Постанова № 72790636, 14.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 291/940/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря Полоневич Т.Ю.,

представника відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від "15" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Брагіним В.І. в смт. Андрушівка Житомирської області, повний текст судового рішення складено 15.11.2017 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив :

- визнати протиправним дії Міністерства оборони України щодо повернення листом від 248/3/6/4734 від 13.12.2016 року Житомирському обласному військовому комісаріату його заяви з доданими до неї документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути його заяву з доданими до неї документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та прийняти у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 рішення про призначення йому одноразової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 29.08.2014 р. по 25.09.2014 р. перебував у складі військової частини польова пошта В2803 та приймав участь у антитерористичній операції на території Луганської та Донецької області. 23.03.2016 року йому була встановлена 3 група інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з захистом Батьківщини. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975. Однак, листом від 248/3/6/4734 від 13.12.2016 року Міністерства оборони України повідомлено, що документи ОСОБА_2 не можуть бути подані на розгляд комісії.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 15.11.2017 р. позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання Міністерство оборони України розглянути питання щодо нарахування та виплати йому як інваліду 3 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 №975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до зазначеного законодавства у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, а саме 23.03.2015 року залишено без розгляду.

Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 15.11.2017 р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України про повернення листом 248/3/6/4734 від 13.12.2016 року Житомирському обласному військовому комісаріату заяви ОСОБА_2 з доданими до неї документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи суд першої інстанції не застосував п. 11 Порядку № 975 та п. 4.7. Положення № 530 щодо необхідності надання позивачем документа (акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини), що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, які повинні бути застосовані до спірних правовідносин. В скарзі відповідач зазначає, що згідно п.п.4 п.2 ст.16 ЗУ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Також, відповідач зазначає, що п.п.5 п.2 ст.16 ЗУ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі звільнення з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби. При цьому, як зазначає скаржник, в залежності від причин встановлення інвалідності залежить розмір одноразової грошової допомоги. Зокрема, п.п.б п.1 ст.16-2 Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи (п.п.4 п.2 ст.16 цього Закону - інвалідності, що настала внаслідок поранення). Пунктом 2 ст.16-2 Закону встановлено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у пп.п5- п.2 ст.16 цього Закону , призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до військового квитка серії АВ №177602 ОСОБА_2 у період з 29.08.2014 року по 25.09.2014 року, проходив військову службу на та приймав участь у бойових діях антитерористичній операції (а.с.8-11). Наведене підтверджується також копією наказу т.в.о. командира військової частини польова пошта В2803 від 08.07.2015 року № 161 (а.с.12). Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 19.07.2016 року № 3151 встановлено, що отримані ОСОБА_2 травма, поранення, контузія та захворювання пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 23). Згідно свідоцтва про хворобу № 160 від 3 січня 2015 року встановлено, що отримане ОСОБА_2 травма, поранення, контузія та захворювання пов'язані із проходженням військової служби (а.с. 13).

В подальшому, 22.09.2016 Житомирською обласною медико-соціальною комісією позивачу була встановлена третя група інвалідності, яка настала внаслідок поранення та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 21).

ОСОБА_2 звернувся до Ружинського районного військомату з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та надав копії необхідних документів, які були направлені до Міністерства оборони України.

Однак, листом 248/3/6/4734 від 13.12.2016 року Міністерства оборони України документи позивача про призначення і виплату одноразової грошової допомоги зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби були повернені у зв'язку з відсутністю довідки про те, що воно не пов'язано з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження (а.с.22).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії Міністерства оборони України про повернення листом 248/3/6/4734 від 13.12.2016 року Житомирському обласному військовому комісаріату заяви ОСОБА_2 з доданими до неї документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби є неправомірними.

Колегія суддів частково погоджується з мотивами суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, в силу вимог ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011- ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 16 Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Як зазначено в частині 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІII групи.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 11 Порядку №975 визначено,що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Також, пунктом 12 Порядку №975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Виходячи з аналізу вказаних обставин справи, суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, звернувся з відповідними документами на отримання допомоги.

Проте, відповідач не розглянув належним чином документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до процедури, визначеної Порядком №975. Тобто, відповідач у встановленому порядку звернення позивача з доданими документами не розглянув та не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу, повернувши документи на доопрацювання, чим допустив порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Посилання відповідача на те, що до заяви позивач не додав відповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не пов'язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд не приймає до уваги, оскільки форма документу про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), законодавчо не визначена, а тому такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово - лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що позивачем всупереч наведеній нормі не додано документу, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що позивачем не надані документи, що свідчать про причину та обставини порання (контузії, травми або каліцтва), а саме про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, передбачених п.21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, з огляду на таке.

Наказом Міністра оборони України від 14.09.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі за текстом - Положення).

Пунктом 1 Положення визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.2.3.1 п.3 Положення, ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Підпунктом 2.1 п.2 Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Згідно з п.2.3.4 п.3 Положення, ЦВЛК має право, зокрема, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи.

Пунктом 21.8 Положення, при медичному огляді колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Тобто, прийняття до уваги достовірність документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) віднесено до компетенції військово-лікарської комісії.

Крім того, відповідно до пп.21.21 п.21 розділу ІІ Положення, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пп.21.5 п.21 розділу ІІ Положення постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення; г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

З аналізу наведеного слідує, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для повернення документів або відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 22.01.2015 року по справі 2-а-1626/12/1370.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аналізуючи вказані правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 19.07.2016 року № 3151 встановлено, що отримані ОСОБА_2 травма, поранення, контузія та захворювання пов'язані із захистом Батьківщини та свідоцтво про хворобу № 160 від 3 січня 2015 року, яким встановлено, що отримані ОСОБА_2 травма, поранення, контузія та захворювання пов'язані із проходженням військової служби свідчать про відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Постанова суду першої інстанції позивачем не оскаржується. Судова колегія вважає, що захист його порушеного права шляхом визнання дій відповідача щодо повернення заяви та документів щодо призначення, виплати одноразової грошової допомоги без прийняття відповідного рішення - неправомірними, є достатнім і надає позивачу право повторного звернення до відповідача з відповідною заявою.

У частині залишення позовної заяви без розгляду ОСОБА_2 судове рішення не оскаржує, тому воно не є предметом апеляційного розгляду в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання дій відповідача протиправними та задоволення позову в цій частині.

З огляду на викладене, постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. У доводах апеляційної скарги відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування постанови, а наведені доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від "15" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "15" березня 2018 р.