Ухвала суду № 72795265, 19.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" березня 2018 р. Справа№ 910/20154/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши заяви про відвід головуючої судді Іоннікової І.А., подану по справі № 910/20154/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 р. (повний текст рішення складено 11.10.2017)

у справі № 910/20154/16 (суддя Якименко М.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Компанія "Монторо Менеджмент ГмбХ"

2) Компанія "Вайлд Роуз-Трі Ко. Лтд."

про визнання договору поновленим

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"

про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом виселення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2017 в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" з нежитлового приміщення площею 4589,90 кв.м., яке розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна (Кільцева). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/20154/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов, у зустрічному позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.11.2017 р.

Згідно розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі №910/20154/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/20154/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/20154/16 призначено до розгляду на 14.03.2018 у складі колегії суддів: головуючого судді: Іоннікової І.А., суддів Куксова В.В., Тарасенко К.В.

14.03.2018 р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" надійшла заява про відвід головуючого судді Іоннікової І.А.

Заяви мотивовані тим, що головуючий суддя Іоннікова І.А. може бути упередженою у розгляді даної справи, посилаючись на те, що з 30.10.2017 р. й дотепер, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, колегія досі не вирішила питання про необхідність звернення із судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави для належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи та вручення судових документів третім особам. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" зазначило, що прибувши 26.02.2018 р. завчасно до приміщення суду та повідомивши про це секретаря головуючого судді, повноважний представник ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні та прийняти участь у розгляді справи, та не був запрошений до судового засідання. Натомість близько 10:30 - 10:40 секретар головуючого судді у справі №910/20154/16 усно повідомив в коридорі біля зали судового засідання №15, що зі слів головуючого судді сьогодні 26.02.2018 розгляд справи №910/20154/16 не відбудеться в зв'язку з відсутністю члена колегії суддів та повідомив, що головуючий суддя відкладає розгляд справи до виходу судді з відпустки та справа буде призначена не раніше місяця, про що запевнила про надіслання згодом учасниками справи відповідного завчасного виклику (ухвали) з зазначенням часу та місця розгляду справи. Проте, жодного виклику, ухвали про дату, час і місце судового засідання на 28.03.2018, як те повідомила секретар головуючого судді, заявник станом на складання та подання цієї скарги так і не отримав. Натомість, 12.03.2018 з Єдиного державного реєстру судових рішень скаржник дізнався про оприлюднення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №910/20154/16, згідно змісту якої справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Іоннікової І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В., тобто суддю Тищенко О.В. призначено на заміну судді Гончарова С.А., та призначено справу до розгляду на 14.03.2018 о 10:40 год. Відтак, не допустивши сторону судового процесу (ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо") до зали судових засідань, до судового розгляду, ввівши сторону в оману та надавши стороні (ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо") свідомо хибні відомості про дату наступного судового засідання та не повідомивши сторону (ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо") в порядку, у спосіб та в строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, про судове засідання призначене на 14.03.2018 о 10:40 год., - Київський апеляційний господарський суд грубо порушив норми процесуального права та процесуальні права сторони (ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо").

Відповідно до п.п. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В., дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, в зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 р. матеріали справи № 910/20154/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 р., заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" про відвід головуючої судді Іоннікової І.А. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя - Дідиченко М.А., суддів: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Згідно п. 7, п. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши заяви про відвід головуючої судді Іоннікової І.А., дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як уже зазначалося, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України). Саме на зазначені обставини посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" у поданих заявах.

Розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" про відвід головуючої судді Іоннікової І.А., суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування в розумінні ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу головуючої судді Іоннікової І.А. Крім того, заява про відвід головуючої судді не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

За таких обставин, керуючись ст. 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" про відвід головуючої судді Іоннікової І.А. у справі № 910/20154/16 відмовити.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко