Рішення № 72805363, 12.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1962/17

н/п 2/640/184/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Хоміньскій Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Київському районному суді м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком.

В обґрунтування свого позову вказав, що він є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 Із відповідачкою, яка є матір'ю його дітей громадянкою ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі він не перебував і фактичних шлюбних відносин не підтримує. Відповідачка веде розпусний та аморальний спосіб життя. На всі зауваження не реагує. Зловживає алкоголем, чинить сварки, останніми роками змінювалися чоловіки з якими вона мешкала, зараз проживає з громадянином на ім'я ОСОБА_5, який також вживає щодо позивача та дітей словесні образи та погрози фізичної розправи, вживає алкогольні напої. Позивач неодноразово звертався з приводу цього до Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, неодноразово викликав поліцію. Спосіб життя відповідачки позначається на дітях, особливо на малолітній дитині, його духовному і фізичному розвитку. Відповідач зовсім не переймається і не піклується про здоров'я дітей, фізичний та моральний розвиток дітей. Позивач, як батько бажає займатися їх вихованням, брати участь у їх житті.

Відповідачка у своїх запереченнях проти позову вказала, що з 1998 року по 2015 роки вона перебувала з Позивачем - ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах та проживала із ним однією сім'єю, вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обв'язки, піклувалися один про одного.

Під час сумісного проживання з ОСОБА_1 у них народилося двоє дітей:

ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4.

04.12.2001 вони придбали будинок за адресою: АДРЕСА_1 і проживали усі разом однією сім'єю. З 2015 року шлюбні відносини між ними припинилися, але й досі вони мешкають в одному будинку, хоча спільного господарства не ведуть та шлюбних відносин не підтримують, разом продовжують ростити та виховувати дітей.

Позивач поставив перегородку всередині будинку, тим самим виділив їй частину будинку для проживання. Діти, фактично, проживають з ними разом. Відповідачка готує їжу, годує дітей у своїй частині будинку, постійно спілкуються, але дитяча кімната знаходиться на частині будинку позивача. Алкоголем позивачка не зловживає, працює, доглядає за будинком, сплачує за навчання старшого сина, піклуюється про молодшого.

Причиною звернення до суду Позивача з даним позовом є намагання виселити відповідачку з будинку (позов про виселення розглядається зараз в суді, справа № 640/1962/17).

Матеріалами справи не підтверджуються обставини ухилення позивачки від батьківських обов'язків по вихованню сина.

Третя особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явилась, надала висновок щодо недоцільності визначення місця проживання дитини з батьком, фактів ухилення відповідачки від виконання материнських обов'язків щодо сина ОСОБА_4 не встановила.

В судовому засіданні були допитані свідки позивача.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є класним керівником ОСОБА_4. Обидва батьки приймають участь у вихованні дитини, але батько бере більш активну участь і гроші на усі шкільні заходи здає він. Траплялися випадки, коли мати забирала дитину зі школу із суттєвим запізненням, не завжди слідкує за належним виконанням дитиною домашніх завдань.

Свідок ОСОБА_8, яка є бабусею ОСОБА_4 та матір'ю позивача вказала, що під впливом виховання матері ОСОБА_4 неодноразово вчиняв дрібні крадіжки її грошей. В даний час припинив це робити.

Свідок ОСОБА_3, який є старшим братом ОСОБА_4 і сином сторін по справі, вказав, що належним вихованням ОСОБА_4 займається батько, а мати часто ухиляється від своїх обов'язків, проживаючи з різними чоловіками у своїй частині будинку.

Вивчивши позовну заяву, вислухавши сторони, представників, допитавши свідків та дослідивши надані сторони докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1,2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Основною умовою, визначеною СК України, при встановлення місця проживання дитини з одним з батьків за рішенням суду, є окреме поживання батьків. Судом встановлено, що фактично сторони мешкають в одному будинку, розділеному навпіл перегородкою. Доказів фактичного ухилення відповідачки від виконання материнських обов'язків, зловживання алкоголем або вчинення аморальних поступків позивачем надано не було. Як зазначили і свідки і вказано у характеристиці дитини зі школи, дитина любить обох батьків, хоча більшу увагу дитині приділяє саме батько.

Згідно шостого принципу Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір'ю позивачем не доведено, відповідних доказів матеріали справи не містять.

Позивач має рівні права з відповідачкою щодо участі у вихованні та утриманні дитини, має право на захист цих прав, як шляхом звернення до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, так і до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 160, 161 СК України, Декларацією прав дитини, ст. 7, 10, 76,141, 244-245 ЦПК України, -

В и р і ш и В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.В. Нев'ядомський