Постанова № 72790216, 13.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8231/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Парінова А.Б.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- скасувати рішення відповідача про визнання переказу коштів (транзакція), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року в сумі 99000,00 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-020-000231544 від 29.04.2016 року" на рахунок № НОМЕР_1, що належить позивачу нікчемним;

- зобов'язати відповідача внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1, який належить позивачу, а саме 99000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року адміністративний позов було задоволено частково.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відносно ОСОБА_5 по рахунку НОМЕР_2 за Договором банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" №980-020-000000156 від 05 вересня 2014 року в сумі 99000,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч гривень нуль копійок).

В задоволенні іншій частини позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, посилається на те, що позивач не є вкладником банку, вчинені між ним та банком правочини (транзакції) є нікчемними, а операції з перерахування коштів на рахунки позивача - фіктивними.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05 вересня 2014 року між ПАТ "Банк Михайлівський", як банком, та позивачем, як клієнтом, укладено Договір № 980-020-000000156 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний", (далі - Договір), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривнях № НОМЕР_1 для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

29 квітня 2016 року між позивачем, як стороною-1, та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як стороною-2, укладено Договір № 980-020-000231544, за умовами якого сторона-1 передає у власність грошові кошти в сумі 99000,00 грн. в порядку та на строк, визначені цим договором, а сторона-2 зобов'язувалася повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного вище договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 99000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного платіжного доручення з відміткою банку про проведення операції.

Як підтверджує наявна у справі копія виписки по рахунку НОМЕР_2 від 19 травня 2016 року, 19 травня 2016 року на рахунок позивача надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти у розмірі 99 000,00 грн. як повернення коштів згідно з договором від 29 квітня 2016 року №980-020-000231544.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, (далі - Закон № 4452-VI), провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року включно.

13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнка Юрія Петровича з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213, про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку Юрію Ірклієнку. У зв'язку з цим, з 18 липня Фонд розпочав виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року № 1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", а саме, всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені Законом № 4452-VI, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 521, 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.

Разом з тим, відповідачем у повідомленні про нікчемність правочину від 25 січня 2017 року № 3Г1/12660, адресованому позивачу, повідомлено, що на підставі ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та ст. 37, п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року в сумі 99000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-020-000231544 від 29.04.2016" на рахунок позивача за Договором, є нікчемним.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за рахунок Фонду, звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником ПАТ «Банк Михайлівський» у розумінні чинного законодавства і відповідачем не доведено наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного закону, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом ч. 3 ст. 38 зазначеного закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, грошові кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в сумі 99 000,00 грн. надійшли на поточний рахунок позивача на підставі укладеного між ними договору від 29 квітня 2016 року №980-020-000231544. При цьому, ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною за даним договором, лише виконував розрахункове обслуговування рахунку.

В той же час, доводи апелянта щодо нікчемності правочинів (транзакцій) з перерахування коштів на рахунок позивача не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що позивач не є вкладником Банку у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так як кошти на її рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі договору позики, з огляду на наступне.

Вкладником, згідно з пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, враховуючи, що позивач з банком уклав договір банківського рахунку на який надійшли кошти, доводи апелянта про те, що позивач не є вкладником - безпідставні.

Також, колегія суддів відхиляє посилання апелянта у апеляційній скарзі на постанову НБУ №917/БТ від 22.12.15р., зі змінами внесеними постановою НБУ №295/БТ, оскільки така постанова адресована посадовим особам Банку, а не владникам, відтак невиконання посадовими особами Банку постанови НБУ, навіть якщо і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність правочину.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 листопада 2017 та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Парінов А.Б.

Літвіна Н. М.