Ухвала суду № 72800361, 16.02.2018, Миронівський районний суд Київської області

16.02.2018 Єдиний унікальний № 371/222/18

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 222 /17

Провадження № 1-кс /371/ 180 /18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., при секретарі Харченко І.С., за участі прокурора Піголя Р.В., слідчого Хорошун Л.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області Хорошун Л.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12018110220000121, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 лютого 2018 року, та додані до клопотання матеріали,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Миронівського районного суду Київської області 16 лютого 2018 року, із клопотанням про взяття під варту ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України, звернувся слідчий СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області Хорошун Л.М.

Своє клопотання слідчий мотивував тим, що підозрюваним вчинено злочин, за який передбачено покарання від п'яти до восьми років позбавленням волі, наявністю ризиків передбачених пунктами 2 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказане клопотання погоджене 16 лютого 2018 року прокурором Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Биченко А.Е., яка відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань є процесуальним керівником по кримінальному провадженню № 12018110220000121.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до його матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, з'ясувавши обґрунтованість поданого до суду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В провадженні слідчого СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області Хорошун Л.М. знаходиться кримінальне провадження № 12018110220000121, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України.

Кримінальне провадження здійснюється по факту надходження до ЧЧ Миронівського ВП ГУНП в Київській області заяви від ОСОБА_5 про те, що у червні 2017 року у селі Карапиші Миронівського району Київської області ОСОБА_1, являючись біологічним батьком її доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, здійснював відносно неї розбещення.

Слідчий СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області Хорошун Л.М. по кримінальному провадженню № 12018110220000121, повідомила 15 лютого 2018 року ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України, а саме вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи батьком потерпілої.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтвердив, що потерпіла є його біологічною дочкою, вину у вчиненні злочину не визнав, пояснив, що він не знає як це трапилось. Насильства щодо своєї доньки не вчиняв.

Проаналізувавши докази, на яких ґрунтується підозра ОСОБА_1, слідчий суддя прийшов до висновку, про обґрунтованість підозри органу досудового слідства у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України.

До такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на сукупність доказів, зібраних органом досудового слідства, зокрема:

-протоколу огляду речей від 14 лютого 2018 року;

-протоколу огляду речей від 15 лютого 2018 року;

-протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 від 14 лютого 2018 року;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 14 лютого 2018 року;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 15 лютого 2018 року;

-протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 14 лютого 2018 року;

-протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 від 15 лютого 2018 року;

-повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 15 лютого 2018 року;

-протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 15 лютого 2018 року;

-а також іншими доказами доданими до клопотання.

Санкція ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України, за якою ОСОБА_1 пред'явлено підозру у вчиненні злочину, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.

Як вбачається із копії вимоги про судимість від 15 лютого 2018 року за № 1388/199/1011/02-А, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Отже, клопотання про взяття під варту подано щодо раніше не судимої особи, яку обґрунтовано підозрюють у вчиненні злочину, за вчинення якого санкцією ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.

За місцем свого проживання ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, в громадських місцях веде себе пристойно, від сусідів скарг не надходило.

Прокурором доведено існування ризику знищення, будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки із матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний за допомогою мобільного телефону пересилаючи та отримуючи від потерпілої повідомлення, фото та відео розбещувального характеру, знищував їх (стерав). При цьому під час огляду мобільного телефону потерпілої виявлено значну кількість фото та відеофайлів розпусного змісту, які ймовірно відправлені підозрюваним. Не виключено, що за місцем проживання підозрюваного можливе зберігання відео та фото матеріалів розбещувального характеру, за участі його неповнолітньої дочки (відео та фото, які можуть міститися на планшетах, персональних комп'ютерах, зокрема і в програмі «вайбер»), які підозрюваний може знищити.

Крім того, прокурором доведено існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином ( п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), зокрема впливу на потерпілу, на яку він має значний вплив оскільки є її біологічним батьком, надає кошти на особисті потреби, при цьому імовірно має аморальні статеві відносини з нею, а отже може впливати на надання нею показів, зокрема і в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, що може спотворити фактичні обставини справи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню та знищенню речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків буде недостатньо, з огляду на те, що останній ніде не працює, постійного джерела доходів не має, міцних соціальних зв'язків за зареєстрованим місцем проживання не має, проживає в місті Києві без реєстрації на орендованій квартирі, при цьому із його поведінки вбачаються ознаки того, що він не буде і не бажає дотримуватися загальноприйнятих правил поведінки, зокрема із норм поведінки підозрюваного чи обвинуваченого за Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, клопотання слідчого СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області Хорошун Л.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного по кримінальному провадженню № 12018110220000121 відповідає вимогам ст. ст. 184, 192 КПК України, подане щодо особи, до якої згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України, в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені пунктами 2 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 гривень.

Оскільки підозрюваний не має постійного джерела доходів, є не працюючим, суд приходить до висновку, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, своїх процесуальних обов'язків під час даного кримінального провадження становить 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 123 340 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.

Підозрюваний був затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України 14 лютого 2018 року о 20 годині 00 хвилин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 189, 193, 194, 196 та 197 КПК України, -

У Х В А Л И В:

1.Клопотання задовольнити.

2.Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю села Ольшаниця Рокитнянського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, є громадянином України, не працює, не одружений, не депутат, раніше не судимий, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

3.Строк тримання під вартою обчислюється з моменту його затримання, а саме з 20 години 00 хвилин 14 лютого 2018 року.

4.Строк дії ухвали - до 24.00 год. 14 квітня 2018 року.

5.Визначити розмір застави у виді 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 123 340 (сто двадцять три тисячі триста сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Миронівського районного суду Київської області 37311002892310, банк Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач Миронівський районний суд, код ЄДРПОУ 02892310.

6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

7.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчих СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований: АДРЕСА_1; утримуватися від спілкування з своєю дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7; носити електронний засіб контролю.

8.Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 24.00 год. 14 квітня 2018 року.

9.Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

10.У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

11.З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

13.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Слідчий суддя А.С. Поліщук