Ухвала суду № 72800621, 05.03.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2212/17

Провадження №4-с/390/2/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого –судді Пасічника Д.І.,

при секретарі – Рац М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому скаргу Першого заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах Кіровоградської обласної лікарні, на рішення старшого держаного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах Кіровоградської обласної лікарні звернувся до суду із скаргою та просить визнати незаконним рішення державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 21.09.2017 повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 36505 грн. Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 36505 грн.

В обґрунтування скарги скаржник вказав, що виконавчий документ № 1-32/2011 повернуто державним виконавцем Фортечного ВДВС ОСОБА_1 без прийняття до виконання з підстав, передбачених п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема з підстав не надання стягувачем підтвердження сплати авансового внеску. Повідомлення старшого державного виконавця Кушніренко В.В. Фортечного ВДВС про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 21.09.2017 суперечить вимогам законодавства. Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», регламентовано, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. При цьому законодавець визначив вичерпний перелік підстав коли стягувачі звільняються від сплати авансового внеску. За приписами ч. 2 ст. 26 Закону від сплати авансового внеску звільняються зокрема, стягувачі за рішеннями про відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також державні органи. Тобто, Кіровоградською обласною лікарнею, яка у даному випадку є стягувачем, понесено витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, а тому вона звільняється від обов'язку сплати авансового внеску, що старшим державним виконавцем Фортечного ВДВС ОСОБА_1 проігноровано та у порушення ч.2 ст. 26 Закону прийнято незаконне рішення про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання. Крім цього, згідно Статуту, погодженого 20.01.2017 директором Департаменту охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградська обласна лікарня є неприбутковою бюджетною організацією, структурний підрозділ Кіровоградської обласної державної адміністрації з питань охорони здоров'я є головним розпорядником бюджетних коштів та забезпечує галузеву політику обласної лікарні, основною діяльністю лікарні є надання високоспеціалізованої стаціонарної і амбулаторно-консультативної медичної допомоги населенню області для здійснення єдиної державної і регіональної політики в галузі охорони здоров'я. Таким чином, Кіровоградська обласна лікарня є частиною державного механізму який забезпечує галузеву політику з питань охорони здоров'я на регіональному рівні та належить до державних органів виконавчої влади, що також залишено старшим державним виконавцем Фортечного ВДВС ОСОБА_1 поза увагою.

Прокурор прокуратури Кіровоградської області який діє в інтересах Кіровоградської обласної лікарні в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву відповідно до якої, просив задовольнити скаргу в повному обсязі.

Старший держаний виконавець Фортечного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.03.2011 задоволено позов прокурора в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 - у сумі 36505 грн.

На виконання вищезазначеного рішення Кіровоградським районним судом Кіровоградської області 04.04.2011 видано виконавчий лист у справі № 1-32/2011.

Прокуратурою Кіровоградської області за вих. № 05-1836-вих-17 від 11.09.2017 направлено на адресу Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (заяву про відкриття виконавчого провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до повідомлення державного виконавця Фортечного ВДВС ОСОБА_1 від 21.09.2017 року виконавчий документ № 1-32/2011 повернуто без прийняття до виконання з підстав, передбачених п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону, зокрема з підстав не надання стягувачем підтвердження сплати авансового внеску.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК УКраїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов’язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об’єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що повідомлення старшого державного виконавця Фортечного ВДВС ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання суперечить вимогам законодавства, оскільки стягувачі за рішеннями про відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також державні органи, звільняються від сплати авансового внеску, тобто, Кіровоградська обласна лікарня, яка у даному випадку є стягувачем, та якою понесено витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, звільняється від обов'язку сплати авансового внеску, крім того, рішення старшого державного виконавця Фортечного ВДВС ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа №1-32/2011 від 04.04.2011 призводить до затягування виконання судового рішення, яке є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а тому скаргу Першого заступника прокурора Кіровоградської області, в інтересах Кіровоградської обласної лікарні, на рішення старшого держаного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, Кіровоградська обласна лікарня, слід задовольнити.

На підставі викладеного, ст. 14, 15, 26, 74 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 447-453ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу Першого заступника прокурора Кіровоградської області, в інтересах Кіровоградської обласної лікарні, на рішення старшого держаного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, Кіровоградська обласна лікарня – задовольнити.

Визнати незаконним рішення державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 21.09.2017 повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 36505 грн.

Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 на Користь Кіровоградської обласної лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 36505 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5