Постанова № 72790564, 14.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 0670/5936/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Липа В.А. в м. Житомирі, відомості про час ухвалення судового рішення та дату складання повного тексту рішення відсутні у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного агенства земельних ресурсів України, треті особи Відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області , ОСОБА_3 про визнання наказів протиправними і їх скасування, поновлення на посаді, відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 28.08.2012 № 124-кт/а "Про звільнення ОСОБА_2.". Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області з 03.09.2012 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016р. постанова суду від 10.03.2016р.залишена без змін, скарги ОСОБА_3, відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області залишено без задоволення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. задоволено заяву представника Державної служби України з питань геодезії та кадастру про зміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено боржника з Державного агентства земельних ресурсів України на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. На підставі чого 07.08.2017р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження з Державного агентства земельних ресурсів України на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулася до суду із заявою, у якій просила змінити спосіб та порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 р. у справі №0670/5936/12 за позовом ОСОБА_2 в частині, що стосується поновлення ОСОБА_2 шляхом призначення на рівнозначну, вільну посаду, що є в структурі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській з урахуванням його фаху, особистих навиків, кваліфікації та результатів роботи.

В обґрунтування заяви Держгеокадастр зазначив, що виконавчий лист № 654 від 22.11.2016, виданий на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 у справі № 0670/5936/12 щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області з 03.09.2012, неможливо виконати, оскільки відділ Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області реорганізовано шляхом приєднання до відділу Дерземагенства у Радомишльському районі. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відділ Дерземагенства у Радомишльському районі припинено 25.02.2013р., а його правонаступник знаходиться в процесі ліквідації.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. у задоволенні заяви Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про зміну способу і порядку виконання постанови суду відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви Держгеокадастру про зміну способу і порядку виконання судового рішення. На думку скаржника, з метою ефективного захисту права особи на виконання судового рішення слід змінити спосіб та порядок виконання постанови шляхом призначення ОСОБА_2 на рівнозначну , вільну посаду , що є в структурі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з урахуванням його фаху, особистих навиків , кваліфікації та результатів роботи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ст. 124, ч.3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, що стаття 6, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, відкритий і швидкий розгляд, - залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

За загальним правилом обов'язковими до виконання є судові рішення (постанови та ухвали), що набрали законної сили. Судові рішення набирають законної сили за правилами статті 254 КАС України. Якщо суд у випадках, визначених ст.256 КАС України, допустив негайне виконання постанови, то така постанова є обов'язковою для виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Вказана норма визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження. Підставою для застосування правил даної статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Судом встановлено, що на момент звільнення позивача та момент прийняття судового рішення про поновлення його на посаді посаду начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області не було скорочено, ліквідації (припинення державної реєстрації) установи, до якої поновлено позивача не відбулося.

Слід зазначити, що в своїй заяві про зміну способу і порядку виконання рішення суду заявник просить призначити ОСОБА_2 на рівнозначну, вільну посаду, що є в структурі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській з урахуванням його фаху, особистих навиків, кваліфікації та результатів роботи.

При цьому, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 17.10.2011 у справі № 21-237а11.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що незаконно звільнений працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Суд зазначає, що законодавець не ставить можливість поновлення працівника на роботі в залежність від наявності (збереження) його посади на час розгляду справи. У відповідності з цією нормою права постановлене і судове рішення по даній справі - позивача поновлено на тій посаді, з якої він був незаконно звільнений. Таке рішення двозначного тлумачення не допускає, його виконання полягає у виданні боржником наказу про поновлення на роботі. При цьому, суд не входить і не має права входити в обговорення питання про його подальше переміщення, переведення чи звільнення, оскільки це не стосується предмету спору.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України в системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Крім того, даючи оцінку заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, колегія суддів зазначає, що заявником не надано достатніх доказів наявності підстав, що роблять виконання рішення суду неможливим.

Вказана заявником підстава невиконання рішення не дає суду можливості застосування зміни способу і порядку виконання цього рішення, оскільки не вичерпані інші встановлені законом заходи виконання рішення суду.

Виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для встановлення способу виконання рішення суду.

Також колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями.

Вищенаведене свідчить про необґрунтованість вимог щодо встановлення порядку виконання судового рішення в адміністративній справі.

Виходячи з наведеного, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що заява зміни про зміну способу і порядку виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду задоволенню не підлягає (аналогічного висновку дійшов у суд першої інстанції).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "14" березня 2018 р.