
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2018 року
м.Суми
Справа №578/989/17
Номер провадження 22-ц/788/420/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання – Новікової А.С.
та представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
на заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 02 січня 2018 року в складі судді Косар А.І., ухваленого в смт Краснопілля, повний текст якого складений 11 січня 2018 року,
в с т а н о в и в:
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Пунктом 8 ч. 1 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
27 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом про стягнення кредитного боргу, вимоги якого обґрунтовані тим, що з ОСОБА_3 13 червня 2012 року банк уклав кредитний договір, за умовами якого позичальниця отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов’язань з вчасного їх повернення відповідачка не виконала, тому станом на 31 серпня 2017 року утворився борг на загальну суму 44061,04 грн., який банк просив стягнути з відповідачки на свою користь.
Заочним рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 02 січня 2018 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 6504,50 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 червня 2012 року, яка складається з: 4314,94 грн. заборгованості за кредитом, 2189,50 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, а також 224 грн. судових витрат, а всього 6728,50 грн.
У задоволенні інших позовних вимог – відмовлено.
ПАТ КБ «Приватбанк» з вказаним рішенням суду не погодилось і, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати в частині незадоволених вимог про стягнення з відповідачки боргу по процентам, пені та штрафу (фіксованої частини і процентної складової) та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачка, підписавши 13 червня 2012 року належним чином заповнену анкету-заяву, погодилась із запропонованими банком умовами отримання кредитних коштів, тобто, уклала з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір і взяла на себе обов’язок належним чином виконувати його умови, зокрема, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, комісію, а також нести відповідальність за неналежне виконання своїх зобов’язань у виді пені і штрафів. Вказує, що умови банку стосовно розміру відсотків за користування кредитними коштами позичальницею були прийняті, про що свідчить часткове повернення боргу.
В іншій частині рішення не оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі і додатково поданими доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції вірно встановлено, що 13 червня 2012 року ОСОБА_3 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 6).
Підписуючи анкету-заяву, ОСОБА_3 погодилась, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Також своїм підписом у анкеті-заяві відповідачка засвідчила, що вона була ознайомлена і погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані заявниці для ознайомлення в письмовому вигляді. Одночасно, як вбачається з анкети-заяви, заявницю було проінформовано, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку. Заявниця зобов’язалась виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк надав розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що за кредитним договором № б/н від 13 червня 2012 року станом на 31 серпня 2017 року утворилась заборгованість на загальну суму 44061,04 грн., яка складається з 4314,94 грн. заборгованості за кредитом, 34072,04 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3099,72 грн. пені, а також 500 грн. фіксованої частини штрафу та 2074,34 грн. його процентної складової (а.с. 4).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що кредитний договір від 13 червня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений і остання має обов’язок повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування коштами.
З такими висновками суду колегія суддів повністю погоджується, виходячи з наступного.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, передумовою для виникнення у позичальниці обов’язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути в наявності факт отримання і використання кредитних коштів відповідачкою.
Факт використання ОСОБА_3 кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору, в якому відображений рух коштів, а саме: використання і часткове повернення кредитних коштів позичальницею.
Погоджується колегія суддів і з висновками місцевого суду про безпідставність заявлених банком вимог про нарахування процентів за користування кредитними коштами у визначеному банком розмірі, а також комісії, пені та штрафів на умовах, які викладені в Тарифах ПАТ КБ «Приватбанк» і Умовах та Правилах надання банківських послуг.
Так, всупереч вимогам ст.ст. 207, 1055 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент підписання кредитного договору) позичальницею не були підписані ані Тарифи банку, ані Умови та Правила надання банківських послуг, тобто, банком не дотримано вимог щодо того, що оригінали цих документів були передані ОСОБА_3, тому вказані документи не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, а відтак, між сторонами договору не було досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, а саме: щодо розміру відсотків, пені, комісії та штрафів, у зв’язку з чим відсутні законні підстави для нарахування банком та стягнення судом вказаних складових кредитного боргу.
За таких обставин, як вірно вважав суд першої інстанції, позичальниця має обов’язок перед банком сплатити заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4314,94 грн., яку позивач не оскаржує, а розмір процентів за користування цими коштами має обраховуватись і має бути сплачений, виходячи з положень ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України щодо того, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Проте, дійшовши правильного висновку про обов’язок позичальниці сплатити банку проценти за користування кредитними коштами у розмірі на рівні облікової ставки Національного банку України, суд першої інстанції не вірно визначив початок періоду нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Так, з розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 17 грудня 2012 року по 31 січня 2015 року відповідачка використовувала кредитні кошти банку та здійснювала платежі з часткового повернення кредитного боргу, а останній платіж на суму 219,57 грн. позичальниця погасила 16 січня 2015 року.
Беручи до уваги межі заявлених ПАТ КБ «Приватбанк» позовних вимог, період використання ОСОБА_3 кредитних коштів, на думку колегії суддів, починається з 17 грудня 2012 року і закінчується 31 серпня 2017 року, проте, суд першої інстанції помилково не врахував період з 17 грудня 2012 року по 31 січня 2015 року, коли позичальниця фактично використовувала кредитні кошти, а банк мав право отримувати проценти за це.
Ураховуючи визначену Національним банком України облікову ставку за період з 17 грудня 2012 року по 31 січня 2015 року (з 17 грудня 2012 року – 7,5%, з 10 червня 2013 року – 7%, з 13 серпня 2013 року – 6,5%, з 15 квітня 2014 року – 9,5%, з 17 липня 2014 року – 12,5%, з 13 листопада 2014 року – 14%), а також розмір боргу по тілу кредиту (4314,94 грн.), тому розмір процентів за користування кредитними коштами складає 803,77 грн., а за весь спірний період, тобто, з 17 грудня 2012 року по 31 серпня 2017 року, заборгованість по процентам становить 2993,27 грн., а не 2189,50 грн., як помилково вважав суд першої інстанції.
Отже, приймаючи до уваги обставини того, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами за певний період з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а його висновки в цій частині не відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому рішення суду в зазначеній частині необхідно змінити, стягнувши з відповідачки на користь банку заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в сумі 2993,27 грн. грн., а всього підлягають стягненню 7308,21 грн. (4314,94 + 2993,27 грн.) в якості заборгованості за кредитним договором.
За таких обставин, оскаржене рішення суду на підставі ст. 376 ч. 1 п. п. 1, 4; ч. 4 ЦПК України підлягає зміні, а апеляційна скарга, відповідно, підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню частково, а саме: на 16 %, тому на підставі ст. 141 ч. 1 п. 3; ч. 2; ч. 13 ЦПК України сплачені ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в суді першої інстанції у сумі 256 грн. судового збору (16 % від 1600 грн.) та в апеляційному суді у сумі 384 грн. (16% від 2400 грн.), виходячи з принципу пропорційності до задоволених позовних вимог, слід компенсувати позивачу за рахунок ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4, ч. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 02 січня 2018 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 7308 грн. 21 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 червня 2012 року, яка складається з: 4314 грн. 94 коп. заборгованості за кредитом, 2993 грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, а також 256 грн. судового збору, а всього 7564 грн. 21 коп., а не 6504 грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких 2189 грн. 50 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, а також 224 грн. судового збору, а всього 6728 грн. 50 коп., як вказав суд першої інстанції.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 384 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: С.Г.Хвостик (суддя-доповідач)
Судді: О.І.Собина
ОСОБА_4
Судове рішення № 72784137, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 15.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 578/989/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: