Постанова № 72806209, 14.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 646/7891/17 Головуючий суддя І інстанції Сорока О. П.

Провадження № 22-ц/790/1723/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Кіся П.В.,

за участю секретаря : Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, тертя особа: Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності,

встановив:

13 листопада 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, тертя особа: Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності. 30 листопада 2017 року позивачі уточнили свої позовні вимоги.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_8, чоловік та батько позивачів. Після його смерті відкрилась спадщина на частину домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_8 прийняв спадщину на частку у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 після смерті своєї матері ОСОБА_19 яка померла 20 березня 1973 року) фактичним шляхом, оскільки на момент смерті мешкав з нею. Позивачі зазначають, що вказане домоволодіння належить ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що 1/4 частки належала йому особисто, а 1/4 частки належала його померлій матері, після смерті якої він фактично прийняв спадщину, проживаючи з нею на момент смерті. 23 вересня 2016 року нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори позивачам було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1 / 2 частину домоволодіння. Однак виданим свідоцтвом не було охоплено 1/2 частину вказаного домоволодіння, яка належала ОСОБА_8 в порядку спадкування після смерті його сестер ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки після їх смерті ОСОБА_8 фактичним шляхом прийняв спадщину.

На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги 30 листопада 2017 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 остаточно просили суд: визнати в порядку спадкування за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_3, яка належала спадкодавцю, ОСОБА_8 в порядку спадкування 1/4 частки, що належала ОСОБА_11 та 1/4 частки, що належала ОСОБА_10.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять його скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову. При цьому посилались на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи, суперечить нормам чинного законодавства, порушує права сторін цивільного процесу.

Зазначили, що домоволодіння належить ОСОБА_8 на підставі прийняття спадщини, а саме: 1/4 частка у домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 належить померлому, оскільки була успадкована ним після смерті його матері - ОСОБА_19 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Була прийнята ОСОБА_8 фактичним шляхом. ОСОБА_8 прийняв спадщину на частки у домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_4 після смерті - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 фактичним шляхом, оскільки на момент смерті мешкав з нею. Зазначені частки домоволодіння належали - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 01 грудня 1961 року виданого виконавчим комітетом Червонозаводської ради депутатів трудящихся Червонозаводського Райжилуправління. Спадкоємцем їх частки був ОСОБА_8.

Вказали, що нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори їм було видане ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до зазначеного свідоцтва вони отримали кожний по 1/3 частки у спадщині, що належала померлому ОСОБА_8.

Зазначили, що відповідно до ст.1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Вони постійно проживали з ОСОБА_8 (померлим) на час відкриття спадщини, що підтверджується відміткою в паспорті про реєстрацію та копією домової книги. Від спадщини вони не відмовлялися та прийняли її фактичним шляхом. Крім того, факт фактичного володіння спадковим майном (прийняття нами спадщини), а саме усим домоволодінням визнав відповідач за цим позовом - ОСОБА_6, яка подала до суду відповідну заяву про визнання нашого позову, яка судом першої інстанції в порушення вимог законодавства не була узята до уваги.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, доказів про поважні причини їх відсутності до апеляційного суду не надали і правом на представництво своїх інтересів не скористалися, суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог скарги і дійшов висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У статті 263 ЦПК України визначені вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи позовну заяву без розгляду (відмовляючи у задоволенні позову), суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не довели позовні вимоги та не підтвердили належними доказами.

При цьому суд вказав, що померлі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є рідними сестрами ОСОБА_8, в той же час доказів на підтвердження між ними родинних зв'язків матеріали справи не містять.

Крім того, суд встановив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження відсутності спадкоємців після смерті ОСОБА_13. При цьому, з копії свідоцтва про її смерть вбачається, що вона померла на території Російської Федерації.

Суд також виходив з того, що у справі відсутні докази про те, що ОСОБА_8 за своє життя прийняв спадщину після смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

З наданої суду копії будинкової книги на спірне домоволодіння АДРЕСА_5 вбачається, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на день смерті (відкриття спадщини) не проживали за вищевказаної адресою. Більш того, посилання позивачів на те, що на день смерті ОСОБА_13, ОСОБА_8 фактично вступив у володіння спадковим майном, - є безпідставним, оскільки вона померла у ІНФОРМАЦІЯ_8 тобто через п'ять років після смерті самого ОСОБА_8 При цьому передбачених ч. 3 ст. 1266 ЦК України позовних вимог на підставі права представлення у справі не було заявлено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, відповідно до змісту ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_6 станом на 31.12.2012 року належав на праві приватної власності: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, по 1/4 частці кожному, що підтверджується копією довідки КП «ХМБТІ» та свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, видане Виконавчим комітетом Червонозаводської ради депутатів трудящих Червонозаводське Райжилуправління 01.12.1961 року.

ОСОБА_9 та ОСОБА_15 мали сина ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2.

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 24.07.1954 року.

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.28).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, що копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.26).

ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого 15.05.2012 року відділом РАЦС адміністрації Златоустовського міського округу Челябінської області (а.с.27).

Після їх смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_7

ОСОБА_8 від шлюбу з ОСОБА_3 має двох дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8, свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7 (а.с.10, 14, 18).

Після смерті ОСОБА_20 Першою Харківською нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 344/2016.

На підставі особистих заяв ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, державним нотаріусом Першої ХДНК Христенко Н.Л. 23.09.2016 року були видані свідоцтва на спадщину за законом на 1/2 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_8, що належала ОСОБА_8 наступним чином: 1/4 частки особисто спадкодавцю, а 1/4 належала його матері ОСОБА_9, померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 41, 42, 43).

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Першої Харківської державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за законом на іншу частину домоволодіння, яка залишилась після смерті ОСОБА_13 та ОСОБА_12, оскільки ОСОБА_8 фактичним шляхом прийняв спадщину після їх смерті.

На вказані заяви, ОСОБА_7 Харківською нотаріальною конторою позивачам було надано відповіді, в яких роз'яснено про необхідність звернення до нотаріальних контор за місцем заведення спадкових справ, а саме до Третьої Харківської державної нотаріальної контори - після смерті ОСОБА_12 та до нотаріальної контори, можливо, розташованої у Російській Федерації за місцем реєстрації ОСОБА_13.

Як вбачається з ксерокопії Будинкової книги на домоволодіння АДРЕСА_9, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на момент смерті не проживали за вищевказаною адресою. Посилання позивачів на те, що на момент смерті ОСОБА_13, ОСОБА_8 фактично вступив у володіння спадковим майном, є безпідставним, оскільки вона померла у ІНФОРМАЦІЯ_8 тобто через п'ять років після смерті самого ОСОБА_8

Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини, проте таких позовних вимог заявлено не було.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідачем ОСОБА_17 була подана заява про визнання позову, не приймається до уваги колегією суддів, і суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки в позовній заяві не зазначено чому вказана особа є відповідачем у справі. І з наданих самою ОСОБА_17 документів вбачається, що вона є донькою померлої ОСОБА_12, однак будь-яких доказів того, що вона є її єдиною спадкоємицею в матеріалах справи відсутні.

Тому, суд першої інстанції правильно застосував вказані норми права, і наведені з цього приводу доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими.

Отже, на підставі повного і всебічного дослідження матеріалів справи та надання належної правової оцінки доводам сторін і зібраним у справі доказам, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності законних підстав для задоволення позову.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції з передбачених ст. 375 ЦПК України підстав залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 268, п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 381-384, 388-392 ЦПК України, та пунктом 8 частини першої Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 19.03.2018 року.

Головуючий:

В.Б. Яцина.

Судді: І.В. Бурлака.

П.В.Кісь .