Ухвала суду № 72788662, 16.03.2018, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/676/18

Справа № 754/3218/18

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2018 року cлідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Лобанов В.А., розглянувши клопотання старшого слідчого першого ВР КП слідчого управління фінансових розслідувань у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Хілько А.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Старостенко А.М. про арешт майна по матеріалах кримінального провадження № 32015100030000107 від 06 листопада 2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2018р. старший слідчий першого ВР КП слідчого управління фінансових розслідувань у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Хілько А.В. звернулась до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, в якому вона просить накласти арешт на речові докази, а саме грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), що належить ТОВ «Агат 2015» (код ЄДРПОУ 39923613) та відкритий у банківській установі ПАТ «Банк Січ» (МФО 380816), на рахунку № НОМЕР_3 (українська гривня), що належить ТОВ «Балатон Плюс» (код ЄДРПОУ 39923608) та відкритий у банківській установі ПАТ «Банк Січ» (МФО 380816), за винятком додаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що під час досудового розслідування зібрані докази щодо фіктивності підприємств ТОВ «Будівельна Гільдія ЮК», ТОВ «Агат 2015», ТОВ «Балатон Плюс» та у банківській установі ПАТ «Банк Січ» підприємство ТОВ «Агат 2015» має відкритий банківський рахунок № НОМЕР_1 , а ТОВ «Балатон Плюс» має відкритий банківський рахунок № НОМЕР_2.

В клопотанні вказано, що у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що зазначені розрахункові рахунки підприємств ТОВ «Агат 2015» та ТОВ «Балатон Плюс» могли використовуватися невстановленими особами від імені підприємств для вчинення кримінальних правопорушень, а кошти на них могли зберегти на собі сліди злочину, оскільки набуті кримінально-протиправним шляхом, кошти є доказом факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання про арешт майна, приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1)підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2)перелік і види майна, що належить арештувати;

3)документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна, подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а тому підлягає поверненню для усунення недоліків прокурору з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні належним чином не обґрунтовано необхідність арешту майна та його мету.

Клопотання ґрунтується на припущеннях, в клопотанні слідчий вказує, що розрахункові рахунки підприємств могли використовуватись невстановленими особами для вчинення кримінального правопорушення, а кошти на них могли зберегти сліди злочину.

Однак кримінальне процесуальне законодавство не передбачає прийняття процесуальних рішень на припущеннях.

Крім цього, в клопотання відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України не вказаний перелік грошових коштів та не визнані ці грошові кошти речовими доказами.

За таких обставин клопотання підлягає поверненню прокурору згідно ч. 3 ст. 172 КПК України.

Керуючись ст. 172 КПК України,

УХВАЛИВ:

Повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 3 Старостенко А.Ю. клопотання старшого слідчого першого ВР КП слідчого управління фінансових розслідувань у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Хілько А.В про арешт майна та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: