Вирок № 7280115, 26.11.2009, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-95/09р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

26 листопада 2009 р.

в складі: головуючого суду Комендата Р.Т.

при секретарі Делик С.Р.

з участю прокурора Яреми А.В.

потерпілого ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиськ

справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року

народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_1

громадянина України, з середньою освітою, одруженого,

утриманців не має, працюючого електромонтером

Підволочиського РЕМ, раніше не судимого;

за ч.1 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3 28.07.2009р. близько 20 год. разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 розпивали спиртні напої в с. Дорофіївка Підволочиського району Тернопільської області неподалік сільського магазину.

В цей час до них приєднався потерпілий ОСОБА_2, з яким вказані особи продовжили вживати спиртне.

В подальшому, близько 20 год. 30 хв., між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільсьтва, що супроводжується особливою зухвалістю, наніс удар ногою в обличчя ОСОБА_2, а потім ще один удар рукою та ногою у голову потерпілому.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, множинних саден обличчя, синців верхніх повік обох очей з крововиливом у білкову оболонку лівого ока та проявів забою верхньої губи у вигляді м'яких тканин, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно, 28.07.2009р. , близько 20 год. 30 хв. розпивав спиртне у селі Дорофіївка Підволочиського району разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , а потім до них приєднався ОСОБА_2

В ході розпиття спиртного між ним та ОСОБА_2 виникла безпричинна сварка, в результаті якої він, ОСОБА_3, наніс ОСОБА_2 один удар головою і два удари ногою

в голову, однак, послідовності ударів не пам'ятає. Не виключено, що перший удар було нанесено ногою, як стверджує потерпілий.

2

Позовні вимоги прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі Підволочиської районної ради Тернопільської області про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 4003 грн. 84 коп., визнає у повному обсязі.

Крім власного визнання вини та пояснень в ході судового слідства самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочинному діянні підтверджується сукупністю доказів, проаналізованих судом, а саме:

- потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 28.07.09р. близько 20 год 30 хв., проходячи біля магазину с. Дорофіївка Підволочиського району, побачив знайомих, які розпивали спиртне, серед них ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Він приєднався до них і також випивав з ними. В результаті спору між ним та ОСОБА_3 останній безпричинно наніс йому удар ногою в обличчя, від чого він впав та втратив свідомість на кілька хвилин. Наступного дня його госпіталізували, де він лікувався від закритої черепно-мозкової травми з 29.07.09р. по 21.08.09р.

Щодо моральних та матеріальних претензій до підсудного буде звертатися в цивільно-процесуальному порядку, оскільки на даний час не підготував позовних вимог відповідно до вимог ЦПК України та КПК України.;

- свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 28.07.2009 р. близько 20 год, проходячи селом Дорофіївка Підволочиського району, побачив, як декілька осіб, серед яких ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ще одна незнайома особа везли ОСОБА_2 на будівельній тачці. ОСОБА_3 знаходився у стані алкогольного сп'яніння;

- з пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, оголошених в ході судового слідства, встановлено, що 28.07.2009р. близько 20 гд. 20 хв. вони бачили, як у с. Дорофіївка Підволочиського району мав місце конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, але очевидцями бійки між ними вони не були.

/ а.с.38-39, 42-43/;

- з пояснень свідка ОСОБА_6, оголошених в ході судового слідства, встановлено, що 28.07.2009р. близько 20 год у селі Дорофіївка Підволочиського району мав місце конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході якого ОСОБА_3 наніс удар ногою в лице ОСОБА_2, від якого останній упав та втратив свідомість. Провокуючих дій зі сторони ОСОБА_2 не було;

/ а.с.44-45/;

- згідно висновку експерта № 2324 від 30.09.2009 р., згідно медичної карти стаціонарного хворого № 2575, у ОСОБА_2 при поступлені 29.07.2009 р. у неврологічне відділення Підволочиської КЦРЛ було діагностовано закриту черепно- мозкову травму струс головного мозку, а також закритий перелом кісток носа, множинні садна обличчя, які утворилися від дії тупих предметів незадовго до його госпіталізації, які могли бути заподіяні в результаті ударів руками, ногами чи іншими тупими предметами.

/а.с. 65-68);

- згідно даних Підволочиської КЦРЛ № 346 від 18.09.2009р. ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 29.07.2009р. по 21.08.2009р. - 23 ліжко-днів з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток носа, контузія лівого ока середнього ступеня, гематома повік, субконюктивальний крововилив зліва. Медична карта № 2575, вартість ліжко-дня 174,08 грн.х23=4003 грн.84 коп.

/ а.с.71/;

Таким чином, сукупність проаналізованих судом доказів дають підстави вважати доведеною вину підсудного ОСОБА_3 і кваліфікувати вчинений ним злочин за ч.1 ст.296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до

суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості

3

вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих вину обставин суд відносить те, що підсудний позитивно характеризується, працює, розкаюється у вчиненому злочині, раніше не судимий.

До обтяжуючих вину обставин суд відносить те, що підсудний вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, а тому призначити йому покарання відповідно до санкції ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі з випробуванням, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Заяву потерпілого ОСОБА_2 про залишення позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків у розмірі 15000грн. задовільнити, надавши йому можливість для вирішення даного питання в цивільно-процесуальному порядку.

Позовні вимоги прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі Підволочиської районної ради Тернопільської області до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 4003 грн. 84 коп. задовольнити, оскільки дана сума позову підтверджується довідкою №346 від 18.09.2009р., виданою лікувальним закладом.

Судових витрат та речових доказів по справі немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд.-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України і призначити покарання у виді 2-х років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залиши попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Позовні вимоги прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі Підволочиської районної ради Тернопільської області до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 4003 грн. 84 коп. задовольнити, стягнувши цю суму з відповідача в користь позивача, зарахувавши на рахунок бюджету Підволочиського району Тернопільської області № НОМЕР_1 за кодом 24060300 «інші доходи».

Судових витрат та речових доказів по справі немає.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Голова Підволочиського

районного суду Р.Т.Комендат

р.А ОСОБА_9, працюючи з 1978 року і по даний час на посаді лікаря-хірурга денного стаціонару Скалатської комунальної районної лікарні м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області, і не будучи згідно ч.1 ст.364 КК України службовою особою та не виконуючи 08.06.2007р. Обов'язків ургентного лікаря по Скалатській КРЛ, у неробочий час, вийшовши за межі своїх повноважень, з метою поміщення потерпілого ОСОБА_10 На стаціонарне лікуваненя у Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню, в порушення ст.3, 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», наказу Міністерства охорони здоров'я України № 304 від 24.07.2001р. «Про затвердження окремих форм документів з питань психіатричної допомоги», самовільно , всупереч установленому законом порядку, усвідомлюючи, що його дії можуть завдати значної шкоди ОСОБА_10, видав направлення про його госпіталізацію у ТОККПНЛ, вказавши діагноз- «маніакально-депресивний синдром», яке послужило підставою для працівників Підволочиського РВ УМВСУ в Тернопільській області, які у відповідності до ст.8 Закону України «Про психіатричну допомогу» зобов'язані подавати допомогу медичним працівникам, за їх зверненням у разі надання психіатричної допомоги в примусовому порядку та забезпечувати безпечні умови для доступу до особи та її психіатричного огляду, і були викликані за місцем проживання ОСОБА_10 В м. Скалат для доставки останнього в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню.

Такі дії ОСОБА_9 суперечать ст.10 Закону України «Про психіатричну допомогу», у відповідності до якої психіатрична допомога надається лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманеої відповідно до законодавства.

У відповідності до п.3.4 посадової інструкції лікар-хірурга, затвердженої головним лікарем Скалатської КРЛ 02.01.2007р., лікар-хірург має право залучати лікарів інших спеціальностей для проведення консультацій хворим. Не залучивши лікаря-псизхіатра для встановлення діагнозу ОСОБА_10, ОСОБА_9 самовільно видав направлення на госпіталізацію ОСОБА_10 в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню, вчинившисамоправство відносно ОСОБА_10, що заподіяло значну шкоду охоронюваним правам та інтересам останнього, будучи безпідставно поміщеним у психіатричний заклад, в тому числі і через дії ОСОБА_9

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав і пояснив, що працює на посаді лікаря-хірурга Скалатської КРЛ з 1978 року по даний час і не є посадовою чи службовою особою, Потерпілого ОСОБА_10 Знає з 1995 року як свого зятя- чоловіка своєї дочки. Однак, через внутрісімейні негаразди у листопаді 2007 року шлюб між його дочкою і ОСОБА_10 Було розірвано. Однією з причин розірвання шлюбу була неадекватна поведінка ОСОБА_10- емоційна збудженість, агресивна поведінка.

08.06.2008р. До нього зателефонувала дочка і повідомила, що ОСОБА_10 Вчинив сварку та погрожує їй фізичною розправою. Також вона зателефонувала у Підволочиський РВ УМВСУ в Тернопільській області та повідомила, що ОСОБА_10 Веде себе неадекватно.

Враховуючи наведене, він пішов на роботу-Скалатську КРЛ, виписав направлення в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню про поміщення ОСОБА_10 У психіатричне відділення на стаціонарне лікування та поставив діагноз: «маніакально-депресивний синдром», а потім з дочкою поїхали у Підволочиський РВ міліції, а звідти, разом з працівниками міліції прибули до місця проживання ОСОБА_10 Незважаючи на те, що ОСОБА_10 Не виявляв ніяких ознак буйності, він у супроводі працівників міліції, матері та ОСОБА_12, дружини, був доставлений в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню та госпіталізований у стаціонарне відділення закритого типу №7.

Крім цього, підсудний пояснив, що не визнає себе винним, оскільки не є службовою особою, а також через те, що відповідальність за поміщення у психіатричний заклад несе лікар-психіатр, який госпіталізовує особу.

Незважаючи на пояснення підсудного, його вина доводиться, а показа спростовуються такими доказами:

-потерпілий ОСОБА_10 не погоджується з постановою державного обвинувача про зміну обвинувачення ОСОБА_9 і вважає, що у діях підсудного наявні ознаки злочинів передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.151 КК України та пояснив, що дійсно між ним та дружиною ОСОБА_12 у 2007 році почали виникати конфлікти і в результаті цього у листопаді цього ж року вони розірвали шлюб. Але, оскільки вони перебуваючи у США, заробили велику суму грошей- близько 200 000 доларів США, які, в основному, були акумульовані на рахунках ОСОБА_9 та ОСОБА_12, вони вирішили заволодіти цими коштами шляхом поміщення його, ОСОБА_10, у психіатричний заклад із встановленням відповідного діагнозу та визнання його у подальшому недієздатним.

З цією метою 08.06.2007р. Близько 16-17 год., поки він знаходився у свого брата у АДРЕСА_2, приїхав наряд міліції в кількості 3-х осіб з Підволочиського РВ УМВСУ в Тернопільській області, а разом з ними-його дружина ОСОБА_12, тесть-- ОСОБА_9, теща- ОСОБА_19. і на підставі направлення, яке тримав у руках ОСОБА_9, його,ОСОБА_10, було доставлено у Тернопільський обласний психоневрологічний диспансер та госпіталізовано у 7-е відділення закритого типу. При цьому, ОСОБА_9 та працівники міліції попередили його про те, що якщо він не сяде у автомобіль, то до нього буде застосовано фізичну силу, а тому він змушений був поїхати у супроводі міліції у у лікувальний заклад.

В лікувальному закладі його утримували до 12.06.2007 р., після чого виписали, оскільки висновок комісії підтвердив, що він є психічно здоровий, а діагноз «маніакально-депресивний синдром», поставлений у направленні ОСОБА_9, не знайшов свого підтвердження.

Зважаючи на наведене, потерпілий вважає, що ОСОБА_9 своїми діями заподіяв його інтересам значної шкоди, в тому числі моральних страждань, поставивши під сумнів його психічне здоров'я перед рідними та близькими, а тому призначити ОСОБА_9 максимальне покарання, передбачене ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.151 КК України;

-свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що є лікарем-психіатром і працює на цій посаді з 2005 р. у Тернопільському обласному психоневрологічному диспансері. 08.06.2007р., коли вона була черговим лікарем диспансеру, у приймальне відділення лікувальної установи у супроводі працівників міліції і дружини ОСОБА_12 був доставлений ОСОБА_10

Супровідним документом було направлення лікаря-хірурга, у якому вказано діагноз- «маніакально-депресивний розлад».

Оглянувши ОСОБА_10, , вона склала медичну карту, вказала діагноз «маніакально-депресивний синдром», хоча явних ознак такого діагнозу не було, однак це був попередній діагноз і ОСОБА_10 Був госпіталізований у -е закритого типу психіатричне відділення.

Через 5-6 днів обстежень цей діагноз не підтвердився і ОСОБА_10 Був виписаний з лікарні. Точних деталей вона не пригадує, ален ОСОБА_10 Давав свою згоду на медобстеження у психлікарні;

-свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що є лікарем-психіатром Підволочиської райлікарні з 1998 року. ОСОБА_10 Не знає, але у 2007р. Він був поставлений на облік з розладом адаптації на основі виписки, направленої їм Тернопільським обласним психоневрологічним диспансером. Через рік його було знято з обліку згідно інструкції як особу, яка протягом цього часу не зверталася у лікувальний заклад та не проходила відповідного обстеження і лікування.

Свідок також пояснила, що направлення з району в обласні лікувальні заклади, в даному випадку психіатричний диспансер, дає лікар-психіатр, що передбачено Законом України «Про психіатричну допомогу». Міліція надає допомогу при особливо складних випадках, однак супровід лікаря-психіатра є обов'язковим, чого зроблено не було;

- свідок ОСОБА_15 пояснила, що є доцентом кафедри психіатрії Тернопільського медичного університету. Що стосується ОСОБА_10, то вона його консультувала орієнтовно у 2006 році з приводу емоційних розладів та адаптації, однак офіційно як хворого не вела і лікування не призначала, за виключенням деяких заспокійливих засобів, які можна придбати і без рецепта. Також свідок пояснила, що жодних діагнозів ОСОБА_10 не ставила, в тому числі не спілкувалася з ОСОБА_9 і не говорила йому, що ОСОБА_10 потребує лікування з приводу шизоїдних розладів.

Як член консультативної комісії вона приймала участь в обстеженні ОСОБА_10 У 2007 р. і погоджується з діагнозом- розлад адаптації у акцентуйованої особи станом на час огляду;

- свідок ОСОБА_16 Суду пояснив, що є завідувачем 7-го відділення Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні. 11.06.2007р. Зустрівся, як лікуючий лікар, з ОСОБА_10 У вказаному відділенні. З історії хвороби вияснив, що хворий поступив 08.06.07р. За направленням лікаря-хірурга Скалатської райлікарні. Госпіталізувала його лікар ОСОБА_13 та вказала діагноз:»маячно-депресивний психоз», що не відповідає класифікації захворювань. Засумнівавшись у відповідності записів, вирішив сам розібратися і призначив клінічне пато-психологічне обстеження. На слідуючий день хворий був представлений на медкомісію. В результаті комісія прийшла до висновку, що у ОСОБА_10 Є проблеми у сім'ї- образи та конфлікти з дружиною, її батьками,- і поставила діагноз: « розлад адаптації на ситуацію», що може тривати певний час, а тому було вирішено виписати його, оскільки для його перебування у лікувальному закладі не було;

- свідок ОСОБА_17 Пояснив, що працює у Підволочиському РВ УМВСУ в Тернопільській області з 1998 р. 08.06.2007р. Від ОСОБА_12 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_10 Веде себе неадекватно, погрожує їй фізичною розправою, а тому він, як черговий по Підволочиському РВ міліції дав команду дільничному інспектору ОСОБА_20 Розібратися на місці в ситуації. Хто направив наряд міліції для супрорводу ОСОБА_10 У лікувальний заклад йому невідомо, однак він роз'яснив дільничному порядок супроводу особи, що веде себе неадекватно, у психіатричний заклад.

- свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_10 З 1995р. По 2007 рік. З 2000р. По 2007р. Вони перебували у США, там у них народилася дитина і у ОСОБА_10 Появилася агресія до неї. У квітні 2007р. Вона забрала дитину і повернулася в Україну до батьків. Через 7-10 днів повернувся і ОСОБА_10 У травні 2007рю вона разом з ОСОБА_10 Були на консультації в ТОККПНЛ, де лікар ОСОБА_15 виписала йому якісь таблетки від нервових зривів.

08.06.2007р., знаходячись у м. Чскалат ОСОБА_10 Вчинив скандал і вона зателефонувала у Підволочиський РВ міліції, щоб прислали наряд міліції для вжиття заходів до ОСОБА_10.

Для забезпечення вказаних заходів батько- ОСОБА_9, як лікар-хірург, пішов у лікарню, виписав направлення на госпіталізацію ОСОБА_10 У психіатричну лікарню. Після цього вона разом з працівниками міліції на підставі вказаного направлення доставили ОСОБА_10 До ТОККПНЛ, де він був поміщений у 7-е відділення закритого типу.

В судовому слідстві також оголошено і проаналізовано такі докази по справі:

- 01.12.2007р. ОСОБА_10 Звернувся із заявою на ім'я прокурора Підволочиського району, у якій вказує на те, що його колишня дружина ОСОБА_12 та її батько ОСОБА_9 - лікар Скалатської районної лікарні №2, перебуваючи у у змові, незаконно направили його у ТОККПНЛ, не маючи на те ніяких підстав та відповідної кваліфікації лікаря цього профілю, захистити його від нападок з боку його колишньої дружини та її родичів і дати оцінку незаконних дій лікаря ОСОБА_9 щодо видачі направлення на лікування в Тернопільську психоневрологічну лікарню.

/ а.с.9/;

- згідно направлення в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню психыатричне выддылення на стацыонарне лыкування ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 З діагнозом «маніакально-депресивний синдром» від 08.06.2007р., воно ніби-то зареєстровано у Скалатській райлікарні №2 за підписом ОСОБА_9, хоча реальної реєстрації не було, що ствердив сам підсудний в ході судового слідства та в суді;

- згідно журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, Підволочиського РВ УМВС за № 655 від 08.06.2007р. О 17 год 30 хв. По телефону ОСОБА_12, мешканка АДРЕСА_3 повідомила про те, що її чоловік ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 В АДРЕСА_2 погрожує їй фізичною розправою Вжито заходи 17 год. 35 хв. Доручено ДІМ ОСОБА_18 Вжити заходів.

/А.С.283/;

- з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.06.2007р. Підволочиського РВ УМВСУ в Тернопільській області встановлено, що за повідомленням ОСОБА_12 Підволочиським РВ УМВС України про вчинення сімейного скандалу ОСОБА_10 Близько 11 год. в м. Скалат вул. Вишневецького,26 було проведено перевірку даного факту, який частково підтвердився, однак неадекватної поведінки чи загрози здоров'ю самого ОСОБА_10 Або іншим особам не встановлено,, а тому підстав для порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 296 КК України не знайдено.

Також, у вказаній постанові зазначено, що 08.06.2007р. ОСОБА_12 Просить Підволочиський РВ не проводити перевірку по її заяві від 08.06.2007р. Щодо дій ОСОБА_10., оскільки вона не має до нього ніяких претензій, а сам він поміщений 08.06.2007р. У закрите відділення Тернопільської психоневрологічної лікарні. /а.с.38/;

- заява ОСОБА_12 на ім'я начальника Підволочиського РВ міліції від 08.06.2007р. Про недоцільність проведення перевірки дій ОСОБА_10 08.06.2007р., оскільки останнього вона спільно з працівниками міліції помістили в Тернопільську психоневрологічну лікарню.

/ а.с.41/;

- згідно висновку № 737 почеркознавчого дослідження від 24.04.2008р. Тернопільського ВКНДІСЕ- три підписи від імені ОСОБА_10 У медичній карті №НОМЕР_2 у розділі «усвідомлена інформована згода( чи незгода)» виконано ОСОБА_10

Вказані підписи виконані під впливом збиваючих факторів, серед яких незвична та незручна поза( імовірно, стоячи), незвичне положення приладів письма, а також незвичний внутрішній стан (імовірно, психо-фізичне збудження). Ознак виконання підписів у стані алкогольного сп'яніння не виявлено.

/ а.с.69-75/;

- згідно висновку експерта № 471 від 09.09.2008р.- дати відповідь: ким-ОСОБА_10. Чи іншою особою виконано підписи від імені ОСОБА_10 У розділі «Усвідомлена інформаційна згода (чи незгода)» медичної карти №НОМЕР_2 стаціонарного хворого ОСОБА_10?» не представляється можливим через відсутність у розпорядженні експерта зразків підпису, а саме відсутність вільних зразків підпису ОСОБА_10 ( згідно медичних рекомендацій щодо вимог порівняльного матеріалу для почеркознавчого дослідження у якості вільних зразків повинно бути не менше 10 підписів).

При досліджувані підписи від імені ОСОБА_10 У розділі «Усвідомлена інформована згода (чи незгода)» у медичній карті № НОМЕР_2 виконані під впливом «збиваючих» факторів (зовнішніх і внутрішніх ), до яких можна віднести, ймовірніше за все, незвичайні умови письма (незручна поза виконавця, необхідністю виконання підписів у швидкому темпі, тощо), а також , ймовірно, незвичний психофізіологічний стан виконавця, зокрема,- стан природного емоційного збудження,хвилювання.

/ а.с.148-153/;

- згідно повідомлення Підволочиської КЦРЛ № 215 від 23.05.2008р. ОСОБА_10 На диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться.

/ а.с.104/;

- згідно довідки Скалатської КРЛ № 101 від 28.05.2008р. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 Працює на посаді лікаря-хірурга з 01.08.1978 р. (наказ № 114 п.2 від 24.07.1978р.).

/ а.с.107/;

- згідно посадової інструкції лікаря-хірурга ОСОБА_9 серед інших прав (п.3.4.) має право залучати лікарів інших спеціальностей до проведення консультацій хворим.

/а.с.108-110/;

- як встановлено з пояснень ОСОБА_9 в ході досудового слідства, він 08.06.2007р. Знаходився вдома у м.Скалат, але на прохання дочки ОСОБА_12 пішов на роботу- в лікарню м.Скалат, виписав направлення на стаціонарне лікування у Тернопільську психоневрологічну лікарню ОСОБА_10, однак не реєстрував його у журналі направленьё. Повернувшись додому, передав це направлення дочці чи працівникові міліції, який супроводжував ОСОБА_10 До лікувального закладу. У вказаному направленні він поставив діагноз: «маніакально-депресивний синдром».

Також у вказаному поясненні ОСОБА_9 зазначив, що порушив вимоги Закону України «Про психіатричну допомогу» і готовий понести за це заслужене покарання.

/а.с.60-62/;

- згідно акта комплексної психолого-психіатричної експертизи №8 від 17.09.2008р. ОСОБА_10 на момент поміщення його в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню психічним захворюванням не страждав, а виявляв розлад адаптації у акцентуйованої особи, за медичною документацією.

Пацієнти з такими розладами можуть бути госпіталізовані в психіатричну лікарню тільки за усвідомленою згодою, згідно ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», яка є в історії хвороби за №НОМЕР_2 за 2007 р. з Тернопільської обласної комунальної психоневрологічної лікарні, що засвідчено підписом. Так як підекспертний від подальшого лікування та обстеження відмовився, то 12.06.2007р. Був оглянутий комісією лікарів і виписаний з лікарні, так як не потребував примусового лікування.

ОСОБА_10 на сьогоднішній час будь-якими психічними захворюваннями не страждає. ОСОБА_10 За своїм психічним станом здатний правильно сприймати факти, що мають доказове значення і давати показання по них.

ОСОБА_10 За своїм психічним станом міг розуміти характер і значення протиправних дій, скоєних проти нього.

/ а.с. 134-140/;

Враховуючи те, що в ході досудового слідства проводилися дві процесуальні дії на підставі одних і тих же доказів три зразки підпису ОСОБА_10, а саме:

1) висновок № 737 почеркознавчого дослідження від 24.04.2008р., за результатами якого зазаначено, що три підписи від імені ОСОБА_10 У медичній карті №НОМЕР_2 у роділі «Усвідомлена інформована згода (чи незгода)» виконано ОСОБА_10;

2)висновок експерта № 471 від 09.09.2008р., згідно якого дати відповідь: ким- ОСОБА_10 чи іншою особою виконано підписи від імені ОСОБА_10 У розділі «Усвідомлена унформаційна згода(чи незгода)» У медичній карті №НОМЕР_2 стаціонарного хворого ОСОБА_10?» не представляється можливим через відсутність у розпорядженні експерта зразків підпису, а саме відсутність вільних зразків підпису ОСОБА_10 ( згідно медичних рекомендацій щодо вимог порівняльного матеріалу для почеркознавчого дослідження у якості вільних зразків повинно бути не менше 10 підписів), які протирічать один-одному (висновки експертиз), суд не може брати до уваги висновок №737 від 24.04.2007р., оскільки він проведений з порушенням вимог (методичних рекомендацій для такого типу експертиз, які вказують на необхідність мінімуму 10 зразків вільного підпису особи), а в наявності три підписи;

Крім цього, потерпілий ОСОБА_10 Дає покази суду, що даний медичний документ сфабриковано, оскільки йому не роз'яснили в лікувальному закладі, який саме документ необхідно підписати.

Таким чином, сукупність проаналізованих судом доказів дають підстави вважати, що підсудний ОСОБА_9, працюючи на посаді лікаря-хірурга Скалатської райлікарні, не будучи службовою особою та ургентним лікарем 08.06.2007р. Самовільно видав направлення на стаціонарне лікування в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню щодо психічно здорової особи ОСОБА_10, поставивши у даному направленні діагноз «маніакально-депресивний синдром» , що послужило підставою для працівників Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області забезпечити примусовий супровід ОСОБА_10 До психіатричного закладу, а в подальшому госпіталізацію останнього у 7-е закрите відділення лікарні.

Вказані дії ОСОБА_9 були оспорені ОСОБА_10 у прокуратуру Підволочиського району та за результатами перевірки порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_9 за ознаками злочинів передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.151 КК України.

Такими діями підсудного ОСОБА_9 бюуло заподіяно значної шкоди інтересам потерпілого ОСОБА_10, на що останній вказав як у своїй заяві на ім'я прокурора, так і в ході судового слідства, зазначивши, що поніс моральні страждання, оскільки підсудний, вказавши у направленні діагноз «маніакально-депресивний синдром» , поставив під сумнів його психічне здоров'я перед рідними та близькими, а також залучив працівників міліції для його примусового супроводу в психіатричний заклад.

Враховуючи наведене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_9 слід перекваліфікувати із ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.151 УУ України на ст. 356 КК України.- як самоправство, тобто, самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, що заподіяло значної шкоди інтересам громадянина.

З такою кваліфікацією дій підсудного- ст.356 КК України. Погоджується і державне обвинувачення, оскільки 30.06.2009 р. прокурором було винесено постанову про зміну обвинувачення підсудному ОСОБА_9

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_9, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, а саме: позитивні характеристики за місцем роюоти та проживання, ряд хвороб, які є у підсудного, а тому призначити йому покарання відповідно до санкції ст.356 КК України у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати: 941 грн. 53 коп. за проведення почеркознавчої експертизи №471 від 09.09.2008р. Стягнути з ОСОБА_9 в користь експертної установи (реквізити на а.с. 147).

Речові докази по справі: медична карта №НОМЕР_2 стацыонарного хворого на 22 арк.(оригінал) повернути в лікувальну установу ТОККПНЛ, а копію долучити до матеріалів кримінальної справи №1-8/09р.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 356 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати: 941 грн. 53 коп. за проведення почеркознавчої експертизи №471 від 09.09.2008р. Стягнути з ОСОБА_9 в користь експертної установи Управління Держказначейства Хмельницької області р/р № 35228001000040, МФО 815013, код 25575309 для зарахування НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області на рахунок № 100105022034-23 «за дослідження».

Речові докази по справі: медична карта №НОМЕР_2 стацыонарного хворого на 22 арк.(оригінал) повернути в лікувальну установу ТОККПНЛ, а копію медичної карти долучити до матеріалів кримінальної справи №1-8/09р.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Підволочиського

районного суду Р.Т.Комендат