Постанова № 72790132, 13.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/14563/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Лазаренко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_3 та Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, стягнення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, стягнення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_3 по отриманню одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі встановленням інвалідності IІI групи, що настала внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути подані ОСОБА_3 документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі встановленням інвалідності ІII групи, що настала внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 03 квітня 2014 року та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції, виклавши третій абзац її резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІII групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності».

Крім того, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу в Збройних Силах СРСР в Афганістані з 27 жовтня 1982 року по 27 червня 1984 року.

Відповідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 21 липня 2015 року № 299 встановлено, що поранення, контузія, захворювання позивача пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.

На підставі копії виписки МСЕК серії АВ № 0275152 від 03 квітня 2015 року встановлено, що 03 квітня 2015 року під час огляду позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням та захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії, довічно.

Позивач надав до Міністерства оборони України усі необхідні документи на одержання одноразової грошової допомоги у разі настання ІІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, які відповідачем були повернуті на доопрацювання.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен був розглянути подані позивачем документи, та прийняти відповідне рішення за його заявою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 41 Закону України від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно п. 4, 5 частини другої вказаної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби,інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Відповідно до п. "б" частини першої статті 16-2 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IІI групи.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону, колегія суддів вважає, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Такого правового висновку у справах з аналогічних правовідносин дійшов Верховний Суд України (постанови від 18.11.14 року справа № 21-446а14; від 21.04.15 року справа №21-135а15).

Згідно з пунктом 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок), одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІІ групи.

Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, у зв'язку з тим, що ІІІ група інвалідності позивачу була встановлена 03.04.2016 року, то механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою КМ України № 975 від 25.12.2013 року.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 10.03.15 року у справі №21-563а14, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Крім того слід зазначити, що пунктом 11 Порядку № 975 встановлено перелік документів, які необхідно подати для виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності.

Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів) (пункт 12 Порядку № 975).

Отже, зазначеним Порядком не передбачено направлення документів на доопрацювання.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та зобов'язання відповідача прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності після звільнення з військової служби.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

При цьому, посилання апелянта - Міністерства оборони України на те, що місцевим судом порушено вимоги чинного законодавства щодо підсудності даної справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З урахуванням того, що одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та про зобов'язання якої ставить питання позивач, відноситься до соціальних виплат, даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним.

Доводи позивача викладені в апеляційній скарзі про зміну постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки відповідного рішення відповідачем не прийнято.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові суду першої інстанції та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2018 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Сорочко Є.О.