Ухвала суду № 72801257, 19.03.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018 року Провадження №4-с/425/1/18

Справа №425/2144/17

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Вада Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на дії заступник начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Банк Форум» звернулось до Рубіжанського міського суду Луганської області з вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.10.2010 року було видано виконавчий лист

№ 2-308/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості у розмірі 306 232,69 грн., який направлено для виконання до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві за місцем одержання боржником заробітної плати у

ТОВ «ОСОБА_3 Планет». 30.06.2017 року заступником начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 28738614 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з тим, що боржника звільнено з вказаного місця роботи. Однак заявник не погоджується з цією постановою та діями зазначеної посадової особи по її винесенню, оскільки державним виконавцем не було здійснено усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року

№ 512/5, заходів примусового виконання рішення, а також зазначає, що про винесення вказаної постанови дізнався лише 04.08.2017 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому звернувся до суду, у передбачений ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", десятиденний строк.

На підставі вище викладеного, просить суд визнати дії заступника начальника заступник начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби

м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.06.2017 року, винесеної у виконавчому провадженні № 28738614 неправомірними, а також скасувати її.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справу без його участі, вимоги викладені в скарзі просив задовольнити.

Заінтересована особа та заступник начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у

м. Києві ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, розглянувши скаргу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає вимоги скарги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Відкриття провадження по вказаній справі та початок її розгляду відбувалися за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 03.08.2017 року.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147 -VIII, викладено у новій редакції Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України).

Цей закон набрав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, - з 15.12.2017 року.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 09.11.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області видано виконавчий лист №2-308/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь

ПАТ «Банк Форум» заборгованості у сумі 306 232, 69 гривень, на підставі якого за заявою стягувача від 18.09.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції 16.09.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 28738614, а постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції від 23.09.2011 року було приєднано вказане виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження № 17381898 (а.с.133-135, 137-139).

22.02.2017 року Рубіжанським міським відділом державної виконавчої служби ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про передачу виконавчого лист №2-308/10, виданого 09.11.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь

ПАТ «Банк Форум» заборгованості у сумі 306 232, 69 гривень, провадження № 28738614, Оболонському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві, у зв’язку з тим, що боржниця перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ОСОБА_3 Планет» за адресою: м. Київ,

вул. Кульженків Сім’ї, 35, а 14.02.2017 року на адресу Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві направлено оригінали матеріалів виконавчого провадження № 28738614 від 16.09.2011 року (а.с.132, 136, 140-142).

Постановою головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 від 02.03.2017 року прийнято виконавче провадження № 28738614 та направлено вказану постанову сторонам виконавчого провадження для відома (а.с.129-131).

Постановою головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 від 30.06.2017 року виконавче провадження

№ 28738614 виведене із зведеного виконавчого провадження та постановою від

30.06.2017 року повернуто виконавчий лист № 2-308, виданий 09.10.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області, стягувачу внаслідок того, що боржник звільнена 31.10.2016 року з ТОВ «ОСОБА_3 Планет» ( а.с. 124-128).

Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно частини 1 та 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Так представник заявника стверджує, що постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.06.2017 року, винесеної по виконавчому провадженню

№ 28738614, не отримував, а дізнався про її винесення лише 04.08.2017 року, підчас ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

У зв’язку з тим, що дане твердження заявника заступником начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 не спростовується та в матеріалах справи відсутні докази зворотного, суд вважає, що заявник звернувся до суду в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 449 ЦПК України та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також згідно пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується «право на суд», складовою частиною якого, за визначенням Європейського Суду з прав людини, є виконання судових рішень. Зокрема, у пункті 43 рішення “Шмалько проти України” від 20 липня 2004 року, Європейський Суд зазначив, що вказане право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

На момент прийняття оскаржуваної стягувачем постанови, порядок виконання судового рішення передбачався Законом України "Про виконавче провадження" від

02 червня 2016 року №1404-VIII, положення пунктів 6 і 7 Розділу V якого встановлювали, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом (від 05 жовтня 2016 року), продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження; виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, після прийняття виконавчого листа до виконання, тобто з 02 березня

2017 року, державний виконавець Манасерян Айкуї Арамівна повинна була застосовувати всі положення вказаного закону, незважаючи на те, що виконавче провадження було відкрито іншим державним виконавцем іншої державної виконавчої служби, і отримане у порядку передачі для виконання за місцем роботи.

Отже, оскільки державному виконавцю були передані оригінали матеріалів виконавчого провадження, він повинен був вживати усіх, передбачених цим законом, заходів з примусового виконання рішення суду.

Зазначений висновок суду грунтується на положеннях ч. ч. 1 і 5 ст. 24, ч. 4 ст. 25,

п. 7 ч. 1 ст. 47 та інших статтях вказаного закону, а також положеннях "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, які у своїй сукупності вказують на те, що процес виконання рішення суду в аспекті вжиття всіх передбачених законом заходів державним виконавцем є безперервним, за виключенням випадків прямо передбачених законом, і цей процес здійснює той державний виконавець, у провадженні якого знаходиться конкретне виконавче провадження, з урахуванням лише такої особливості як територіальна компетенція.

Інший висновок, вочевидь, суперечив би меті, завданню та засадам виконавчого провадження, що вказані у статтях 1 та 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова, яку оскаржує стягувач, по-перше, грунтується на тому, що Рубіжанським міським відділом державної виконавчої ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Луганській області служби було перевірено майновий стан боржника та встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а вжиті державним виконавцем заходи виявились безрезультатними: відповідно до інформації Державної фіскальної служби України у боржника відсутні відкриті рахунки у фінансових установах, а також транспортний засіб не розшуканий протягом року, а тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист повернуто стягувачу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

Суд бере до уваги, що виконавче провадження було відкрито не заступником начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 і до того ж, ще до набуття чинності цим законом, але з часу прийняття до виконання заступником начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 виконавчого листа № 2-308/10 до виконання (02 березня 2017 року) і до прийняття нею постанови про його повернення (30 червня 2017 року), в порушення п. 7

ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", минуло менше чотирьох місяців, однак в матеріалах справи навіть відсутня постанова про розшук транспортного засобу «Део Ланос», 2006 року випуску, н.з ВВ 2389 АМ, який належить боржнику на праві власності.

На підставі зазначеного, суд вважає, що висновок державного виконавця про те, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, є недостовірним та передчасним, а тому, для повернення виконавчого документа на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" не було жодних підстав.

Також суд враховує, що відповідно до положень частини 1 та 3 статті 36 цього ж закону, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника; у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

Отже, для повернення виконавчого документу стягувачу на вказаній вище підставі, державний виконавець спочатку повинен був вжити заходів щодо розшуку місця проживання (перебування) боржника, встановити відсутність відомостей про це, на цій підставі подати подання до суду, встановити наявність ухвали суду про розшук боржника, а також встановити наявність постанови державного виконавця про розшук транспортного засобу боржника, а потім перевірити чи здійснювався їх розшук поліцією на протязі року з дня оголошення у розшук, і чи було на протязі цього строку виявлено або не виявлено боржника або транспортний засіб. І тільки після цього вирішувати питання про повернення стягувачу виконавчого документа.

Суд зазначає, що матеріали виконавчого провадження не містять жодних документальних підтверджень вжиття державним виконавцем заходів, які вказані вище та є обов`язковими і таким, що передують ухвалі суду про розшук боржника або постанові державного виконавця про розшук транспортного засобу боржника. При цьому, ні ухвали суду, ні постанови прийнято не було.

Тому рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" було безпідставним.

Тож з огляду на викладене, суд погоджується із тим, що скарга стягувача є обґрунтованою, а постанова заступника начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 від 30 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу (виконавче провадження № 28738614) є неправомірною та підлягає скасуванню.

При цьому неправомірною підлягає визнанню саме постанова, а не дії щодо її винесення, оскільки, у даному випадку, правове значення для права стягувача на виконання судового рішення має саме рішення державного виконавця у формі постанови, а не дія з її винесення, а тому у визнанні дій щодо винесення постанови неправомірними, слід відмовити.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржуване рішення неправомірним і зобов`язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з ч.1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, заступника начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5 слід зобов`язати не пізніше наступного робочого дня з дня одержання цієї ухвали, відновити виконавче провадження № 28738614, для відновлення порушеного права заявника на виконання судового рішення у примусовому порядку.

Керуючись ст. ст. 19, 76-81, 89, 95, 247, 258-261, 268, 272, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» про визнання дій щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними, а також про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу – задовольнити частково.

Визнати постанову, заступника начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, від 30 червня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу (виконавче провадження № 28738614) - неправомірною та скасувати її.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Зобов’язати заступника начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального Управління юстиції у місті Києві ОСОБА_5, не пізніше наступного робочого дня з дня одержання цієї ухвали, відновити виконавче провадження № 28738614.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 19.03.2018 року.

Суддя Є.О. Романовський