Постанова № 72790419, 15.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1750/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача - Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД") звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 16956 грн. за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 84780 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" посилалось на протиправність нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки чинне законодавство не надає право контролюючому органу застосовувати штрафні санкції при виконанні п.9 ст.87 ПК України в разі врахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД"- відмовлено.

В апеляційній скарзі, ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД", посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року – скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Зокрема, апелянт посилався на неправомірність дій контролюючого органу щодо перенаправлення сплачених товариством сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу минулих періодів, у зв’язку з чим, на думку апелянта, податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № НОМЕР_1 є неправомірним.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Херсонській області зазначало про обґрунтованість застосування контролюючим органом до ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" штрафних санкцій, оскільки відповідно до положень ст.87 ПК України, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. У зв’язку з викладеним, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.09.2017 р. посадовою особою ГУ ДФС у Херсонській області було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати податку на додану вартість платником ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" по податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № НОМЕР_2, по уточнюючому розрахунку від 20.03.2017 р. № НОМЕР_3 (за січень 2017 року), по податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2017 р. №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, за результатами якої складено акт від 22.09.2017 р. № 1984/21-22-12-01/00307974.

Перевіркою встановлено, що платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України, за січень 2017 року, а саме: по податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № НОМЕР_2 строк сплати - 02.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 25072,85 грн., кількість днів затримки - 179, по уточнюючому розрахунку від 20.03.2017 р. № НОМЕР_3 (за січень 2017 року) строк сплати - 20.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 683 грн., кількість днів затримки - 161, по податковому повідомленню-рішенню від 23.02.2017 р. № НОМЕР_4 строк сплати - 31.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 54979,55 грн., кількість днів затримки - 150, по податковому повідомленню-рішенню від 23.02.2017 р. № НОМЕР_5 строк сплати - 31.03.2017 р., фактично сплачено - 28.08.2017 р., погашена сума податкового боргу - 4044,60 грн., кількість днів затримки - 150.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № НОМЕР_1, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п.126.1 ст.126 ПК України в розмірі 20 % від несвоєчасно погашених сум в загальній сумі 16956 грн.

Не погоджуючись з нарахуванням штрафних санкцій за порушення строків сплати сум грошового зобов’язання та з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № НОМЕР_1, ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" звернулось до суду з даним позовом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами п.54.1 ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст.56 ПК України. Так, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення від 23.02.2017 р. №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, за якими несвоєчасно сплачені нараховані контролюючим органом штрафні санкції, станом на момент розгляду справи позивачем не оскаржені, а нараховані за ними грошові зобов'язання з податку на додану вартість отримали статус узгоджених.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № НОМЕР_2 в сумі 25072,85 грн., по уточнюючому розрахунку від 20.03.2017 р. № НОМЕР_3 (за січень 2017 року) в сумі 683 грн., по податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2017 р. № НОМЕР_4 в сумі 54979,55 грн., № НОМЕР_5 в сумі 4044,60 грн. не були сплачені ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" у строки, визначені п.п.57.1, 57.3 ст.57 ПК України, вони стали податковим боргом платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.

Крім того, протягом липня-серпня 2017 року ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" згідно платіжних доручень від 21.07.2017 р. № 1069 на суму 62600 грн., від 28.07.2017 р. № 137 на суму 9100 грн., від 30.07.2017 р. № 139 на суму 50 грн., від 18.08.2017 р. № 157 на суму 12600 грн., від 21.08.2017 р. № 160 на суму 14400 грн. сплачувало грошові зобов'язання з ПДВ. Загальна сума сплачених коштів становить 98750 грн.

Згідно витягу з облікової картки платника податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що на дату сплати узгоджених грошових зобов'язань в липні-серпні 2017 року у позивача існувала заборгованість, утворена в лютому-березні 2017 року, а тому сплачені відповідно до вищевказаних платіжних доручень кошти в сумі 84780 грн. направлялися контролюючим органом в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

При цьому в абз.3 п.87.1 ст.87 ПК України акцентовано, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами п.87.9 ст.87 ПК України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Приписами п.131.2 ст.131 ПК України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що законом імперативно встановлено обов'язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.

При цьому контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, можливість зарахування контролюючим органом сум сплаченого платником податку податкового боргу в рахунок заборгованості попередніх періодів незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, передбачена п.87.9 ст.87, п.131.2 ст.131 ПК України.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому п.126.1 ст.126 ПК України не містить винятків для застосування штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податків її сплатив - добровільно чи в порядку п.87.9 ст.87 ПК України.

Актом камеральної перевірки від 22.09.2017 р. № 1984/21-22-12-01/00307974 встановлено факт порушення термінів сплати ТОВ "Шкіряний завод "Платан ЛТД" сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року від 17.02.2017 р. № НОМЕР_2 із затримкою на 179 днів, по уточнюючому розрахунку від 20.03.2017 р. № НОМЕР_3 (за січень 2017 року) із затримкою на 161 день, по податковому повідомленню-рішенню від 23.02.2017 р. № НОМЕР_4 із затримкою на 150 днів, по податковому повідомленню-рішенню від 23.02.2017 р. № НОМЕР_5 із затримкою на 150 днів.

Згідно матеріалів справи, терміни сплати порушені із затримкою більше 30 днів, тобто положеннями п.126.1 ст.126 ПК України передбачено відповідальність платника податків у вигляді штрафу у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Отже, оскільки позивачем несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 84780 грн., штрафна санкція становить 16956 грн. (84780 грн. х 20 %).

Доводи апелянта із посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 р. по справі № 21-377а15, колегія суддів не пприймає, оскільки ним врегульовано інші, ніж у даній справі, правовідносини. Так, у вищевказаній справі предметом позовних вимог було оскарження рішення про застосування штрафних санкцій внаслідок помилкового визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання, в той час як у даній справі штрафні санкції контролюючим органом застосовано за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань внаслідок зарахування контролюючим органом сум сплаченого платником податку поточного зобов'язання в рахунок заборгованості попередніх періодів.

Враховуючи викладене, колегія суддів важає праивльним висновок суду першої інстанції про правомірність дій контролюючого органу по направленню сплачених позивачем сум податку на додану вартість на погашення податкового боргу минулих періодів та про обґрунтованість застосування до платника податків штрафних санкцій в сумі 16956 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 р. № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" – залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкіряний завод "Платан ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.03.2018р.

Суддя – доповідач :

Судді: