Рішення № 72811276, 06.03.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/411/18

Провадженя№ 2/266/415/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Курбанової Н.М.,

при секретарі – Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилавсь на те, що на підставі договору купівлі-продажу будинку, укладеному 19 березня 2012 року між ним та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованому в реєстрі за № 764, йому належить будинок, що розташований за адресою: м. Маріуполь, пр-т. Металургів, буд. 10. Вказаний договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.03.2012р. - номер запису 89983 в книзі 101; реєстраційний номер майна - 34468745. В 2016 році ним було виявлено, що вказаний правовстановлюючий документ втрачено. Але отримати дублікат він не має змоги через те, що діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_3 було припинено. Архів нотаріальних документів з 2005 по 2013 роки був переданий до Донецького обласного нотаріального архіву та знаходиться у м. Донецьку, яке віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв’язку з чим Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області рекомендувало йому визнати право власності в межах цивільного судочинства та він вимушений звернутися до суду і просить визнати за ним право власності на житловий будинок літ.А-2, цокольний поверх літ. А/п з усіма надвірними побудовами та спорудами, загальною площею 187 кв.м., у тому числі житловою – 61,5 кв.м., у цілому, що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, б.10.

До суду позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, надав заяву, якої визнав заявлені вимоги, не заперечував проти їх задоволення, справу розглянути у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно із договором купівлі-продажу будинку від 19 березня 2012 року, укладеному між позивачем та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 764, на праві приватної власності належить житловий будинок літ.А-2, цокольний поверх літ. А/п з усіма надвірними побудовами та спорудами, загальною площею 187 кв.м., у тому числі житловою – 61,5 кв.м., у цілому, що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10 (а.с.4).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 111354511 від 23.01.2018р. ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 19 березня 2012 року № 764, посвідченому приватним нотаріусом ОСОБА_3, на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 187 кв.м., у тому числі житловою – 61,5 кв.м., що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд.10, реєстраційний номер майна 34468745 (а.с. 6).

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ДКЗ «Маріупольське БТІ» 09 жовтня 2014 року на замовлення ОСОБА_1, площа житлового будинку № 10 по пр. Металургів в м. Маріуполі, складається: загальна - 187 кв.м., житлова – 61,5 кв.м. (а.с. 21-27).

Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № К-363-2481 від 07.12.2017 року, приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 була припинена з 16.05.2016року, а архів передано на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву та знаходиться в м. Донецьку. Оскільки на даний час м. Донецьк не підконтрольне українській владі, то отримати дублікат спірного договору купівлі-продажу будинку від 19 березня 2012 року не можливо (а.с. 7).

Згідно з листом Донецького обласного Державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 808/01-12 від 07.12.2017 року, видати дублікат договору купівлі-продажу будинку від 19 березня 2012 року № 764 не виявляється можливим, оскільки всі документи залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній (а.с. 8).

Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ, (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оригінал правовстановлюючого документу дійсно втрачено, права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, передбаченого статтею 392 ЦК щодо визнання права власності на будинок № 10 по пр. Металургів, в м. Маріуполі Донецької області.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності – задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ.А-2, цокольний поверх літ. А/п з усіма надвірними побудовами та спорудами, загальною площею 187 кв.м., у тому числі житловою – 61,5 кв.м., у цілому, що розташований за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пр. Металургів, б.10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Маріуполя до Апеляційного суду Донецької області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення – 12.03.2018 року.

Суддя Курбанова Н. М.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 87500.

ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_2, 87500.