Ухвала суду № 72781348, 12.03.2018, Путивльський районний суд Сумської області

Справа №584/850/16-ц

Провадження №2-п/584/1/18

УХВАЛА

12 березня 2018 року Путивльский районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

секретар судового засідання Ковальова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Путивль заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Путивльського районного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Заочним рішенням Путивльського районного суду від 12.08.2016, ухваленому у справі №584/850/16-ц за вказаним позовом, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, стягнуто з відповідача 11 348,86 гривень заборгованості по кредитному договору б/н від 12.02.2013 та судові витрати.

08 грудня 2017 року відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд цього заочного рішення, яка надішла до суду 23.02.2018.

Заяву мотивувала тим, що зазначене рішення суду отримала 28.11.2017. Вона не знала про існування судового процесу, в зв'язку з чим не мала змоги брати участь у справі, подавати заяви, клопотання та заперечення, в тому числі заяву про застосування позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду 29.06.2016, а останнє погашення відповідачем було проведено 24.05.2013.

Позивач в судове засідання не з’явилася, про про дату, час і місце судового засідання повідомлена, що не перешкоджає розгляду заяви (а.с.74).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений, направив письмову заяву, в якій посилаючись на ст.280 ЦПК України просив у задоволенні заяви відповідача відмовити.

Зазначив, що 12.07.2017 державним виконавцем Путивльського районного відділу ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54692205 з примусового виконання виконавчого листа у справі 584/850/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 11 348,86 гривень.

23 жовтня 2017 року державним виконавцем Путивльського районного відділу ДВС винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника і направлено на підприємство, де ОСОБА_1 значилась працівником ТОВ «Гречка». Станом на 12.03.2018 перерахувань з даного підприємства не було (а.с.75-76).

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає зважаючи на таке.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно з пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з довідки Червоноозерської сільської ради Путивльського району від 14.07.2016, ОСОБА_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, але не проживає (а.с.32).

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) судові повістки фізичним особам надсилаються за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач в судове засідання не з’являлася, за місцем реєстрації, куди направлялися судові повістки, не проживає.

В силу ч. 3 ст.287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом вказаної правової норми скасування заочного рішення може мати місце лише при одночасній наявності двох вищезазначених підстав.

Таким чином за відсутності посилання заявником на поважність причин неявки в судове засідання та на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи те, що розмір заборгованості відповідачем в заяві фактично не заперечується, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення.

Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.287-289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Путивльського районного суду Сумської області від 12 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту іі підписання

Роз’яснити заявнику ОСОБА_1, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала складено у повному обсязі та підписано 14 березня 2018 року

Суддя С.І.Крєпкий