Ухвала суду № 72796181, 13.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1930/18

Провадження № 2/161/1411/18

У Х В А Л А

13 березня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А1186, Міністерства оборони України про стягнення грошового забезпечення за час лікування та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, військової частини А1186 про стягнення грошового забезпечення за час лікування та зобов’язання вчинити дії.

Позов мотивує тим, що 29.07.2016 року його було призвано на військову службу до Збройних Сил України, згідно укладеного між ним та Міністерством оборони України в особі командира військової частини - польова пошта В4264 полковника ОСОБА_3 контракту. Наказом командира військової частини - польова пошта В0116 від 16.09.2016 року) його, як військовослужбовця, який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини польова пошта В4264 (військова частина А1186) призначено на посаду водія мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини польова пошта В0116. Згідно даної виписки йому було надано наступні рекомендації: потребує звільнення від службових обов'язків на 3 дні, звільнення від фізичної і стройової підготовки на 30 днів, протипоказано носіння бронежилету 2 місяці, командиру частини направити на проходження ВЛК з метою визначення придатності до військової служби. З червня 2017 року по даний час йому не виплачується грошове забезпечення за час лікування, яке передбачене контрактом від 29.07.2016 року. Також, командир військової частини А1186, ігнорує рекомендацію лікарів щодо направлення його для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби. Військова частина відмовила йому у наданні направлення для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби та виплаті йому грошового забезпечення за час лікування, про що надіслала йому листа від 09.11.2017року №544.

Крім того, 15 грудня 2017 року ним була подана скарга Міністру оборони України на дії службових осіб військової частини А1186 .

04 лютого 2018 року він отримав листа № 116/8/417 від 12.01.2018 року з управління морально-психологічного забезпечення Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0105) щодо розгляду його скарги Міністру оборони України. Даним листом йому було також відмовлено у наданні направлення для проходження військово-лікарської комісії, з метою визначення придатності до військової служби та виплати йому грошового забезпечення за час лікування.

Таким чином, вважає дії службових осіб військової частини А1186 та Міністерства оборони України неправомірними та такими, що порушують його права як громадянина України та військовослужбовця Збройних Сил України, та порушують умови контракту від 29.09.2016 року та чинне законодавство.

Кожного місяця він отримував грошове забезпечення в розмірі 7032грн. та те що, відповідачі не виплачують дані кошти з червня 2017 року по даний час , а тому відповідачі повинні виплатити йому грошове забезпечення за час його лікування в розмірі 56 256 грн.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідачів в його користь грошове забезпечення за час лікування за період з 01 червня 2017 року по 31 січня 2018 року в розмірі 56256грн.; зобов’язати військову частину А1186 Міністерства оборони України надати йому направлення для проходження військово –лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених у позовній заяві мотивів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.

Позивач звернувся з даним позовом в порядку ЦПК України .

Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 слідує, що останній оскаржує дії та бездіяльність суб’єктів владних повноважень Міністерства оборони України та військової частини А1186 під час проходження військової служби позивачем.

Як слідує із змісту п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи предмет і підстави позову та суб’єктивний склад цього спору, вбачається, що даний спір позивача із відповідачем з приводу стягнення суми грошового забезпечення та зобов’язання вчинити дії є публічно-правовим спором, що має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, провадження у даній справі слід закрити.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Закрити провадження у справі №161/1930/18 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А1186, Міністерства оборони України про стягнення грошового забезпечення за час лікування та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта