Ухвала суду № 72794350, 16.03.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" березня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/68/18

Суддя господарського суду Йосипчук О.С., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" №07-03/18 від 07.03.2018 про забезпечення позову у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті", м. Київ

та третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Пилипецької сільської ради, с. Пилипець Міжгірського району

до відповідача 1 публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" м. Київ в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Славкіної М.А., м. Київ

до відповідача 2 Реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції, смт. Міжгір'я

про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання Реєстраційної служби вчинити певні дії

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" звернулося з позовом, яким просить визнати право власності на земельну ділянку та зобов'язати Реєстраційну службу Міжгірського районного управління юстиції вчинити дії щодо внесення відповідного запису до державного реєстру. Посилаючись на факт придбання товариством-позивачем у власність об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, просить визнати за ним і вказану земельну ділянку кадастровий номер 2122485201:01:00:0024, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка зареєстрована за Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" номер запису про право власності 3721764.

Згодом, на адресу суду від позивача надійшла заява №07-03/18 від 07.03.2018 про забезпечення поданого позову. Позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2122485201:01:00:0024;

- заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки кадастровий номер 2122485201:01:00:0024;

- заборони іншим особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо предмету спору - земельної ділянки кадастровий номер 2122485201:01:00:0024

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщена інформація про продаж належного відповідачу 1 - ПАТ «ВіЕйБі Банк» майна. Оскільки існує висока ймовірність відчуження на користь інших осіб і предмету спору - земельної ділянки з кадастровим номером 2122485201:01:00:0024, що може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача, просить суд вжити заходів забезпечення позову в означений ним спосіб.

Розглянувши матеріали поданої заяви, оцінивши подані заявником докази, суд прийшов до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Питання забезпечення позову, підстави його застосування та заходи врегульовано приписами Глави 10 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Приписами ст. 137 ГПК України встановлено перелік заходів забезпечення позову та закріплено право суду застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Поряд з цим, частина 7 вказаної статті визначає, що не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом:

1) накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

2) заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.

Подана позивачем заява містить вимогу про вжиття трьох самостійних заходів забезпечення позову, при цьому два перші заходи, обрані позивачем для забезпечення позову стосуються саме неплатоспроможного банку - відповідача1 у справі.

Тому, з огляду на пряму заборону закону вживати заходи забезпечення позову стосовно відповідача 1, який є неплатоспроможним банком, саме в обраний позивачем спосіб ( шляхом накладення арешту на належну йому земельну ділянку та заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії), в задоволенні заяви позивача в цій частині належить відмовити.

Що стосується третього заходу забезпечення позову - заборони іншим особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо предмету спору - земельної ділянки кадастровий номер 2122485201:01:00:0024, суд констатує наступне.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову судового рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Суд, у спірній ситуації, виходить із розумінні того, що рішення суду безумовно має бути виконаним і що його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та сбалансованим із правами усіх сторін спору.

Обставини викладені у заяві про забезпечення позову та докази надані в їх підтвердження вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову. Факт продажу належних відповідачу 1 - ПАТ «ВіЕйБі Банк» активів підтверджено доданими роздруківками з сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки спірна земельна ділянка також належить до активів відповідача 1, є ймовірність її відчуження.

За таких обставин, вихрдячи із наявних матеріалів, суд вважає, що обрані ним засоби забезпечення позову є розумними, обґрунтованими і адекватними щодо забезпечення позову. Окрім того, такі заходи будуть забезпечувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та містять зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а відтак - є спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Суд наполягає на тому, що в разу невжиття заходів забезпечення позову, у спірній ситуації, ймовірне утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Накладення обмежень стосовно відповідача 1 в обраний позивачем спосіб прямо заборонено законом, однак, вказаний факт не перешкоджає вжити заходи забезпечення позову стосовні інших осіб, які можуть бути можливими придбавачами спірної земельної ділянки тощо.

Обраний позивачем третій спосіб забезпечення позову є адекватним заходом, який спроможний забезпечити фактичне виконання рішення в разі задоволення позову, захистити права та законні інтереси сторін при вирішенні справи по суті.

Тому, з огляду на викладені у заяві обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення в частині накладення заборони іншим особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо предмету спору.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті"про забезпечення позову задоволити частково.

2.Заборонити Реєстраційній службі Міжгірського районного управління юстиції (с.м.т.Міжгір'я, вул.Шевченка, 159) вносити зміни до реєстру у вигляді зміни власника та/або приймати рішення про державну реєстрацію прав за іншим власником на земельну ділянку загальною площею 1 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл.. Міжгірський район, с.Пилипець, ур. Шипіт лазок, кадастровий номер 2122485201:01:00:0024, належну ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т); кадастровий номер 2122485201:01:00:0024 на період розгляду спору у суді.

3.Заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо предмета спору, а саме - земельної ділянки загальною площею 1 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл.. Міжгірський район, с.Пилипець, ур. Шипіт лазок, кадастровий номер 2122485201:01:00:0024, належну ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т); кадастровий номер 2122485201:01:00:0024.

4.В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень з моменту її постановлення, тобто з 16.03.2018 р., та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку в строк до 16.03.2021 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя О.С. Йосипчук