Рішення № 72802149, 06.03.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600

Справа № 541/2700/17

Провадження № 2-а/541/20/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,

з участю: секретаря судового засідання – Олешко Н.А.,

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зняття арешту,

в с т а н о в и в:

08 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на порушення відповідачем її прав шляхом необґрунтованого накладення заборони відчуження на все її невизначене нерухоме майно, зокрема на будинок № 16 по вулиці Якова Остряниці в місті Миргороді Полтавської області.

В позові посилалася на те, що в жовтні 2017 року з відомостей з єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна вона дізналася про накладення арешту на все її невизначене майно згідно постанови ВДВС ОСОБА_2 МРУЮ в Полтавській області від 02 серпня 2002 року, зокрема арешт на будинок № 16 по вулиці Якова Остряниці в місті Миргороді Полтавської області. При зверненні до ОСОБА_2 ВДВС ГТУЮ в Полтавській області, останній повідомили, що на день звернення відсутні відкриті виконавчі провадження відносно неї як боржника, а також що вони знищені. Оскільки позивач не може реалізувати свої права як власника, остання змушена звернутися о суду з вказаним позовом.

11 грудня 2017 року було відкрито провадження у вказаній адміністративній справі і призначено її до судового розгляду (а.с.11).

Відповідно до п.10 ч.1 розділу VІ Перехідних положень нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України (Закон України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією реакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією реакцією Кодексу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 ВДВС ГТУЮ в Полтавській області в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень стосовно позову не висловив (а.с. 33).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи проводити без участі представника відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, в тому числі архівну справу № 2-367/2002 року, та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

На підставі свідоцтва про право особистої власності на забудову від 19 жовтня 1998 року ОСОБА_3 є власником 16/25 частини будинку № 8-Б по вулиці Я.Остряниці в м.Миргород (а.с.5). Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_3 після укладення шлюбу 26 грудня 1995 року з ОСОБА_4 взяла прізвище чоловіка «Картунова» (а.с.27). Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна підтверджує наявний арешт на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1, накладений Першою миргородською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали б/н від 17.10.2001 року виданої Миргородським міським судом Полтавської області (а.с.23-25). З довідки ОСОБА_2 міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 09.11.2017 року за № 18246 вбачається, що станом на 09.11.2017 року у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1, а те, що перебувало на виконанні і по якому 22.02.2005 року постановою державного виконавця був накладений арешт, знищено (а.с.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на квартиру, завершено, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 11.07.2003 року, що міститься в матеріалах архівної справи №2-367/2002 між тим, арешт на квартиру не був знятий самостійно державним виконавцем, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час винесення постанови.

Відповідно до пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Згідно з пункту 9.10 цього Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Між тим, закінчення строку зберігання матеріалів цього виконавчого провадження не може слугувати підставою для відмови у відновленні порушених прав позивача.

Відповідно до довідки № 159 від 20 лютого 2018 року, виданої ДКП «Миргородтехінвентаризація», домоволодіння по вулиці Я.Остряниці, 8-Б по рішенню виконкому перенумеровано на № 16 (а.с.38).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в іншій спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи те що відповідачем не доведено правомірності існування арешту, накладеного на нерухоме майно позивача, при цьому позивачу належить 16/25 частин будинку № 16 по вул.Якова Остряниці в м.Миргороді, а не весь будинок, і наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про арешт цього майна перешкоджає позивачу реалізувати своє право власності, а також враховуючи те, що позивачем не доведено наявність арешту, накладеного на інше її невизначене нерухоме майно, керуючись вимогами ч. 2 ст. 5 КАС України, суд дійшов висновку, що її позов слід задовольнити частково, шляхом зняття арешту з 16/25 частин, що становлять квартиру АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 90, 243-246, 287 КАС України; ст.ст. 319, 321, 383, 391 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що знаходиться в м.Миргороді Полтавської області, вул. Гоголя, 165, код ЄДРПОУ 34264469 про зняття арешту.

Зняти арешт з 16/25 частин, що становлять квартиру АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_5