Постанова № 72790353, 06.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Л.М. Опімах

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 р. Справа № 818/932/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Конотопського об’єднаного управління ОСОБА_3 фонду України в Сумській області, ОСОБА_3 фонду України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди, -

В с т а н о в и л а:

30 червня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 фонду України, що полягає у невиконанні постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року у справі № 2а-11749/2011, також просить стягнути з відповідача 86040,00 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що заподіяна йому означеною бездіяльністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14 грудня 2011 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 2а-11749/2011 ухвалене рішення, яким задоволені його позовні вимоги, пред’явлені до відповідача управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі.

Вказує, що цим рішенням зобов’язано управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі провести йому перерахунок основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 21 травня 2011 року з урахуванням здійснення за цей період виплат. Проте, з дня винесення судом рішення і по 24 червня 2017 року, органами ОСОБА_3 фонду рішення суду не виконується.

Також позивач зазначає, що моральна шкода заподіяна йому управлінням ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області (структурним підрозділом відповідача), у зв’язку з невиконанням остаточних та обов’язкових судових рішень по справі № 2а-11749/2011.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач звернувся з позовом не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, оскільки відповідачем у справі є управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області. ОСОБА_3 законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди. Виплата моральної шкоди, у разі доведення її завдання, повинна відшкодовуватися державою в особі Державного казначейства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (колегія суддів: головуючий судді Опімах Л.М., Кунець О.М., Павлічек В.О., постанова у повному обсязі складена 02 листопада 2017 року) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано висновком суду першої інстанції щодо відсутності протиправної бездіяльності відповідачів, оскільки судове рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року по справі № 2а-11749/2011 виконано у повному обсязі, відтак, і підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неповне з’ясування судом обставин, що мають суттєве значення, на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору проігнорував висновки Конотопського міськрайонного суду Сумської області, що викладені в його рішенні від 14 грудня 2011 року по справі № 2а-11749/2011. Зазначає про те, що у період часу з 14 грудня 2011 року до 19 серпня 2017 року зазначене рішення так і залишається не виконаним. Тривале невиконання рішення державою, спричинило моральні страждання, які він оцінює у розмірі 86040,00 грн.

Також скаржник зазначає, що відсутність у нього можливості домогтися виконання судового рішення становить втручання в право на мирне володіння майном, що передбачено пунктом 1 статі 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини.

Крім того, скаржник зазначає, що судом порушені його права на висування позовних вимог до залученого судом до участі у справі відповідача Державного казначейства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

03 вересня 2014 року з метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Кабінет Міністрів України своєю постановою № 440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Пунктами 1, 3 цього Порядку визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб’єкти, які видані або ухвалені до 01 січня 2013 року, подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Пунктами 13, 14 зазначеного Порядку встановлено, що передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, рішень зобов’язального характеру здійснюється після отримання від боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням. Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи. До рішень зобов’язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, і завірені гербовою печаткою.

Судом установлено, що 21 листопада 2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом, яким фактично просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01 травня 2011 року,

зобов’язати управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі з 01 травня 2011 року нарахувати йому основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,

зобов’язати управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі з 01 травня 2011 року виплачувати йому нараховану основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області 14 грудня 2011 року по справі № 2а-11749/2011 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений наступним чином.

Судовим рішенням визнані неправомірними дії управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі щодо невиконання приписів статті 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не проведенню позивачу ОСОБА_2, як інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до вимог вказаного Закону та вчиненню дій по здійсненню відповідних виплат.

Управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі зобов’язано провести позивачу перерахунок основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 21 травня 2011 року з урахуванням здійснення за цей період виплат /а.с. 9/.

Отже, щодо однієї із позовних вимог ОСОБА_2 (фактично щодо зобов’язання відповідача – управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області провести виплату перерахованих сум пенсій) рішення судом не ухвалено.

Пунктом 1 частини 1 статті 168 КАС України (в редакції Закону, що була чинною до 15 грудня 2017 року) передбачалось, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Із матеріалів справи, у тому числі із матеріалів справи № 2а-11749/2011 вбачається, що додаткове судове рішення з приводу саме означеної вимоги позивача не приймалося.

28 березня 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП № 31116367) по примусовому виконанню постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області 14 грудня 2011 року по справі № 2а-11749/2011 в частині зобов’язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача, у зв’язку з виконанням судового рішення.

За повідомленнями управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області на виконання постанови державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції від 07 лютого 2012 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-11749/2011, виданим 14 грудня 2011 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області позивачу ОСОБА_2 проведений перерахунок основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 21 травня 2011 року, з урахуванням здійснених за цей період виплат. Сума доплати після проведеного перерахунку склала 18120,81 грн., виплата якої не проведена за відсутності коштів у Державному бюджеті /а.с. 11-12, 13, 15/.

27 серпня 2013 року позивач ОСОБА_2 звертався до Конотопського міськрайонного суду Сумської області із заявою щодо прийняття судом додаткового судового рішення по справі № 2а-11749/2011. Однак це звернення не стосувалося невирішеної вимоги. ОСОБА_2 просив постановити додаткове судове рішення щодо вимоги, що не заявилася при пред’явленні адміністративного позову – фактично про стягнення з управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області на його користь 18120,81 грн. Заявою від 04 жовтня 2013 року ОСОБА_2 відкликав свою заяву.

23 січня 2014 року позивач ОСОБА_2 звертався до звертався до Конотопського міськрайонного суду Сумської області із заявою щодо заміни способу і порядку виконання постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року у справі № 2а-11749/2011. Заявою від 24 січня 2014 року ОСОБА_2 відкликав свою заяву.

Погоджуючись з висновком суду щодо необґрунтованості вимог позивача ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що статтею 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 затверджено Положення про ОСОБА_3 фонду України, пунктом першим якого визначеного, що ОСОБА_3 фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Зазначеним Положенням визначені функції та повноваження ОСОБА_3 фонду України.

Постановою правління ОСОБА_3 фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованої в Мінюсті України 15 січня 2015 року за № 41/26486, затверджено Положення про управління ОСОБА_3 фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яким визначено, що управління ОСОБА_3 фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об’єднані управління (далі – управління Фонду) є територіальними органами ОСОБА_3 фонду України (далі – Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Підпунктами 7 і 8 пункту 4 цього Положення визначено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, < >; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, < > .

Згідно пункту 12 означеного Положення управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Як убачається із матеріалів справи № 2а-11749/11 коло відповідачів позивач визначив самостійно, вказавши відповідачем у справі юридичну особу - Управління ОСОБА_3 фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав вважати, що відповідачем ОСОБА_3 фондом України допущена протиправна бездіяльність по невиконанню постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року у справі № 2а-11749/2011.

Частиною 2 статті 21 КАС України (в редакції законна, що була чинною на час звернення позивача до адміністративного суду та час розгляду та вирішення судом цієї справи) визначалось, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, за відсутністю підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_3 фонду України, що полягає у невиконанні постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року у справі № 2а-11749/2011, у суду відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 86040,00 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки, наведених позивачем, із посиланням на Рішення Європейського Суду з прав людини, аргументів апеляційної скарги стосовно того, що відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в проведенні виплат по судовому рішенню.

Порушення судом вимог статті 52 КАС України при вирішенні питання про залучення до участі у справі другого та третього відповідача не призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В порядку, визначеному ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 78, 292, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Постанова у повному обсязі складена і підписана 15 березня 2018 року.