Рішення № 72803482, 31.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2018 року 09:12 № 826/13433/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Щербань Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 червня 2016 року № 367-16 та податкової вимоги 27.01.2016 р. № 367-16,

за участі

представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 215 від 29.02.2016);

представника відповідача: Шпіня В.І. (довіреність № 173/26-98-10-26 від 19.08.2017)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27 січня 2016 року № 367-16;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24 червня 2016 року № 20405-13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13433/17 та призначено судовий розгляд справи.

У судове засідання 29.11.2017 з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представником позивача позов підтримано та заявлено клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС України у місті Києві від 24.06.2016 № 20405-13.

Суд, заслухавши думку сторін, порадившись на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та прийняти клопотання про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував та надав суду письмові заперечення.

На підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017) судом оголошено перерву до 31.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судове засідання 31.01.2018 з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення, надані у судовому засіданні представником відповідача.

Представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №826/4443/16.

Клопотання обґрунтовано тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 у адміністративній справі № 826/4443/16 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, винесеного стосовно того ж транспортного засобу та з тих самих підстав, які наразі оскаржуються позивачем у цій справі, проте за інший період та така постанова набрала законної сили, відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016.

Представник відповідача проти долучення до матеріалів справи копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 не заперечував. Суд, заслухавши думку сторін, задовольнив клопотання представника позивача.

Представником позивача позов підтримано з тих підстав, що оскаржувана податкова вимога від 27.01.2016 № 367-16 є протиправною, оскільки останню винесено на підставі податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 8326-17, скасованого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 у справі № 826/4443/16.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.06.2016 № 20405-13 представником позивача зазначено, що відповідно до положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році») транспортний засіб позивача взагалі не підлягає оподаткуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Щодо першої позовної вимоги представником відповідача зазначено, що відповідно до Податкового кодексу, податковий борг позивача виник на підставі узгодженого зобов'язання, а тому підлягає стягненню.

Стосовно уточненої позовної вимоги, представником відповідача пояснено, що відповідач відносить транспортний засіб, який належить позивачу до об'єктів оподаткування відповідно до рішення, прийнятого Київською міською радою від 28.01.2015 №58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5639».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено наступне.

Позивач є власником автомобіля LEXUS GA 460, 2012 року випуску, придбаного за 680 659, 41 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 року в адміністративній справі № 826/4443/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.06.2015 № 8326-17. Під час апеляційного оскарження постанови суду від 30.05.2016 року, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 8326-17, яке визнано протиправним та скасовано вищезазначеною постановою суду, винесено податкову вимогу від 27.01.2016 р. № 367-16. Зокрема, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві до Позивача застосовано транспортний податок повторно у 2016 році та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 № 20405-13.

Вважаючи зазначені дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31.01.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Судом встановлено, що оскаржувану податкову вимогу від 27.01.2016 р. № 367-16 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено на підставі податкового повідомлення - рішення від 17.06.2015 № 8326-17 та направлено рекомендованим листом за місцем реєстрації Позивача.

Водночас, у судовому засіданні встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2016 в адміністративній справі № 826/4443/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києва від 17.06.2015 № 8326-17, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 № 8326-17, на підставі якого винесено оскаржувану податкову вимогу, визнано протиправним та скасовано судом, суд дійшов висновку про протиправність винесення податкової вимоги від 27.01.2016 р. № 367-16 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Отже, податкова вимога, винесена на підставі скасованого податкового повідомлення - рішення, є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на це, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2016 р. № 367-16.

Зокрема, під час розгляду справи судом задоволено клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог, в якому останній просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС України у місті Києві від 24.06.2016 № 20405-13.

При вирішенні судом спору по суті застосовуються норми Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до підпункту 267.3.1. пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.4. статті 267 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.5.1. статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 267.6.1. статті 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2. статті 267 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Особливістю місцевих податків та зборів є те, що вони установлюються конкретною сільською, селищною, міською радою, але в межах тих податків та зборів, що передбачені Податковим кодексом України (пункти 4.2 , 4.4,10.4 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Підпунктами 12.3.1. - 12.3.4. пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України визначено, по встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в шоку перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені пунктом 12.4. статті 12 Податкового кодексу України.

Зокрема, до повноважень місцевих рад належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та же набирає чинності з початку бюджетного періоду (підпункт 12.4.3. пункту 12.4. статті 12 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з врахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Разом з цим пунктом 5 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків зборів, визначених цим Кодексом.

Отже, безпосереднє встановлення місцевих податків, зокрема, транспортного податку, віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Київською міською радою прийнято рішення від 11.02.2016 № 103/103 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", яким затверджено положення про транспортний податок в новій редакції (далі по тексту - Положення).

Розділом 1 Положення про транспортний податок визначено наступне.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п. 2.1. Положення про транспортний податок об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком визначено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 p. №66 (далі - Методика).

Згідно пункту 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового і звітного) року.

Аналіз вказаного у взаємозв'язку дає суду підстави стверджувати, що зазначені критерії для визначення середньоринкової вартості є обов'язковими, а відсутність будь-якої інформації по вказаних критеріях унеможливлює визначення середньоринокової вартості автомобіля.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 14.11.2012 позивачем придбано автомобіль LEXUS GA 460, 2012 року випуску за 680 659, 41 грн., що підтверджується долученою позивачем до позовної заяви копією договору купівлі-продажу від 14.11.2012 (а.с. 19).

Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття рішення, мінімальна заробітна плата на 1 січня 2016 року становила 1378, 00 грн.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 2.1 Положення та підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тому виходячи з зазначених норм, вартість транспортного засобу - об'єкту оподаткування на момент прийняття рішення становить 1 033 500, 00 грн.

Розрахунок середньоринкової вартості легкових автомобілів проводиться відповідно до пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року.

Відповідно до розрахунку вартості, здійсненому позивачем за допомогою використання послуги офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (а.с.16), щодо якого не заперечував відповідач, середньоринкова вартість транспортного засобу LEXUS GX 460 2012 року випуску має становити 861 225,30 грн.

Отже, дослідивши в матеріалах справи наявні докази, суд дійшов висновку, що транспортний засіб LEXUS GA 460, 2012 року випуску, власником якого є позивач, не є об'єктом оподаткування у розумінні вищевикладених норм Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття рішення.

Судом встановлено, що відповідачем транспортний податок нараховано відповідно до Положення, прийнятого рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 № 103/103 " Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", яке на момент винесення податкового повідомлення - рішення від 24 червня 2016 року № 367-16, втратило чинність.

З огляду на вищевикладене, судом не приймаються посилання представника відповідача щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016 № 20405-13, з підстав, що представник відповідача на підтримку позиції у судовому засіданні та у письмових запереченнях керувався рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 № 58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5639», яким визначено об'єкт оподаткування легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років та мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., оскільки на момент прийняття рішення відповідачем стосовно нарахування транспортного податку, останній мав обраховуватися відповідно до положень рішення Київської міської ради від 11.02.2016 № 103/103 та норм Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття рішення.

З огляду на те, що транспортний засіб LEXUS GX 460 2012 року випуску, власником якого є позивач, не є об'єктом оподаткування відповідно до норм Податкового кодексу України в редакції на момент прийняття рішення, що підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовну вимогу в частині визнання протиправною та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24 червня 2016 року № 20405-13 слід задовольнити.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 червня 2016 року № 367-16 та податкової вимоги від 27.01.2016 р. № 367-16 задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2016 р. № 367-16.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.06.2016 р. № 20405-13.

4. Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 03035, АДРЕСА_1) судові витрати в частині сплати судового збору 1306,12 грн. (одна тисяча триста шість грн. 12 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (03151 м. Київ, вул. Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 39471390).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, 03035, АДРЕСА_1);

Відповідач: Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, 03151 м. Київ, вул. Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 39471390.

Суддя Л.О. Маруліна