Рішення № 72800183, 19.03.2018, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1077/17

Провадження № 2/378/45/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Шевченко Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача

ОСОБА_2 міської ради: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_5 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_4, посилаючись на те, що 29.01.1986 року рішенням № 13 ОСОБА_2 міської ради йому виділено земельну ділянку розміром 0,06 га для будівництва житлового будинку по вул. Тесленка, 7 м. Тараща. На підставі рішення сесії ОСОБА_2 міської ради № 47-5-У від 26.10.2006 року йому надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Тесленка 7 м. Тараща (земельні ділянки розміром 0,06 га за адресою вул. Тесленка 7 та розміром 0,04 га по провулку Дільничний 5 було об'єднано в земельну ділянку площею 0,10 га по вул. Тесленка 7) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 734-56-VI від 29.01.2016 року (п.3.2) було скасовано вищевказане рішення міської ради від 26.10.2006 року в частині надання йому дозволу на розробку технічної документації.

Постановою Таращанського районного суду від 01.07.2015 року та додатковою постановою суду від 16.02.2016 р. визнані незаконними та скасовано пункт 3.2 рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області № 734-56-VI від 29.01.2015 року в частині скасування надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Тесленка, 7 в м. Таращі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та пункт 3.1 рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області № 787-59-УІ від 28.04.2015 року, яким відмовлено йому в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання до кументів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,04 га.

Проте, всупереч рішенням суду відповідачі 5 травня 2016 року уклали договір № 298 оренди земельної ділянки на період будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, який суперечить вимогам закону та порушує його права з огляду на вищевказане рішення суду. Крім того, як вбачається зі змісту договору оренди, грошова оцінка землі не проводилася, що прямо суперечить вимогам Закону, а відтак, є всі достатні підстави для визнання вказаного договору оренди недійсним.

Позивач просить суд визнати договір оренди земельної ділянки по пров. Дільничий, 5 в м. Тараща за № 298 від 5 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 міською радою Київської області та ОСОБА_5 недійсним.

Позивач та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини на які позивач посилається в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Київської області ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, вказаних в запереченнях (т. 1 а. с. 38-41, 95-101, 172-175, 219-225) з посиланням на те, що позивач кілька разів звертався до ОСОБА_2 міської ради з заявами про надання в користування земельної ділянки площею 0,04 га по провул. Дільничний, 5 з тих підстав, що нею він користувався з 2006 року. В заявах він надавав неправдиву інформацію, так як рішенням ОСОБА_2 міської ради №47-5-V від 26 жовтня 2006 року йому надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки по вул. Тесленка, 7 площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а не земельної ділянки площею 0,04 га по пров. Дільничий, 5, а тому користуватись останньою на законних підставах він не міг. Позивач вказував, що планує використовувати земельну ділянку по пров. Дільничий, 5 для ведення городництва, що не передбачено містобудівною документацією. В порушення вимог ст. 125 ЗК України та не виконавши рішення сесії міської ради, ОСОБА_4 самовільно почав користуватись вказаною земельною ділянкою. Технічна документація на дану земельну ділянку не виготовлялась. Позивач помилково вважає, що при наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки - вона автоматично стає його власністю. Позивач помилково вважає, що земельна ділянка по вул. Тесленка 7 площею 0,10 га, щодо якої йому надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, - складалась з двох межуючих між собою земельних ділянок, а саме розміром 0,06 га по вулиці Тесленка 7 та 0,04 га по провулку Дільничий 5. Позивач не надав жодних доказів того, що спірний договір оренди укладений відповідачами з порушенням норм чинного законодавства, крім того, він втратив чинність 6 травня 2017 року.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що він повністю підтримує заперечення представника ОСОБА_2 міської ради по суті заявленого позову. Позивач не набув ніяких прав на спірну земельну ділянку, не підтвердив свого права на неї. ОСОБА_4 не виготовив технічної документації на спірну земельну ділянку. Розроблення технічної документації це не право на земельну ділянку.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3, з`ясувавши обставини, на які сторони справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 01.07.2015 р. по справі № 379/829/15-а (т. 1 а. с. 12) встановлено, що 29.01.1986 року рішенням №13 ОСОБА_2 міської ради Київської області позивачу ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку розміром 0,06 га для будівництва житлового будинку. Рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради № 47-5-V від 26.10.2006 року позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Тесленка, 7 в м. Тараща для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а. с. 12 зв., 80).

Пунктом 3 вказаного рішення міської ради від 26.10.2006 року ОСОБА_4 зазначено, що приступати до використання земельної ділянки без встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документу, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (т. 1 а. с. 80). Доказів того, що ОСОБА_4 розробив технічну документацію на дану земельну ділянку чи приступив до її розробки, звернувшись з цією метою до землевпорядної організації, останній суду не надав.

Вищевказаною постановою Таращанського районного суду Київської області від 01.07.2015 року та його додатковою постановою від 16.02.2016 року визнано незаконними та скасовано п.3.2 рішення ОСОБА_2 міської ради №м 734-56-VІ від 29.01.2015 року «Про розгляд заяв і клопотань» в частині скасування надання ОСОБА_4 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Тесленка, 7 в м. Тараща та п. 3.1 рішення ОСОБА_2 міської ради №787-59-VІ від 28.04.2015 року, яким відмовлено ОСОБА_4 в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,04 га (т. 1 а. с. 12, 14-15).

Заперечуючи проти позову, представник ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 зазначив, що земельні ділянки по вул. Тесленка, 7 та по провулку Дільничий, 5 в м. Тараща є суміжними окремими земельними ділянками, позивач не набув жодних правових підстав щодо права власності чи користування земельною ділянкою по провулку Дільничий, 5 в м. Тараща.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 неодноразово звертався до ОСОБА_2 міської ради з заявами про надання йому в користування для ведення городництва земельної ділянки площею 0,04 га (яка межує з його садибою по вул. Тесленка, 7) та надання дозволу на розробку технічної документації, а саме: 08.04.2015 року, 12.08.2015 року та 23.11.2015 року мотивуючи своє прохання тим, що даною земельною ділянкою він користувався ще з 2006 року (а. с. 179-181).

Проте, ОСОБА_4 рішеннями ОСОБА_2 міської ради від 28.042015 року № 787-59-УІ (а. с. 85), від 25 серпня 2015 р. № 839-63-УІ (а. с. 87) та від 22.12.2015 р. № 38-3-УІІ (а. с. 89) відмовлено в задоволенні вказаних його заяв з підстав невідповідності їх чинному законодавству, що підтверджується копіями вказаних рішень та не оспорювалось представником позивача під час розгляду справи.

5 травня 2016 року відповідачами ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_5 укладено оспорюваний договір № 298 оренди земельної ділянки по пров. Дільничий, 5 в м. Тараща площею 0, 1000 га для будівництва житлового будинку, який зареєстрований в установленому порядку Пунктом 2.1 розділу 2 передбачено, що договір укладено строком на 1 рік (а. с. 16). Відповідно до п. 2.1 договору строк його дії закінчився.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 2 ч. 1 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що відносини, пов’язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно із ст. 17 вказаного Закону об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 та 2 статті 27 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об’єднаннями та організаціями.

Рішенням Таращанського районного суду від 18.04.2016 року ОСОБА_4 зобов’язано усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_5 частиною орендованої ним земельної ділянки по провулку Дільничому, 5 в м. Тараща (т. 2 а. с. 3-5), ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 27.07.2016 року вказане рішення Таращанського районного суду залишено без змін ( т.2 а. с. 6-9). Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Таращанського районного суду від 18.04.2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 27.07.2016 року залишено без змін (т. 2 а. с.10-11).

Як зазначено вище та встановлено вказаним рішенням суду (т. 2 а. с. 4, 8), 26 жовтня 2006 року ОСОБА_2 міською радою було прийнято рішення № 47-5-V, згідно з яким позивачу ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га по вул. Тесленка, 7 в м. Тараща для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (з урахуванням виділеної земельної ділянки площею 0,06 га згідно рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 29 січня 1986 року № 13). У вказаному рішенні поряд із іншим було зазначено (п. 3) - довести ОСОБА_4, що згідно п. 1 даного рішення, відповідно ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки без встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документу, що посвідчує право на неї та державної реєстрації - забороняється. Проте, ОСОБА_4. С. протягом майже дев'яти років не скористався своїм правом і не звернувся до відповідної землевпорядної організації з метою виготовлення технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку, не отримав документу, що посвідчує право на неї та не провів її держану реєстрацію і без встановлення її меж в натурі приступив до її використання, порушуючи таким чином права позивача ОСОБА_5, як орендаря земельної ділянки, якому спірна земельна ділянка була передана в користування на підставі договору оренди.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу того, що він, виходячи з вимог земельного законодавства України набув законних прав на земельну ділянку, яка розташована по провулку Дільничому, 5 в м. Тараща Київської області, тобто має на неї права, які в разі їх порушення, оспорення чи невизнання повинні бути захищені судом, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 202, 204 ЦК України, ст. ст. 12, 40, 116, 124, 125 ЗК України, ст. ст. 1, 16, 17, 27 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 82 ч. 4, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_5 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н. М. Марущак