
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 426/1598/14-к Головуючий 1-ї інстанції: Половинка В.О.
Провадження №11-сс/790/1118/14 Доповідач: Виноградова О.П.
Категорія : ст.194 КПК України
(застосування запобіжного заходу)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2014 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого - Виноградової О.П.,
суддів - Яковлевої В.С., Щебетун Л.М.,
за участю секретаря - Серпухової О.В.,
прокурора - Потапенка І.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 42014130610000056 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15.08.2014 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2014 року застосований до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів – до 11 жовтня 2014 року включно, із визначенням застави у розмірі 73080 грн. В ухвалі зазначено про звільнення із-під варти ОСОБА_2 в разі внесення застави та зобов’язання підозрюваного виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_2– адвокат ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15 серпня 2014 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_2 більш м*який запобіжний захід, не пов*язаний із позбавленням волі. На думку апелянта, судом не перевірено, чи дійсно в діях підозрюваного ОСОБА_2 є склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України, оскільки на час розгляду клопотання суду не надані документи, які підтверджують факт, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, його посадові обов’язки, копії наказів щодо перебування в зоні АТО, документи про стан здоров*я підозрюваного та інші; не допитані свідки для з’ясування фактичних обставин оголошеної підозри. На думку апелянта, прокурором не доведені обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також судом не надано оцінки сімейного стану підозрюваного та його матеріального стану при визначенні розміру застави .
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, у відповідності зі ст. 214 КПК України, 12 серпня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014130610000056 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 402 КК України та розпочате досудове розслідування.
12 серпня 2014 року за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_2
В порядку ст.ст.276-278 КПК України 13 серпня 2014 року старшим слідчим Луганської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України ОСОБА_3 здійснено повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України.
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 77 КПК України; неможливість застосування до ОСОБА_2 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були з*ясовані обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України та вірно встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 402 КК України та доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов*язково має бути розглянута можливість застосування інших(альтернативних) запобіжних заходів.
Слідчий в клопотанні зазначив про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_2 більш м*яких запобіжних заходів, посилаючись на те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, не має постійного місця проживання в Луганській області та існує можливість скоєння ним дій, передбачених п. п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Проте, всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, будь-якого обґрунтування, з посиланням на матеріали кримінального провадження, обставин, які дають підстави вважати неможливим застосування до ОСОБА_2 іншого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, клопотання взагалі не містить, тому апеляційний суд вважає, що обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, стороною обвинувачення не доведені.
Згідно з ч.4 ст.195 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м*яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м*який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов*язки, передбачені ч. 5 ст. 195 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов хибного висновку про доведеність прокурором обставин, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваного більш м*якого запобіжного заходу для запобіганням ризикам, що зазначені у клопотанні, та необхідність застосування до ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу. Так, при визначенні виду запобіжного заходу в достатній мірі не враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме : підозрюваний є молодою людиною; ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання; має середню спеціальну освіту, мешкає разом із матерію та вітчимом, що має забезпечити належну організацію життя підозрюваного; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Зазначене свідчить про міцність його соціальних зв*язків та задовільну репутацію.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні цілодобово залишати місце своєї реєстрації та фактичного проживання, з покладенням на нього обов*язків, передбачених п.п.1-3,8-9 ч.5 ст.194 КПК України в повній мірі відповідатиме меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов*язків та запобіганню спробам вчинити дії, зазначені у п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до ч.3 ст.407 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, а ОСОБА_2 з-під варти звільнити.
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Луганської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України ОСОБА_3 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонити йому залишати житло за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмці, вул. Дружби, 117 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього обов*язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області закордонний паспорт громадянина України на ім*я ОСОБА_2 (за наявності) , як документ, який надає право на виїзд та в*їзд до України.
Строк дії даної ухвали - в межах строку досудового розслідування, до 12 жовтня 2014 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною відповідно до вимог ст. 424 КПК Украини оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 72806487, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 22.09.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 426/1598/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: