Ухвала суду № 72794926, 19.03.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/188/18 Суддя Шморгун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви №06/08-1 від 06.03.2018

Позивач: Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва,

код ЄДРПОУ 03089986, вул. В. Дрозда, 11, м. Чернігів, 14007

Відповідач: Комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради,

код ЄДРПОУ 03328681, вул. Шевченка, 50, м. Чернігів, 14035

Предмет спору: про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівською обласною корпорацією агропромислового будівництва подано позов до Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, у якому позивач просить суд визнати недійсним договір про спільні володіння та дольову участь в утриманні гуртожитку від 01.08.2001. Також позивач просить залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва та Фонд комунального майна Чернігівської міської ради, оскільки вважає, що рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовано тим, що у спірному договорі зазначено, що він укладений між співвласниками гуртожитку в особі начальника тролейбусного управління Головченка В.В. та головою об'єднання «Чернігівагробуд» Крамаренка А.І. Цей договір підписаний начальником Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва Гладковською Г.І., проте не був підписаний стороною спірного договору - позивачем. Позивач вказує, що жодних повноважень на підписання спірного договору Житлово-комунальному підприємству Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва він не надавав. Посилаючись на ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що договір про спільні володіння та дольову участь в утриманні гуртожитку від 01.08.2001 підлягає визнанню недійсним.

Позивачем до позовної заяви додано, зокрема, копію статуту Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, затвердженого зборами повноважних представників підприємств-засновників корпорації "Чернігівоблагропромбуд", протокол №1 від 26.03.1997, та копію постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2009 у справі №8/140, у якій, як зазначає позивач, судом встановлено процедуру реорганізації та створення Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва.

Як вбачається з вказаних документів, Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва створена шляхом реорганізації об'єднання "Чернігівоблагробуд".

Позивачем у позовній заяві не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, що позивач, тобто Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, є стороною спірного договору, оскільки, як зазначено у позовній заяві та у самому договорі, він укладений між іншими особами - співвласниками гуртожитку та головою об'єднання «Чернігівагробуд», а позивач створений шляхом реорганізації об'єднання "Чернігівоблагробуд".

Як зазначає позивач у позовній заяві, представник Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва тільки в межах своїх повноважень мав право вчиняти дії, пов'язані з нерухомим майном позивача (засновника).

Позивач вважає, що судовими рішеннями, зокрема наданою постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2009 у справі №8/140, встановлено факт того, що майно, яке знаходилось на балансі і в користуванні обласних міжгосподарських підприємств, у тому числі спірний гуртожиток, перейшов у його власність.

Проте, як вбачається з вказаної постанови Вищого господарського суду України, судом такий факт не встановлено.

Отже, позивачем не зазначено та не додано доказів на підтвердження того, що нерухоме майно (гуртожиток), яке розподілено у спірному договорі, належить позивачу.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що спірний гуртожиток був побудований ним за рахунок власних коштів, проте фактичних обставин такого будівництва та доказів на підтвердження цього позивачем суду не зазначено та не надано.

Також позивач зазначає, що відповідно до договору №75/12 від 27.06.2012 частину спірного гуртожитку передано Фондом комунального майна Чернігівської міської ради відповідачу в оперативне управління, проте фактичних обставин такої передачі не зазначив та доказів на підтвердження цього суду не надав.

У своїй позовній заяві (стор. 3-4) позивач зазначає перелік адвокатських запитів, які ним направлялись різним суб'єктам стосовно отримання документів, та перелік відповідей на ці запити щодо надання або неможливості надання запитуваних документів.

Проте, зазначення у позовній заяві фактів здійснення такого листування не є викладом фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у розумінні ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а є лише викладом дій, які були вчинені позивачем для з'ясування обставин укладання спірного договору.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, шляхом подання до суду, відповідачу та третім особам, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України:

- недоданих доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;

- письмових пояснень, які містять виклад фактичних обставин справи.

Докази направлення відповідачу та третім особам вказаних документів надати суду у встановлений строк.

3. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун