Постанова № 72810730, 16.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/64/18

Провадження № 3/263/315/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Маріуполі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 02 січня 2018 року о 01:40 год., рухаючись по вул. Троїцькій поблизу буд. № 16 у Центральному районі м. Маріуполя, керував транспортним засобом марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак 96912ЕК, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проведення огляду для визначення стану сп’яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров’я в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд матеріалу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП неодноразово відкладався у зв’язку із неявкою останнього, а також за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності для отримання правової допомоги та ознайомлення з матеріалами справи. За час знаходження указаної справи у провадженні суду ОСОБА_2 змінив двох захисників. У судове засідання, призначене на 16 березня 2018 року ОСОБА_2 також не з’явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій посилається на те, що вину в вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, як це зазначено у протоколі, він не відмовлявся, а лише просив працівників поліції надати йому підтвердження того, що свідки були повнолітніми. Пройти медичний огляд у закладі охорони здоров’я в установленому законом порядку йому запропоновано не було. У зв’язку з цим, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до загальних положень ПДР – ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 409525 від 02 січня 2018 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, рапортом та диском із відеозаписом.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз’яснено, що стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18). Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп’яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Щодо пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то вони, на думку суду, є такими, що не кореспондуються з доказами, що визнанні судом належними та допустимими, а посилання не те, що працівниками поліції йому не запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров’я в установленому законом порядку повністю спростовується відеозаписом, доданим до протоколу.

ОСОБА_2 не надав будь-яких доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували його позицію про відсутність складу адміністративного правопорушення, зокрема, на підтвердження того, що у стані алкогольного сп’яніння під час керування транспортним засобом він не перебував, у зв'язку з чим суд вважає його пояснення сумнівними, та такими, які спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, у встановленому порядку такі не спростовані.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 38, 130, 247, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя О.М. Музика