Постанова № 72807269, 14.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12638/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі №813/1714/17 за адміністративним позовом Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції - Грень Н.М., Гулик А.Г., Сакалош В.М.,

час ухвалення рішення - 21.11.2017 року, 12:58 год.

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 23.11.2017 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Західне територіальне квартирно-експлуатаційного управління звернулося в суд з позовом до відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі його структурного підрозділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, в якому просило скасувати постанову № 17-4.3/4 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 19 квітня 2017 року, складену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року позов задоволено. Скасовано постанову № 17-4.3/4 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 19 квітня 2017 року, складену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що враховуючи наведені зміни в характеристиках даного об'єкта будівництва (зміна функціонального призначення, геометричних розмірів, удосконаленні виробництва) та співставивши їх з вимогами ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», вбачається, що замовником наведені недоствовірні дані у декларації від 03 грудня 2015 року № РВ083153371321 щодо виду будівництва - капітальний ремонт, оскільки по факту виконані будівельні роботи з реконструкцією. Позивачем не спростовані виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудування, зокрема, розроблено і передано замовнику проектну документацію з порушенням вимог містобудівного законодавства. Таким чином, оскільки Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням порушено вимоги абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", тому відповідачем правомірно накладено штраф за вказане правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 144000,00 грн. та винесено припис про усунення недоліків. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача - Бондаренко В.В., Клецун В.З. подали відзив на апеляційну скаргу, у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням під час виконання робіт з капітального ремонту будівлі № 241, в/м № 2 для розміщення військовослужбовців за контрактом у м. Рівне, вул. Соборна, 364, Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 184 від 06 квітня 2017 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: «Капітальний ремонт будівної №241, в/м №2 для розміщення військовослужбовців за контрактом м.Рівне, на вул.Соборна,364, м.Рівне, яка зареєстрована УДАБІ у Рівненській області від 03 грудня 2015 року №РВ0831533371321.

На підставі вказаного акта Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 квітня 2017 року, в якому зафіксовано зміст виявленого порушення та зазначено, що відповідальність за його вчинення передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а також винесено припис № 34 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 06 квітня 2017 року.

19 квітня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичун М.В. винесено постанову № 17-4.3/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 144000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що технічна помилка, яка була допущена проектною організацією в одному з семи томів, які складають робочий проект об`єкту "Капітальний ремонт будівлі № 241, в/м 2 для розміщення військовослужбовців за контрактом м. Рівне, на вул. Соборна, 364 м. Рівне" і про усунення якої відповідача було повідомлено до прийняття рішення про винесення постанови від 19 квітня 2017 року, не є підставою для накладення на позивача штрафних санкцій за порушення абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у зв'язку з відсутністю в означених діях позивача протиправного діяння (дії чи бездіяльності), яке було б спрямоване на введення в оману контролюючий орган та мало б на меті умисне порушення вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких також належить й суд, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Законом України "Про архітектурну діяльність" визначено правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Згідно з ч.1, 2 ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст.6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відновідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09 липня 2014 р. та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 р., основними завданням Держархбудінспекції та її територіальних органів є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

П.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (в редакції від 20 грудня 2016 року, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу - 19 квітня 2017 року) передбачав настання відповідальності у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт регулюється Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абз.3 п.5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів I-III категорії складності.

Абз.4 п.15 Порядку № 466 передбачає, що відомості щодо внесення даних, зазначених у повідомленні, в якому виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку № 466 контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності є наведення недостовірних даних Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням у Декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: "Капітальний ремонт будівлі № 241, в/м 2 для розміщення військовослужбовців за контрактом м. Рівне, на вул. Соборна, 364, м. Рівне", яка зареєстрована Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 03 грудня 2015 року № РВ083153371321, а саме: проведено будівельні роботи, які є реконструкцією.

У п. 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" зазначено, що капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновлюванні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, робочий проект був розроблений на підставі вихідних даних: технічних умов та завдання на проектування, у 2013 році проектна документація була відкоригована відповідно до завдання на коригування робочого проекту (додаткове) від 20 грудня 2013 року; проектом зміну геометричних розмірів будівлі та зміну функціонального призначення будівлі не передбачено.

Таким чином, проаналізувавши надані позивачем докази, колегія суддів вважає підставними доводи позивача про те, що виконання будівельних робіт згідно з проектною документацією є капітальним ремонтом будівлі, а не її реконструкцією, як про це стверджує відповідач.

Згідно з п.6.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737, за відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі (у тому числі одинокі матері (батьки)), розміщуються безкоштовно в спеціально пристосованих казармах (далі - казарма) у розташуванні військової частини. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.

Відповідно до п.2.1.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), об'єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї

Будівля № 241, в/м 2 для розміщення військовослужбовців за контрактом м. Рівне, по вул.Соборна, 364 м.Рівне перебуває на бухгалтерському обліку в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Рівне, та згідно з обліковими даними КЕВ м. Рівне має статус казарми.

Судом встановлено, що відповідно до розробленої та затвердженої проектної документації функціональне призначення об'єкту (будівлі) не змінено, а саме: будівля призначена для розміщення військовослужбовців за контрактом. Проектною організацією була допущена механічна помилка в пояснюючій записці проектної документації, а саме: житлові осередки були названі квартирами, оскільки відповідно до завдання на проектування замовником було визначено запроектувати житлові осередки.

Позивач скерував на адресу проектної організації - Філії "Львівський проектний інститут" ДП МОУ "Центральний проектний інститут" звернення щодо внесення змін у том № 1 з метою виправлення технічної помилки.

Крім того, до винесення оскаржуваної постанови - 19 квітня 2017 року позивач у запереченнях до акту перевірки (вих. 303/23/1350 від 14 квітня 2017 року) повідомив відповідача про усунення технічної помилки в томі № 1.

На останній сторінці заперечень міститься підпис головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Кичун М.В. про отримання, датований 14 квітня 2017 року, що свідчить про обізнаність відповідача щодо усунення технічної помилки в проектній документації.

Також позивач подав виправлену Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Капітальний ремонт будівлі № 241, в/м 2 для розміщення військовослужбовців за контрактом м. Рівне, на вул. Соборна, 364 м. Рівне", яка була зареєстрована в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 17 травня 2017 року за № РВ083171370785 та яку не було виключено з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що технічна помилка, яка була допущена проектною організацією в одному з семи томів, які складають робочий проект об`єкту "Капітальний ремонт будівлі № 241, в/м 2 для розміщення військовослужбовців за контрактом м. Рівне, на вул. Соборна, 364 м. Рівне" і про усунення якої відповідача було повідомлено до прийняття рішення про винесення постанови від 19 квітня 2017 року, не є підставою для накладення на позивача штрафних санкцій за порушення абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у зв'язку з відсутністю в означених діях позивача протиправного діяння (дії чи бездіяльності), яке було б спрямоване на введення в оману контролюючий орган та мало б на меті умисне порушення вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

При цьому, суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy[GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-І; "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-ХІІ; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не дотримано цього принципу, оскільки таке стверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі №813/1714/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О.І.Мікула

Судді: А.Р.Курилець

М.П.Кушнерик

Повне судове рішення складено 16 березня 2018 року.