Постанова № 72807620, 15.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" березня 2018 р. Справа № 806/2378/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

представника апелянта, позивача та його представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою , -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2017р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

1) визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту у строк, визначений Земельним кодексом України;

2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути повторно заяву про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства;

3) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути повторно заяву ОСОБА_3 та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Всупереч цьому положенню, з наданих позивачем графічних матеріалів неможливо було ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості. Крім того, відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, земельна ділянка, на яку заявлено клопотання, не входить до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Миролюбівської сільської ради від 28.07.2000 №24 "Про виконання земельного законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки" ОСОБА_3 було виділено 2 га землі для ведення особистого селянського господарства на території Миролюбівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (а.с.12-15).

Рішенням Миролюбівської сільської ради від 03.06.2009 № 187, позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в розмірі 2 га для ведення особистого селянського господарства в с.Миролюбівка (а.с.16).

З метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Миролюбівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, позивач звернулась із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Листом від 07.02.2017 № Ш-746/0-895/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що відповідно доданих нею до клопотання графічних матеріалів неможливо визначити відповідність місцерозташування земельної ділянки вимогам законів; неможливо точно визначити місцерозташування затребуваної земельної ділянки в проектних межах через масштаб графічних матеріалів, відсутність інформації щодо прив'язки земельної ділянки до відповідного населеного пункту. Таким чином, додані до клопотання графічні матеріали не містять у собі достатньої інформації, що робить неможливим визначити відповідність місця розташування затребуваної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих до них нормативно-правових актів та іншій містобудівній і землевпорядній документації.

В квітні 2017 року позивач повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, додавши викопіювання земельної ділянки.

Листом від 22.06.2017 № Ш-6164/0-6403/6-17 відповідач надав аналогічну відповідь викладеній 07.02.2017 за № Ш-746/0-895/6-17 (а.с.19).

28.08.2017 позивач втретє звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та просила долучити графічні матеріали бажаної земельної ділянки (а.с.59-61).

В свою чергу, листом від 28.09.2017 № Ш-6164/1-10705/6-17 їй було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що спірна земельна ділянка не увійшла до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в 3-му кварталі 2017 року, в рамках Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Також зазначено про невідповідність місця розташування затребуваної земельної ділянки вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів (а.с.58).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (пункт "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 34 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено абзацом першим частини третьої згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Зі змісту наведених правових положень випливає висновок, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З матеріалів справи слідує, що позивачем разом з клопотанням подавалися графічні матеріали, а саме викопіювання з кадастрової карти (плану) с.Миролюбівка Житомирського району Житомирської області (а.с.61), виготовлене компетентним органом - Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області.

Відповідач відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, діяв всупереч чинному законодавству.

Так, викопіювання здійснюється державним кадастровим реєстратором у порядку, встановленому постановою КМУ №1051, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Відтак тягар надання інформації у вигляді викопіювання не може покладатись на заявника, оскільки останній є лише замовником такої інформації у компетентного державного органу, який і відповідає за її достовірність, точність, повноту.

З метою з'ясування належності наданих графічних матеріалів, які ставить під сумнів відповідач, судом було витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області оригінал картографічних матеріалів щодо спірної земельної ділянки.

Однак відповідачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_3 надано неповну /відмінну інформацію у вигляді викопіювання земельної ділянки, ніж та, яка міститься в Державному земельному кадастрі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "15" березня 2018 р.