Рішення № 72794490, 01.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/181/18

За позовом державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України"

до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про стягнення 3518,29 грн

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Гнідіна М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Карпенко Ю.С. - за дов.

від відповідача: Лопатнікова А.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення 3518,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.12.2014 р. між державним підприємством «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на виконання Договору № 24/12/14-ор оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 24.12.2014 р., було укладено Договір №24/12/14-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого відповідач зобов'язувався відшкодовувати позивачу витрати на утримання орендованого майна. Позивачем за період з грудня 2014 р. по грудень 2015 р. включно було нараховано відповідачу 2288,35 грн. оплати за договором про відшкодування витрат, однак відповідач вказану суму не оплатив. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з відшкодування витрат на утримання орендованого майна позивач здійснив нарахування пені в розмірі 484,19 грн., 605,12 грн. інфляційних втрат та 140,63 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2018 року відкрито провадження у справі № 910/181/18, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

31.01.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що за умовами договору оплата компенсації вартості утримання орендованого майна здійснюється на підставі виставлених рахунків, однак позивачем не доведено факту виставлення рахунків та факту займання приміщення відповідачем.

У судовому засіданні 01.03.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2014 р. між державним підприємством «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» (надалі - позивач) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - відповідач) укладено Договір №24/12/14-ор оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

На виконання умов Договору оренди 24 грудня 2014 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №24/12/14-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування та експлуатацію електромереж та інших комунікацій оренди індивідуально визначеного майна, яке є предметом Договору №24/12/14-ор оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 24.12.2014 р., а також утримання прибудинкової території, а орендар (відповідач) бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі орендованого майна. Найменування орендованого майна: вбудоване нежиле приміщення загальною площею 24,51 кв. м., що розташоване в складі приміщення ПММ. Адреса майна - м. Дніпропетровськ, проспект Праці, 2Т, площа 24,51 кв. м.

За умовами п. 2.2.3. Договору не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним місяцем внести першу плату за обслуговування орендованого майна передбачену цим Договором на рахунок балансоутримувача орендованого майна, або організації, що обслуговує орендоване майно, а також відшкодовувати плату згідно показників лічильника за комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами підприємств, що здійснюють надання таких комунальних послуг на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків. Наступне внесення плати за обслуговування орендованого майна та відшкодування плати за комунальні послуги здійснюється не пізніше 05 числа поточного місяця на рахунок балансоутримувача орендованого майна, або організації, що обслуговує орендоване майно шляхом 100% передоплати у розмірі виставлених балансоутримувачем рахунків вартості витрат, виставлених балансоутримувачем за попередній місяць, яка вноситься в рахунок плати за наступний місяць.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту п. 2.2.3. Договору відповідач здійснює оплату на підставі виставлених позивачем рахунків. Тобто, умовами Договору передбачено, що виконання відповідачем зобов'язання з внесення плати за Договором ставиться в залежність від направлення позивачем відповідачу рахунків, у яких визначається розмір платні, що належить до сплати позивачем.

У матеріалах справи наявні копії рахунку на оплату № 1178 від 30.11.2015 р. на суму 2264,27 грн. та рахунку на оплату № 1278 від 31.12.2015 р. на суму 24,08 грн.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази направлення вказаних рахунків позивачем відповідачу.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено допустимими доказами факту направлення рахунків відповідачу, на підставі яких останній зобов'язаний здійснити оплату згідно з Договором.

При цьому суд звертає увагу на те, що в рахунку № 1278 від 31.12.2015 р. міститься напис, здійснений від руки, у якому вказана дата 15.01.2016 р., прізвище, ініціали та підпис невстановленої особи. З огляду на неможливість ідентифікації вказаного напису, він не може розцінюватися як підтвердження вручення рахунку відповідачу.

За змістом п. 2.2.3. Договору відповідач здійснює оплату згідно показників лічильника за комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами підприємств, що здійснюють надання таких комунальних послуг.

Додатком № 1 до Договору Розрахунок щомісячних платежів встановлено, що компенсація комунальних послуг з постачання електроенергії та водопостачання здійснюється згідно показників лічильника за комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами підприємств, що здійснюють надання таких комунальних послуг.

Таким чином, сплата компенсації позивачем згідно з Договором здійснюється з урахуванням показників лічильників комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували зняття показників лічильників позивачем та надіслання ним рахунків відповідачу з урахуванням показників лічильників. Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру відшкодування послуг на утримання майна, які повинен був оплатити відповідач.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про непідтвердження перебування його у орендованому приміщенні. Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів повернення орендованого майна позивачу, відтак відповідачем не доведено те, що він не перебував у орендованому приміщенні.

Враховуючи вище викладене, з огляду на відсутність доказів направлення рахунків позивачем відповідачу та зняття показників лічильників як умови оплати компенсації послуг з утримання орендованого майна, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2288,35 грн. оплати за Договором не підлягають задоволенню.

Позивач здійснив нарахування пені в розмірі 484,19 грн., 605,12 грн. інфляційних втрат та 140,63 3% річних. Вказані вимоги є похідними від вимог про стягнення заборгованості за Договором. З огляду на відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості за Договором, вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про стягнення основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складання повного тексту рішення: 19.03.2018р.