Постанова № 72805581, 14.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року

м. Харків

Справа № 640/12187/14-ц

Провадження №22-ц/790/1046/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № № 640/12187/14-ц за поданням старшого державного виконавця Київського відділу виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ярмоленко О.В. про зміну способу та порядку виконання рішення суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2017 року, постановлену суддею Бородіною Н.М., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення та зобов'язати вчинити певні дії.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Виселено ОСОБА_3 з 13/200 частини будинку по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди у входженні до належної на праві власності ОСОБА_2 частини будинку АДРЕСА_2

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 01 вересня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

08 листопада 2017 року старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся до суду із поданням про зміну способу та порядку виконання рішення суду у виконавчому провадженні №46144421 шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики 35000грн., з урахуванням індексу інфляції 3844,60грн., 3% річних в розмірі 1165,20грн., та судові витрати в сумі 428грн, а усього 40437,80грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2017 року в задоволенні подання державного виконавця - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що державний виконавець фактично просить змінити рішення по суті.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати і постановити нову про задоволення подання, посилаючись на те, що зміна способу та порядку виконання рішення є його правом і з такою заявою він може звернутися у будь-який час.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, на примусовому виконанні Київського відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №10437788 з виконання виконавчого листа №2-745/07, виданого 15 серпня 2007 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики 35000грн., з урахуванням індексу інфляції 3844,60грн., 3% річних в розмірі 1165,20грн., та судових витрат в сумі 428,00грн, а всього 40437,80грн.

В результаті вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду було виявлено та описано нерухоме майно, а саме: 13/200 частини будинку по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності та передано на реалізацію ПП «Нива-ВШ». У зв'язку з відсутністю покупців прилюдні торги не відбулись.

За заявою ОСОБА_2 від 19 лютого 2012 року в рахунок погашення боргу йому передано нереалізоване майно боржника за ціною 39569грн. Залишок нестягнутої суми боргу складав 868,80грн., яку, як зазначає ОСОБА_2, ОСОБА_3 виплатила негайно.

У наступному виконавче провадження закрито, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення та зобов'язати вчинити певні дії.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Виселено ОСОБА_3 з 13/200 частини будинку по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди у входженні до належної на праві власності ОСОБА_2 частини будинку АДРЕСА_2

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

На підставі рішення суду 16 грудня 2014 року Київським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи та пред'явлені до виконання.

Виконавче провадження №46144421 в частині зобов'язання не чинити перешкоди ОСОБА_2 у входженні до належної йому на праві власності частини будинку - завершено.

Виконавче провадження №46144170 про виселення ОСОБА_3 перебуває на виконанні у старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) визначені заходи примусового виконання рішень, яким є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до положень ч.3 ст.33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно положень ст.373 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали) за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зокрема, зміна чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення - це заміна одного виду виконання іншим або визначення чіткого логічного порядку вчинення дій, спрямованих на виконання припису рішення суду.

Отже, лише з урахуванням виключних обставин, тобто, які фактично утруднюють виконання заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2014 року, державний виконавець мав право звернутися до суду із поданням про зміну способу та порядку виконання рішення.

Звертаючись до суду з поданням про зміну способу та порядку виконання рішення суду про виселення на стягнення грошових котів, державний виконавець фактично просить змінити рішення суду по суті, замінивши обраний позивачем спосіб захисту на інший, що діючим законодавством не передбачено.

Крім того, як зазначає державний виконавець, 24 березня 2017 року ним на адресу боржника направлено вимогу щодо негайного виконання рішення суду.

Згідно відповіді ОСОБА_3 від 27 квітня 2017 року на даний час рішення суду в частині виселення вона виконала самостійно та не чинить перешкоди ОСОБА_2 у користування його власністю.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 він зобов'язується повернути ОСОБА_3 отримані ним 13/200 частини будинку як тільки вона виплатить кошти - 40000грн., які на час передання коштів складали 6000дол. США.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають суду підстав для зміни або скасування рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2017 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 березня 2018 року.

Головуючий А.І. Овсяннікова

Судді І.П. Коваленко

І.С. Сащенко