначено, що рішенням Іршавського районного суду від 11 червня 2015 року задоволено позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4: стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором від №11113396000 від 01 лютого 2007 року в загальній сумі 15360,68 євро та звернено стягнення на іпотечне майно - житловий будинок за адресою: с. Ільниця, вул. Зарічна, №13, Іршавського району. Вказане рішення набрало в законної сили і у повному обсязі виконано, про що свідчить постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2017 року. Вважав, що його борг за кредитним договором перед позивачем у повному обсязі було погашено ще 31.03.2017 року. Оскільки тіло кредиту повністю погашено, ніяких підстав для нарахування банком відсотків за користування кредитом нема. Вважав також, що позивачем не надано належний розрахунок боргу (а.с.100-102).

Ухвалою Іршавського райсуду від 19.02.2018 року задоволено клопотання відповідача про витребування від ПАТ «УкрСиббанк» розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 19.03.2015 року по 31.03.2017 року, а також розрахунку пені.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Заперечення, наведені відповідачем у відзиві на позов, та посилання представника відповідача на неправомірність подальшого (після ухвалення рішення суду про дострокове стягнення кредиту) нарахування банком відсотків та пені за договором кредиту, вважав безпідставними. Пояснив, що не зважаючи на наявність судового рішення про стягнення боргу, банк мав право на нарахування відсотків та пені за порушення зобов’язання, оскільки рішення суду ще не було виконано та строк дії кредитного договору не закінчився.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з’явився, про день, час та місце його проведення був належним чином повідомлений, подав до суду відзив на позов, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав (а.с.126,135).

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що позивач змінив строк виконання договору, пред’явивши відповідачу вимогу про дострокове погашення боргу. Рішенням суду від 11.06.2015 року позовні вимоги банку задоволено та з відповідача достроково стягнено борг за кредитним договором. Рішення суду виконано 31.03.2017 року у повному обсязі. Посилаючись на правову позицію ВС від 14.02.2018 року №564/2199/15ц, просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Згідно кредитного договору №11113396000 від 01.02.2007 року, ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 42000 євро, що еквівалентно 274754,34 грн., на строк 132 місяці, у термін з 01.02.2007 року по 01.02.2018 року (а.с.5-16).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.6. Договору, ОСОБА_3 зобов’язувався використати кредит на зазначені у договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором; погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі; достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії у випадках, встановлених договором та/або порушень істотних умов договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №11113396000 від 01.02.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, станом на 29.11.2017 року його борг перед банком по кредиту та процентах становить 7329,63 євро, що еквівалентно 315545,68 грн., а борг по пені становить 72349,55 грн. (а.с. 18-35).

Дані суми складаються з:

- заборгованості за кредитом у сумі 2548,08 євро, що еквівалентно 81398,99 грн.,

- заборгованості за процентами у сумі 4781,55 євро, що еквівалентно 234146,69 грн.,

- пені за прострочення сплати кредиту у сумі 33015,70 грн.,

- пені за прострочення сплати процентів у сумі 39333,85 грн.

На виконання ухвали суду про витребування розрахунку боргу, позивачем надано розрахунок боргу станом на 31.03.2017 року (а.с.118-123), згідно якого:

- борг за тілом кредиту становить 2611,32 євро,

- заборгованість за відсотками – 4606,44 євро,

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 2824,41 євро, що становить 81806,75 грн.,

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків – 1176.54 грн., що становить 34077,55 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача борг за кредитним договором, що існував станом на 31.03.2017 року, посилаючись на те, що рішення суду від 11.06.2015 року виконано відповідачем тільки 31.03.2017 року. До цього часу позивач вправі нараховувати відповідачу відсотки та пеню в порядку і розмірах, що визначені умовами кредитного договору, який діяв до 01.02.2018 року.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Аналогічне передбачено і пунктами 5.3., 5.5., 7.1. Договору, згідно яких банку надано право при настанні подій, що впливають на здатність або бажання виконання позичальником зобов’язань за договором, зокрема, погіршення фінансового стану позичальника банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та/або процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 договору; у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту та або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов Договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 договору.

06 квітня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №11113396000 від 01 лютого 2007 року з ОСОБА_3 в сумі 15360,68 євро, з яких: 14614,01 євро - заборгованість за тілом кредиту, 746,67 євро – заборгованість за відсотками, 453 грн 25 коп., а також 10340,66 грн. пені. Крім того, до відповідача ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.

При зверненні до суду банк посилався на пункти 4.6 та 5.5 кредитного договору від 01 лютого 2007 року та статтю 1050 ЦК України, згідно з якими має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2015 року у справі № 301/754/15-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було задоволено позовні вимоги банку та стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором від №11113396000 від 01 лютого 2007 року в загальній сумі 15360,68 євро та звернено стягнення на іпотечне майно - житловий будинок за адресою: с. Ільниця, вул. Зарічна, №13, Іршавського району. Вказане рішення набрало в законної сили 21 липня 2015 року (а.с.103-107).

Відповідно до постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2017 року, заборгованість за рішенням суду від 11 червня 2015 року у справі №301/754/15-ц ОСОБА_3 у повному обсязі погашена (а.с.108).

Не зважаючи на те, що датою остаточного погашення всієї суми кредиту за договором №11113396000 від 01 лютого 2007 року є 01 лютого 2018 року, кредитор скористався своїм правом та пред’явив до боржника вимогу про дострокове погашення кредитного боргу, чим змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором. Судом вказані вимоги банку у повному обсязі задоволено, а відповідачем 31.03.2017 року у повному обсязі виконано рішення суду.

Отже, після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.

Посилання позивача на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, є безпідставними, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача кредитного боргу, що складається з заборгованості за кредитом (тіла кредиту, незважаючи на те, що рішенням суду такий вже був стягнений), заборгованості за процентами, а також пені, що нараховані відповідно до умов кредитного договору №11113396000 від 01 лютого 2007 року.

З вимогою про стягнення з відповідача індексації за весь час прострочення виконання зобов’язання по поверненню боргу, а також трьох процентів річних від простроченої суми, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач до суду не звертався. Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи та в межах заявлених вимог.

Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, що нарахована відповідно до умов кредитного договору, є безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі№ 564/2199/15-ц.

Керуючись ст. ст. 610, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 263-265, 352, 353 ЦПК України,

р і ш и в :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11113396000 від 01 лютого 2007 року - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області. При цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 19 березня 2018 року.

Головуюча : М. О. Пітерських