Постанова № 72809215, 13.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/390/18Головуючий по 1 інстанції Добриднюк Н.О. Категорія: 19, 27 Доповідач в апеляційній інстанції Карпенко О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючої Карпенко О.В.

суддів Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.,

секретаря Наконечній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Добриднюк Н.О. у залі судових засідань Лисянського районного суду Черкаської області, у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах, -:

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Лисянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що відповідно до договору № б/н від 15 січня 2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 21600, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач вказує, що відповідачка вчасно не надавала Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору і, в порушення умов кредитного договору, взятих на себе в добровільному порядку зобов'язань не виконала. У зв'язку з чим станом на 30 червня 2017 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі - 57780,48 грн., яка складається з наступних сум: 4929,79 грн. - заборгованість за кредитом; 46523,05 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2727,64 грн. (процентна складова).

Враховуючи те, що ОСОБА_3 не приймає будь-яких заходів, направлених на погашення існуючої заборгованості, вказує позивач, ПАТ КБ «Приватбанк» змушене за захистом своїх прав звертатися із даним позовом до Лисянського районного суду Черкаської області і просило постановити судове рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 57 780,48 грн. та понесені банком по справі судові витрати.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, вважаючи рішення суду необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також постановленим при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та при неповному з»ясуванні обставин, що мають значенння для правильного вирішення виниклого спору по суті.

Апеляційну скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що відповідачка не заперечує підписання заяви разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, що в сукупності між собою становлять кредитний договір. Крім того, сама ОСОБА_3 не оспорює й отримання нею кредитних коштів. Такі обставини визнані сторонами, а отже не підлягають доказуванню.

Крім того, зазначає позивач, він звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права у межах строку позовної давності.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк. Жодних заяв від відповідачки про припинення правовідносин чи припинення дії договору до банку не поступало.

Згідно умов укладеного договору виконання зобов'язань визначено щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця наступним за звітним. Перебіг позовної давності починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному з платежів.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не встановлено, коли здійснена остання проплата відповідачкою, не досліджено та не враховано дій відповідачки, якими було перервано строки позовної давності. Позичальник ОСОБА_3 частково сплачувала кредитну заборгованість, що є наслідком переривання строку позовної давності.

З копії виписки по рахунку вбачається, що останні проплати були проведені боржницею ОСОБА_3 21 жовтня 2014 року у розмірі 400 грн. та 31 грудня 2014 року у розмірі 300 грн. Відповідач сплачувала заборгованість за кредитним договором. Ці обставини та факти судом не були досліджені і залишені судом поза увагою. З позовом до суду банк звернувся 06 серпня 2017 року, тобто у межах строку загальної позовної давності у три роки.

Строк дії картки, яка видана відповідачу та неодноразово перевипускалася закінчився у липні 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі, а також стягнути із ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати по справі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції послався на те, що банком пропущено загальний строк позовної давності на звернення до суду з вимогами до відповідачки.

Проте, із такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

З наявних матеріалів справи вбачається, що термін дії кредитної картки, яка була видана позичальниці ОСОБА_3 у зв'язку із укладенням між сторонами кредитного договору б/н від 15 січня 2007 року встановлено - липень 2016 року (а.с.66)

Суд першої інстанції при вирішенні спору не звернув на це належної уваги, не встановив строку дії платіжної картки, не дав оцінки тому факту, що відповідачка повинна була вносити чергові щомісячні платежі до останнього дня місяця, зокрема й до 31 липня 2016 року, і саме після настання цієї дати в ПАТ КБ «Приватбанк» виникає право вимагати повного погашення наданих ОСОБА_3 кредитних коштів і саме з цього моменту для банка починається перебіг строку позовної давності для звернення до суду із відповідним позовом.

Також, суд першої інстанції не звернув належної уваги на наданий ПАТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості ОСОБА_3, якій міститься в матеріалах справи, із якого вбачається, що відповідачка здійснювала часткове погашення існуючої заборгованості, що є перериванням строку позовної давності. Останні платежі за рахунком відповідно в розмірі 400,00 та 300,00 гривень відповідачка ОСОБА_3 здійснила 21 жовтня та 31 грудня 2014 року (а.с.4-6).

Переривання перебігу строку позовної давності полягає у тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов'язує перерву, не зараховується в строк позовної давності, і строк позовної давності, після перерви, починає перебіг з початку на весь строк, передбачений в законі для означених вимог. При цьому обставини, що переривають перебіг строку, можуть виникнути в будь-який момент до його закінчення.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи, із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду 10 серпня 2017 року, тобто у межах строку позовної давності із врахуванням її переривання.

Таким чином, суд першої інстанції помилково прийшов до неправильного висновку щодо пропуску ПАТ КБ «Приватбанк» строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору № б/н від 15 січня 2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачкою ОСОБА_3 взятих на себе в добровільному порядку зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість у загальному розмірі 57780,48 грн., яка складається з наступних сум: 4929,79 грн. - заборгованість за кредитом; 46523,05 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2727,64 грн. (процентна складова).

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачка дійсно отримала грошові кошти та неналежним чином виконувала зобов'язання щодо їх своєчасного повернення, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року із прийняттям постанови про задоволення заявлених ПАТ КБ «Приватбанк» позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Також у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги, загальна сума яких становить 4000,00 грн. (1600,00 грн. + 2400,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 січня 2007 року у загальному розмірі 57 780,48 грн., яка складається з наступних сум: 4929,79 грн. - заборгованість за кредитом; 46523,05 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2727,64 грн. (процентна складова).

Стягнути із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» понесені банком судові витрати в сумі 4000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча Карпенко О.В.

Судді Бородійчук В.Г.

Василенко Л.І.

(повний текст постанови виготовлено 16.03.2018 року)